Постанова № 73728676, 05.04.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/510/18

Номер справи місцевого суду: 1512/7579/2012

Головуючий у першій інстанції Луняченко В. О.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2018 року м. Одеса

Справа № 1512/7579/2012

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Калараш А.А., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря - Томашевської К.В.,

учасники справи:

- скаржник (позивач) - публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,

- заінтересована особа - головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гортолум В.С.,

- боржники (відповідачі) - 1) ОСОБА_5; 2) ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»на ухвалу Київського районного суду м. Одеси, постановлену під головуванням судді Луняченка В.О. 05 жовтня 2017 рокуоб 11 годині 06 хвилині в м. Одесі, про відмову в задоволенні скарги,

встановила:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - Банк) звернулося до суду із скаргою, в якій просить: 1) визнати неправомірним рішення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гортолум В.С. щодо повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання; 2) скасувати повідомлення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гортолум В.С. від 21.08.2017 р. про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання щодо виконавчого листа № 1512/7579/2012, виданого 14.06.2017 р. Київським районним судом м. Одеси, про солідарне стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором; 3) зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гортолум В.С. прийняти до виконання та розпочати примусове виконання виконавчого листа № 1512/7579/2012, виданого 14.06.2017 р. Київським районним судом м. Одеси, про солідарне стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором.

Скарга мотивована тим, що 15.01.2013 р. Київським районним судом м. Одеси по справі № 1512/7579/2012 винесено рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» задоволено у повному обсязі. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5., ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором в розмірі - 355 174,60 євро та судові витрати.

На виконання вказаного рішення Київським районним судом м. Одеси 08.08.2013 р. були видані виконавчі листи № 1512/7579/2012.

В подальшому вищезазначені виконавчі листи неодноразово пред'являлись до примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04.05.2017 року задоволено заяву Банку про видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі № 1512/7579/2012.

14.06.2017 р. Київським районним судом м. Одеси видано дублікати виконавчих листів № 1512/7579/2012 відносно стягнення заборгованості та судових витрат з ОСОБА_5.

10.08.2017 року поштовою кореспонденцією на адресу відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області було направлено заяву про відкриття виконавчого провадження.

29.08.2017 р. на адресу Банку надійшло повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 21.08.2017 р..

Відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області, порушивши вимоги Закону України «Про виконавче провадження», грубо порушив права Банку як стягувача. На день звернення до виконавчої служби сума боргу в Євро еквівалентна сумі - 10 717 431,02 грн.. Державний виконавець не мав підстав повертати виконавчий документ. З часу видачі судом дублікату виконавчого листа Банк не пропустив строк подання виконавчого документа до примусового виконання. Тому посилання державного виконавця щодо необхідності вирішення питання про поновлення строку для звернення виконавчого документа до виконання є хибним.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05.10.2017 р. у задоволенні скарги Банку відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що у виконавчому листі сума боргу вказана в іноземній валюті та гривневому еквіваленті. Курс іноземної валюти збільшився. Банку необхідно звернутися до суду із заявою про роз'яснення рішення суду. Банку також необхідно звернутися із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання (Т. 2, а. с. 22 - 23 зворотня сторона).

Банк вапеляційній скарзі просить ухвалу суду першої інстанції скасувати. Постановити нову ухвалу про задоволення скарги Банку.

Апелянт посилається на те, що ухвалу постановлено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Банк вказує на те, що обставини, на які посилається суд є підставою для роз'яснення рішення, а не для відмови в задоволенні скарги. Помилковим є посилання суду на необхідність звернення із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Учасники справи у судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причини неявки не повідомили. Заяв та клопотань не надали.

Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській областіу відзиві на апеляційну скаргу вважає необхідним скаргу залишити без задоволення. Ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що виконавчий документ було пред'явлено не за підвідомчістю, оскільки в ньому вказано суму до стягнення у розмірі - 355 174,60 Євро та 4 650,32 грн., що еквівалентно - 3 755 613,75 грн..

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Виходячи з вищевказаного, колегія суддів ухвалила розглядати справу за відсутності учасників справи.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Колегія суддів вважає, що погодитися з вищевказаними висновками суду першої інстанції не можна, цих висновків суд дійшов з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, в редакції, чинній на час вчинення державним виконавцем оскаржених дій, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ (ст. 384 ЦПК України).

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судами за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими ст. 386 ЦПК України. Скарга розглядається за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дії або бездіяльність яких оскаржується.

Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа органу державної виконавчої служби, приватний виконавець не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.

З матеріалів справи вбачається, що відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області був сповіщений про дату, час і місце розгляду справи (а. с. 18). У судове засіданні відділ свого представника не направив. У зв'язку з чим матеріали виконавчого провадження судом не досліджувалися.

Обмежившись посиланням на необхідність звернення Банку до суду із заявою про роз'яснення рішення, суд першої інстанції не обґрунтував свої висновки, з врахуванням можливості/неможливості здійснити це під час здійснення виконавчих дій.

Пославшись на ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції разом з тим, за відсутності матеріалів виконавчого провадження, не дослідив обставини щодо пред'явлення виконавчого листа до виконання, на що посилався Банк у скарзі.

У зв'язку з неявкою у судове засіданні державного виконавця не досліджено взаємовиключні посилання останнього в оскарженій постанові щодо непідвідомчості виконавчого документу та одночасно пропущення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Доводи апелянта про те, що обставини, на які посилається суд є підставою для роз'яснення рішення, а не для відмови в задоволенні скарги, помилковим є посилання суду на необхідність звернення із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, є обґрунтованими.

Вимоги апелянта щодо постановлення судового рішення про відмову в задоволенні скарги є передчасними.

Таким чином, апеляційна скарга є частково обґрунтованою, а тому підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, у випадку постановлення ухвали при невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

На підставі вищевикладеного, колегія судів вважає, що оскаржена ухвала суду першої інстанції постановлена при невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенні норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»- задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси 05 жовтня 2017 рокупро відмову в задоволенні скарги - скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 16 квітня 2018 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: А. А. Калараш

С. О. Погорєлова