Рішення № 73731120, 24.04.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року м.Житомир справа № 806/443/18

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

секретар судового засідання Шевчук Т. А.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Мірошниченка О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 1815 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини А1815 у якому просить:

- визнати бездіяльність військової частини А 1815 щодо не нарахування та виплати йому грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік та матеріальної допомоги за 2017 рік вирішення соціально-побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства Оборони України № 26 від 11.06.2008 протиправною;

- зобов'язати військову частину А 1815 щодо нарахувати та виплати йому грошову допомогу на оздоровлення за 2017 рік та матеріальну допомогу за 2017 рік вирішення соціально-побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства Оборони України № 26 від 11.06.2008.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що при звільненні запас допомога для оздоровлення за 2017 рік та матеріальна допомога за 2017 рік для вирішення соціально-побутових питань не виплачена. На звернення позивача та адвокатський запит, ОСОБА_1 отримав відповідь військової частини А1815, що допомога для оздоровлення за 2017 рік та матеріальна допомога за 2017 рік для вирішення соціально-побутових питань при звільненні не виплачені, так як не було наказу про виплату, що підтверджується довідкою-розрахунком № 896 від 10.11.2017.

Вважаючи відмову відповідача неправомірною ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 відкрито загальне позовне провадження.

19.03.2018 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву військової частини А 1815 за змістом якого проти задоволення позову заперечував в повному обсязі.

Ухвалою суду від 5 квітня 2018 року розгляд справи було призначено у режимі відеоконференції.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши думку учасників процесу та дослідивши письмові докази матеріалів по справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Встановлено та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 з 01.12.2016 по 13.10.2017 проходив військову службу за контрактом у добровільному порядку у військовій частині А 1815. Відповідно до наказу командира військової частини А 1815 ¹ 99 від 13.10.2017 солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 водія автомобільного відділення взводу забезпечення зенітного ракетно-артилерійського дивізіону, звільненого наказом командира військової частини А 1815 (по особовому складу) від 12.10.2017 №105-рс з військової служби у запас на підставі статті 26 частини 8 пункту 1 підпункту "е" (через службову невідповідність) Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", з 13.10.2017 виключено із списків особового складу військової частини А 1815. Відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 11.06.2008 № 260 грошова допомога на оздоровлення за 2017 рік та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік не виплачена.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 1 ст. 10-1 до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяких іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 № 260 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 30.1 Інструкції особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно п. 30.2 Інструкції грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за місцем штатної служби в разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулий рік) або без вибуття у відпустку (за їх заявою протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

Пунктом 33.1 Інструкції особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Відповідно до п. 33.2. Інструкції матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Аналізуючи зазначені правові норми, слід зазначити, що грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань надається особам офіцерського складу, особам рядового , сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, за їх заявою на підставі наказу командира один раз на рік в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, який установлюється за рішенням Міністра оборони України, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

У відзиві на позовну заяву військова частина А 1815 зазначає, про відсутність рапортів ОСОБА_1 на отримання грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, вказані докази відсутні і у матеріалах по справі.

Таким чином в ході розгляду справи спростовано твердження позивача щодо подачі ним відповідних рапортів, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік та матеріальної допомоги за 2017 рік вирішення соціально-побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення, з огляду на що, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність своїх дій щодо не нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік та матеріальної допомоги за 2017 рік вирішення соціально-побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення, а також відсутність доказів щодо подання ОСОБА_1 заяв на отримання грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Військової частини А 1815 (вул. Танкістів, смт. Гончарівське, Чернігівсього району, Чернігівської області, Код ЄДРПОУ 04053370) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.С. Токарева

Повне судове рішення складене 02 травня 2018 року