Постанова № 73728672, 05.04.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/950/18

Номер справи місцевого суду: 522/3428/17

Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2018 року м. Одеса

Справа № 522/3428/17

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Калараш А.А., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря - Томашевської К.В.,

учасники справи:

- позивач - ОСОБА_4;

- відповідачі - 1) прокуратура Одеської області; 2) Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_4, прокуратури Одеської області на рішення Приморського районного суду м. Одеси, ухвалене під головуванням судді Шенцевої О.П. 08 листопада 2017 рокуо 17 годині 13 хвилині в м. Одесі,

встановила:

У лютому 2107 р. ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до прокуратури Одеської області та Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області, в якому просила стягнути з прокуратури Одеської області: 1) відшкодування матеріальної шкоди в розмірі - 156,56 грн.; 2) відшкодування моральної шкоди у сумі - 50 000 грн.; 3) судові витрати, пов'язані з явкою до суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.01.2016 р. вона звернулася до прокуратури із заявою про скоєння злочину. Її заява розглянута не була, протягом встановленого строку відомості про скоєння злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань не були внесені.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.03.2016 р. зобов'язано прокурора внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості. Вказаною ухвалою встановлено порушення прокурором діючого законодавства.

У зв'язку з бездіяльністю прокурора виникли правовідносини з відшкодування майнової та моральної шкоди.

Матеріальна шкода полягає у понесених нею транспортних витратах, пов'язаних з її прибуттям до прокуратури для подачі заяви, з явкою до суду для подачі скарги і прийняття участі у судовому розгляді скарги. Загальний розмір витрат становить - 156,56 грн..

Вищевказаними неправомірними діями прокуратури їй завдано моральну шкоду у вигляді додаткових зусиль для звернення зі скаргою, додаткових витрат часу на поїздки, судові засідання, що призвело до порушення звичного ритму життя, моральних хвилювань та переживань. Відшкодування моральної шкоди становить - 50 000 грн..

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.11.2017 р. вищезазначений позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_4, шляхом безспірного списання Головним управлінням Державної казначейської служби в Одеській області з рахунків прокуратури Одеської області моральну шкоду в сумі - 500 грн., матеріальну шкоду в розмірі - 156,56 грн..

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що протиправність бездіяльності відповідальних осіб прокуратури Одеської області встановлена ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.03.2016 р..

Внаслідок неправомірної бездіяльності відповідальних осіб прокуратури Одеської області позивачці заподіяно матеріальну та моральну шкоду. Моральна шкода полягає у додаткових зусиллях для захисту своїх порушених прав, звертатись до суду і неодноразово приймати участь у судових засіданнях, проводити довгий час у транспорті загального користування для переїзду до місця розгляду справ. Всі зазначені дії супроводжувались психічними переживаннями і нервовими напругами (а. с. 89 - 92).

Прокуратура Одеської області в апеляційній скарзі оскаржує рішення в частині задоволених позовних вимог. Просить рішення суду першої інстанції в оскарженій частині скасувати. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Апелянт посилається на те, що рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Прокуратура вказує, що ухвалою слідчого судді бездіяльність прокуратури не визнавалася неправомірною, а тому висновок суду про наявність вини прокуратури не відповідає обставинам справи. Підстави для стягнення майнової та моральної шкоди відсутні.

ОСОБА_4 в апеляційній скарзі оскаржує рішення суду в частині відмови у задоволенні її вимог про стягнення матеріальної шкоди та відшкодування моральної шкоди в повному обсязі. Просить рішення суду першої інстанції в цій частині скасувати. Ухвалити нове рішення про задоволення її вимог в повному обсязі.

Апелянт посилається на те, що рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_4 вказує, що при розгляді даної справи вона понесла витрати, пов'язані з явкою до суду, які суд першої інстанції безпідставно не стягнув.

Прокуратура Одеської області письмових заперечень на апеляційну скаргу ОСОБА_4 не надала. Представник прокуратури Одеської області у судовому засіданні підтримала доводи та вимоги, які викладені в апеляційній скарзі прокуратури. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 вважала необхідним відхилити.

ОСОБА_4 у письмових запереченнях на апеляційну скаргу прокуратури Одеської області вважає необхідним скаргу відхилити. Посилається на безпідставність скарги, оскільки прокуратура не виконує попередні рішення судів. Прокуратура відносно неї вчиняє неправомірні дії, принижує її гідність та ділову репутацію. Біля п'ятисот рішень національних судів, одне рішення Європейського суду із захисту прав людини доводять вчинені проти неї правопорушення. Протиправну процесуальну бездіяльність прокуратури встановлено ухвалою слідчого судді. Відшкодувати понесені витрати в рамках кримінального провадження вона може, оскільки прокуратура не вносить відповідні відомості до ЄРДР, досудове розслідування не проводиться, а тому статусу потерпілої вона не набула. Моральну шкоду їй завдано у зв'язку з порушенням її права під час розгляду її заяви щодо невиконання рішень судів.

ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причини неявки не повідомила. Заяв та клопотань не надала.

Частиною 2 ст. 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, колегія суддів ухвалила розглядати справу за відсутності ОСОБА_4.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечень ОСОБА_4 на апеляційну скаргу прокуратури, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України, чинних на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України, чинного на час апеляційного перегляду, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене не підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає. Погодитися з вищевказаними висновками суду першої інстанції не можна. Цих висновків суд першої інстанції дійшов при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального (ст. ст. 55, 56 Конституції України, ст. ст. ст. ст. 15, 16, 22, 1166, 1167, 1176 ЦК України ) та процесуального (ст. ст. 10, 11, 60, 179, 213 ЦПК України, які були чинними на час ухвалення рішення, ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України) права.

На підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

28.01.2016 р. ОСОБА_4 подала заяву до прокуратури Одеської області за № 420 про вчинення кримінального правопорушення - невиконання посадовими особами прокуратури Одеської області 40 судових рішень, в якій просила зобов'язати прокурора Одеської області внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР та розпочати досудове розслідування, визнати її потерпілою.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.03.2016 р. у справі № 522/2107/16-к було зобов'язано прокурора Одеської області не пізніше 24 годин внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, за письмовою заявою, що подана до прокуратури Одеської області за вх. № 420 від 28.01.2016 р. від ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення, та розпочати досудове розслідування, а також визнати ОСОБА_4 потерпілою (а. с. 7 - 7 зворотня сторона).

Між сторонами виникли правовідносини щодо відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої органами прокуратури та їх посадовими особами.

Статтями 55, 56 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За правилами, передбаченими ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода завдана фізичній особі внаслідок іншої, ніж передбаченої в ч. ч. 1 - 5 цієї статті, незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення прокуратури, відшкодовується на загальних підставах.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала за наявності вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Необхідною умовою завдання шкоди є наявність вини. Шкода відшкодовується незалежно від наявності вини тільки у випадках, встановлених законодавством.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що протиправність прокуратури встановлена ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.03.2016 р.. У даній ухвалі (а. с. 7 - 7 зворотня сторона) з посиланням на відповідні норми закону вказується тільки про те, що прокурор у встановлений строк не надав відповідь на звернення ОСОБА_4, у передбачений законодавством строк не вніс відповідні відомості до ЄРДР. У мотивувальній частині ухвали суддя не досліджує причини невнесення прокурором відповідних відомостей до ЄРДР і не надає оцінку цьому. У резолютивній частині суддя не вказує про визнання бездіяльності прокурора протиправною. Таким чином, висновок суду про протиправність бездіяльності прокурора зроблено на припущеннях, що є неприпустимим (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Доводи прокуратури Одеської області про відсутність доказів того, що бездіяльність прокуратури визнана неправомірною є обґрунтованими. Апеляційна скарга прокуратури Одеської області підлягає задоволенню.

Виходячи з вищевказаного, колегія не приймає до уваги доводи ОСОБА_4 про те, що при розгляді даної справи вона понесла витрати, пов'язані з явкою до суду, які суд першої інстанції безпідставно не стягнув.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Необхідно ухвалити нове судове рішення про відмову в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_4.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокуратури Одеської області - задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2017 року- скасувати. Ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до прокуратури Одеської області, Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті неправомірної бездіяльності посадових осіб прокуратури Одеської області,- відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 16 квітня 2018 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: А. А. Калараш

С. О. Погорєлова