Вирок № 73720203, 02.05.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/1549/18 1-кп/639/303/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року м. Харків

Жовтневий районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Федюшина М.В.,

секретарів Погребняк А.І., Кузнецова М.І.,

за участю прокурора Горобець А.С.,

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові угоду про примирення та обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018220500000209 від 30.01.2018 року, згідно якого:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с.Кленове, Богодухівського району Харківської області, українка, громадянка України, яка працює директором у ФО-П ОСОБА_3, раніше не судима, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, суд,

встановив :

ОСОБА_2, працюючи з 30 червня 2017 року, згідно наказу № 83/ш на посаді директора торгівельного майданчика «Новоселівський» у особи, яка використовує найману робочу силу ФО-П ОСОБА_4, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, не будучи наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, здійснювала відповідно до ч.2 посадових обов'язків, збір грошових коштів за орендну плату з орендарів за оренду торгівельних місць з подальшою їх передачею орендодавцю.

29 січня 2018 року у період з 08 до 13 години ОСОБА_2 перебувала на робочому місці на території торгівельного майданчика «Новоселівський», що розташований за вищевказаною адресою.

В зазначений період часу орендарями були здані грошові кошти безпосередньо ОСОБА_2 в якості щомісячної оплати за користування торговими місцями за січень 2018 року, розташованих на торгівельному майданчику «Новоселівський».

Так, ОСОБА_2 отримала від ФО-П ОСОБА_5 9000 грн., ФО-П ОСОБА_6 - 12500 грн, ФО-П ОСОБА_7 7000 грн., ФО-П ОСОБА_8 15000 грн., ФО-П ОСОБА_9 15000 грн., ФО-П ОСОБА_10 10000 грн., ФО-П ОСОБА_11 5000 грн., ФО-П ОСОБА_12 6000 грн., ФО-П ОСОБА_13 4000 грн., ФО-П ОСОБА_14 5000 грн., ФО-П ОСОБА_15 6000 грн., ФО-П ОСОБА_16 7000 грн., ФО-П ОСОБА_17 6500 грн., ФО-П ОСОБА_18 4500 грн., ФО-П ОСОБА_7 7000 грн., ФО-П ОСОБА_19 7000 грн., ФО-П ОСОБА_20 5000 грн., ФО-П ОСОБА_21 5000 грн., ФО-П ОСОБА_22 5000 грн., ФО-П ОСОБА_23І 5000 грн., ФО-П ОСОБА_24 5000 грн., ФО-П ОСОБА_25 6000 грн., ФО-П ОСОБА_26 - 12000 грн., ФО-П ОСОБА_27 5000 грн., ФО-П ОСОБА_28 5500 грн., ФО-П ОСОБА_29 8500 грн., ФО-П ОСОБА_30 3000 грн., ФО-П ОСОБА_38. 10000 грн., ФО-П ОСОБА_39 5000 грн., ФО-П ОСОБА_31 5000 грн., ФО-П ОСОБА_32 7000 грн., ФО-П ОСОБА_33 1500 грн., ФО-П ОСОБА_34 3000 грн., ФО-П ОСОБА_35 7000 грн., ФО-П ОСОБА_36 1500 грн., а всього на загальну суму 247895 грн. В якості підтвердження факту отримання грошових коштів від орендарів ОСОБА_2 видала кожному з них чек.

Після цього у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення частини грошових коштів, що були внесені орендарями в якості оплати за користування торговими місцями.

ОСОБА_37, після 13 години того ж дня, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, із загальної зібраної нею суми грошових коштів, таємно заволоділа грошима в сумі 168 474 грн. 22 коп., після чого, приблизно о 15 годині, звернувши на свою користь викрадені грошові кошти, в подальшому розпорядилась ними на власний розсуд.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_2 завдала потерпілій стороні ФО-П ОСОБА_3 значної матеріальної шкоди на суму 168 474 грн. 22 коп., які спричинили збитки на суму від 100 до 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що підтверджено висновком судово-економічної експертизи № 4211 від 21.03.2018 року.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що завдало значної шкоди потерпілому.

24 квітня 2018 року в м. Харкові між обвинуваченою ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_3 укладена угода про примирення, відповідно до якої ОСОБА_2 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, завдана потерпілій шкода повністю відшкодована, обвинувачена зобов'язується відшкодувати судові витрати по справі.

Сторони погодили покарання відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі із звільненням ОСОБА_2 на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком.

В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_2 провину в обсягу обвинувачення визнала повністю, просила суд затвердити угоду про примирення та призначити їй узгоджену міру покарання.

Потерпіла ОСОБА_3 та її представник, в судовому засіданні просили суд затвердити угоду про примирення та призначити обвинуваченій узгоджену міру покарання.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди, просив призначити ОСОБА_2 узгоджену міру покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, про примирення суд виходив з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти зокрема рішення про затвердження угоди.

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_2 визнала себе винною, відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином.

Відповідно до ч.3 ст.477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених зокрема статтею 185 (крадіжка, крім крадіжки, вчиненої організованою групою) КК України, якщо вони вчинені особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого.

Суд, переконавшись, що сторони примирилися і укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, зобов'язання взяті за угодою обвинуваченою виконані повністю, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, вважає можливим затвердити угоду про примирення від 24 квітня 2018 року, визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання із покладенням обов'язків передбачених ст.76 КК України.

Відшкодування судових витрат, вартість проведення експертних досліджень по провадженню суд покладає на обвинувачену відповідно до вимог ст.ст.122, 126 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, ст.ст. 374, 475, 477 КПК України, суд,

ухвалив :

Затвердити угоду про примирення від 24 квітня 2018 року, що укладена в м. Харкові між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_2

ОСОБА_2 визнати винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_2 звільнити від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо вона протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на неї судом обов'язки.

На підставі п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.2 ст.76 КК України, встановити ОСОБА_2 протягом іспитового строку наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Зобов`язати обвинувачену ОСОБА_2, протягом п`яти днів з дати проголошення вироку сплатити на користь держави судові витрати, а саме:

за проведення експертизи Харківським НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, 5720 грн.;

за проведення експертиз Харківським НДЕКЦ МВС України, 4425 грн., які перерахувати на р/р 31419544700005, МФО 851011, код доходів 24060300, код банку 37999680, УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова.

Копію вироку після проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м.Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим (підозрюваним) може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Суддя М.В. Федюшин