Постанова № 73726330, 27.04.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/8986/17 Провадження № 22-ц/795/372/2018 Головуючий у I інстанції - Рахманкулова І. П. Доповідач - Скрипка А. А.Категорія - цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Скрипки А.А.

суддів: Бечка Є.М., Євстафіїва О.К.

секретар: Поклад Д.В.

за участі: відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 12 січня 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року публічне акціонерне товариство ''Альфа-Банк'' звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. У вимогах заявленого позову, після уточнення позовних вимог згідно поданої заяви (а.с.172-173), позивач просить в рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит № 2031-06 від 29.11. 2006 року, яка станом на 01.07.2017 становить 133 897 грн. 68 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України ''Про виконавче провадження'' за початковою ціною 632 699 грн. Вимоги заявленого позову ПАТ ''Альфа-Банк'' обгрунтовує тим, що відповідно до договору про іпотечний кредит № 2031-06 від 29.11.2006 року, укладеного між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_2, банк надав відповідачу кредит в сумі 38 970 доларів США з кінцевим терміном повернення кредиту до 27.11.2026 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором, між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_2 01.12.2006 року було укладено іпотечний договір, за яким передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1. 17.12.2012 року між публічним акціонерним товариством ''Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк'' та публічним акціонерним товариством ''Альфа-Банк'' було укладено договір відступлення прав вимоги, згідно якого публічне акціонерне товариство ''Альфа-Банк'' набуло право вимоги до відповідача за договором про іпотечний кредит №2031-06 від 29.11.2006 року. У позовній заяві позивач стверджує, що відповідач належним чином умов договору не виконує, внаслідок чого існує заборгованість, яка станом на 01.07.2017 року становить 133 897 грн. 68 коп., яку боржник не погашає, і за даних обставин позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 12.01.2018 року відмовлено у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги заявленого позову. Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено судом з неповним дослідженням матеріалів справи, без належної оцінки доказів та з невірним встановленням судом фактів, які мають юридичне значення для вирішення даної справи, без дотримання норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги вказують, що на підставі договору про відступлення права вимоги, укладеного 17.12.2012 року між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" та ПАТ "Альфа - Банк", ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відступило ПАТ ''Альфа-Банк''права вимоги до кредитних договорів, укладених між ПАТ ''Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк'' та фізичними особами. Доводи апеляційної скарги зазначають, що відповідно до вказаного договору, відбулось відступлення права вимоги за договором про іпотечний кредит № 2031-06 від 29.11.2006 року, який було укладено між ПАТ ''Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк'' та відповідачем ОСОБА_2, на користь ПАТ ''Альфа-Банк''. ПАТ "Альфа-Банк" у доводах апеляційної скарги стверджує, що відмовляючи у задоволенні вимог заявленого позову, суд першої інстанції послався на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 08.11.2016 року у справі №750/3299/15-ц. При цьому доводи апеляційної скарги зазначають, що таке посилання суду першої інстанції є помилковим, оскільки рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 08.11.2016 року у справі №750/3299/15-ц не встановлено факту відсутності оригіналу договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року та права банку на стягнення кредитної заборгованості, а надана правова оцінка певному факту. А саме, оскільки на неодноразові вимоги надати оригінали договору відступлення, вказані документи надано не було, суд прийшов до висновку, що в матеріалах справи №750/3299/15-ц відсутні належні та допустимі докази переходу до позивача права вимоги за договором про іпотечний кредит. Доводи апеляційної скарги стверджують, що відповідно до ч.7 статті 82 ЦПК України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду. ПАТ "Альфа-Банк" у доводах апеляційної скарги вказує, що надання оригіналів договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року з усіма додатками до цього договору, реєстру боржників, договору про передачу прав за договорами забезпечення від 17.12.2012 року з додатками не є неможливим, а лише ускладняється, оскільки оригінали вказаних договорів існують лише у одному примірнику. При цьому ПАТ "Альфа-Банк" зазначає, що у разі виникнення необхідності, позивач зможе надати оригінал договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року із додатками для їх огляду судом.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 просить залишити без задоволення апеляційну скаргу у зв'язку із її безпідставністю та залишити без змін обґрунтоване та законне рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 12.01.2018 року.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення у зв'язку із її безпідставністю та залишити без змін обґрунтоване та вірне по суті рішення суду першої інстанції від 12.01.2018 року.

В судове засідання апеляційного суду представник ПАТ ''Альфа-Банк'', належним чином повідомленого про час і місце судового розгляду даної справи, відповідно до повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с.233,234), не з'явився, надавши апеляційному суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням представника позивача у відпустці. Протокольною ухвалою апеляційного суду від 27.04.2018 року вказане клопотання залишено без задоволення.

Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд на підставі приписів статті 375 ЦПК України приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції від 12.01.2018 року, - залишенню без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до п.6 ч.1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що 29.11.2006 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_2 було укладено договір про іпотечний кредит № 2031-06, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в сумі 38 970 доларів США, зі сплатою 11% річних за користування кредитними коштами, з кінцевим терміном повернення кредиту та процентів за ним не пізніше 27.11.2026 року (а.с.34-35). Відповідно до п.2.5. вказаного договору, кредит надається позичальнику з метою сплати останнім вартості об'єкту нерухомості, що знаходиться в процесі будівництва за адресою: АДРЕСА_1. Як вбачається із матеріалів справи (а.с.40-43,44,45), в подальшому до вказаного договору вносились зміни та доповнення.

З метою забезпечення виконання відповідачем зобов'язань за договором про іпотечний кредит №2031-06 від 29.11.2006 року, між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_2 01.12.2006 року було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого передано в іпотеку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та яка належить відповідачу на праві власності (а.с.52-54).

17.12.2012 року між публічним акціонерним товариством ''Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк'' та публічним акціонерним товариством ''Альфа-Банк'' було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого відбулося відступлення Кредитного Портфеля, у зв'язку з чим публічне акціонерне товариство ''Альфа-Банк'' набуло право вимоги і до відповідача за договором про іпотечний кредит № 2031-06 від 29.11.2006 року (а.с.11-25).

17.12.2012 року між публічним акціонерним товариством ''Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк'' та публічним акціонерним товариством ''Альфа-Банк'' також було укладено договір про передачу прав за договорами забезпечення (а.с.26-33).

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 08.04.2016 року у справі №750/3299/15-ц за позовом публічного акціонерного товариства ''Альфа-Банк'' до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відмовлено у задоволенні позову публічного акціонерного товариства ''Альфа-Банк'' до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2031-06 від 29.11.2006 року (а.с.174-176).

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 08.11.2016 року рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 08.04.2016 року змінено в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог (а.с.177-179). При цьому, у рішенні апеляційного суду Чернігівської області від 08.11.2016 року зазначено, що апеляційним судом неодноразово було запропоновано публічному акціонерному товариству ''Альфа-Банк'' надати всі оригінали договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року з усіма додатками до цього договору, реєстру боржників, договору про передачу прав за договорами забезпечення від 17.12.2012 з додатками. Проте, вказаних документів апеляційному суду надано не було, у зв'язку з чим апеляційний суд прийшов до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази переходу до публічного акціонерного товариства ''Альфа-Банк'' права вимоги до ОСОБА_2 за договором про іпотечний кредит №2031-06 від 29.11.2006 року, і за даних обставин відповідно відсутні підстави для задоволення вимог заявленого позову.

З врахуванням приписів ч.1, ч.2, ч.4 статті 95 ЦПК України, яка регламентує письмові докази, суд першої інстанції зазначив у оскаржуваному рішенні, що надані позивачем до позову копії договорів ні нотаріально, ні іншим належним чином не засвідчені.

За даних обставин, з врахуванням фактичних обставин справи та норм права, які регламентують спірні правовідносини, суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні прийшов до висновку, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази переходу до позивача права вимоги до відповідача за договором про іпотечний кредит № 2031-06 від 29.11.2006 року, і тому, відповідно, відсутні підстави для задоволення заявлених позовних вимог. Про вказані обставини також зазначено і у рішенні апеляційного суду Чернігівської області від 08.11.2016 року (а.с.177-179), і саме вказана обставина була підставою для відмови у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства ''Альфа-Банк'' до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит №2031-06 від 29.11.2006 року.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та нормам права, які регулюють спірні правовідносини, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

Доводи апеляційної скарги зазначають, що на даний час всі права кредитора за договором про іпотечний кредит №2031-06 від 29.11.2006 року належать ПАТ ''Альфа-Банк'', і за даних обставин висновок оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 12.01.2018 року про відмову у задоволенні вимог заявленого позову до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, є необґрунтованим. На думку апеляційного суду, вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 12.01.2018 року, з наступних підстав. З врахуванням фактичних обставин справи та норм права, які регламентують спірні правовідносини, суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні обґрунтовано дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази переходу до позивача права вимоги до відповідача за договором про іпотечний кредит № 2031-06 від 29.11.2006 року, оскільки надані позивачем до позову копії договорів ні нотаріально, ні іншим належним чином не засвідчені. При цьому оригінали вказаних договорів для огляду їх судом позивачем також не надані. Відповідно до приписів ч.2, ч.4 статті 95 ЦПК України, яка регламентує письмові докази, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. За даних обставин, позивачем не представлено суду належних, допустимих, достатніх у розумінні статей 77, 78, 80 ЦПК України доказів відносно того, що на даний час усі права кредитора за договором про іпотечний кредит №2031-06 від 29.11.2006 року належать ПАТ ''Альфа-Банк''. Відповідно до положень ч.1,ч.6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 08.04.2016 року у справі №750/3299/15-ц за позовом публічного акціонерного товариства ''Альфа-Банк'' до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відмовлено у задоволенні позову публічного акціонерного товариства ''Альфа-Банк'' до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2031-06 від 29.11.2006 року (а.с.174-176). Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 08.11.2016 року рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 08.04.2016 року змінено в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог (а.с.177-179). Доводи апеляційної скарги вказують, що суд першої інстанції необґрунтовано при відмові у задоволенні вимог заявленого позову послався на рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 08.11.2016 року у справі №750/3299/15-ц. Апеляційний суд вважає, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 12.01.2018 року, оскільки без наявності належних та допустимих доказів переходу права вимоги за кредитним договором до позивача не може вважатися обґрунтованою як вимога про стягнення грошового зобов'язання, так і після невиконання грошового зобов'язання, вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У доводах апеляційної скарги ПАТ ''Альфа-Банк'' стверджує, що оригінал договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року з усіма додатками до даного договору наявний у єдиному екземплярі, при цьому справи про стягнення заборгованостей із боржників банку, права вимоги за якими банк отримав за даним договором, слухаються у різних судах, вказаний договір витребовують суди у інших справах, у зв'язку з чим відсутня можливість надати оригінал вказаного договору у матеріали справи №750/8986/17. Вказані доводи апеляційної скарги, на думку апеляційного суду, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 12.01.2018 року, оскільки відповідно до положень ч.1,ч.6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги стверджують, що в судове засідання буде надано оригінал договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року з усіма додатками для його огляду судом. З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що наявність або відсутність оригіналу вказаного договору, виходячи зі змісту рішення апеляційного суду Чернігівської області від 08.11.2016 року у справі №750/3299/15-ц за позовом публічного акціонерного товариства ''Альфа-Банк'' до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості (а.с.177-179), не має правового значення для вирішення даної справи.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, ухваленого на підставі норм права, які регламентують спірні правовідносини та на основі з'ясованих обставин, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 12 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Дата складення повної постанови - 02.05.2018 року.

Головуючий:Судді: