Вирок № 7371917, 27.11.2009, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

копія

Справа №1-280

2009 року

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2009 року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Шемети Т.М.

при секретарі Коломієць В.О.

з участю: прокурора Новаківського О.Г.

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2 ненка В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику справу про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 а / 95, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, неодруженого, раніше судимого 18 березня 2002 року Броварським міським судом Київської області за ст.ст. 82 ч.3,140 ч.2, 215-3 ч.2, 70 КК України до 5 років позбавлення волі посиленого режиму, звільненого з місць позбавлення волі 15 вересня 2005 року за постановою міського суду Балаклейського р-ну Харківської обл. від 7 вересня 2005 року згідно ст. 81 КК України умовно-дострокова на 1 рік 8 днів, -

у вчиненні злочинів, передбачених ст.. 185 ч.3, ст.ст. 15, 185 ч.3 КК України

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, не працюючого, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, жителя ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше не судимого, -

у вчиненні злочинів, передбачених ст.. 185 ч.3, ст.ст. 15, 185 ч.3 КК України

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого на проживання ІНФОРМАЦІЯ_10, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_11, раніше судимого 22 жовтня 1981 року Дарницьким районним судом м. Києва за ст.ст. 81 ч.2, 17, 81 ч.2,140 ч.2, 42 КК України до 3 років позбавлення волі, 31 липня 1984 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 215-3 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, 10 липня 1986 року Дарницьким районним судом м. Києва за ст.ст. 140 ч.2, 17, 140 ч.2, 193 ч. З, 215-3 ч.2, 42 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 5 березня 1987 року Заводським районним судом м. Мінськ за ст.ст. 140 ч.2, 140 ч. З, 42 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, 14 січня 1993 року Харківським районним судом м. Києва за ст.ст. 81 ч.2, 229-6 ч.1, 42 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 3 червня1998 року Броварським районним судом Київської області за ст.ст. 229-6 ч.2, 229-6 ч. З, 42 КК України до 5 років позбавлення волі, 12 січня 2000 року Броварським районним судом Київської області за ст.ст. 196-1 ч.2,26 КК України до 1 року позбавлення волі, 25 травня 2000 року Броварським районним судом Київської області за ст.ст. 176-3, 229-6 ч.2, 42, 43 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі, 16 квітня 2004 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 309 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 12 грудня 2005 року, -

у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 185 ч.3 КК України

ВСТАНОВИВ :

В ніч з 1 на 2 липня 2008 року в м. Хмільник .ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, який на час досудового слідства не виявлений, шляхом вільного доступу проникли в приміщення лікувально-діагностичного відділення санаторію МЦРЗ, що розташований в м. Хмільник по вул. Шевченка, - де таємно з коридорів різних поверхів викрали шість картин розміром: перша картина 103,5 х 57 см, друга картина 109,5 х 89 см, третя картина 83 х 67 см, четверта картина 72 х 60 см, п’ята картина 81 х71 см та шоста картина 81х 71 см, на яких були зображені роботи різних художників. Балансова вартість вищевказаних картин, згідно довідки санаторію МЦРЗ становить 265 грн. 16 коп.. Разом з тим одна з викрадених картин, а саме четверта картина, розміром 72 х 60 см, балансовою вартістю 56 грн., була роботою видатного українського художника ОСОБА_2, вартість якої становить мінімум 1000 грн., тобто було викрадено картин на загальну суму 1029 грн. 16 коп..

10 липня 2008 року в м. Хмільник приблизно о 17 год. 30 хв. ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4, шляхом вільного доступу проникли в приміщення лікувально-діагностичного відділення санаторію МЦРЗ, що розташований в м. Хмільник по вул. Шевченка, - де на 4-му поверсі таємно викрали дві картини, які висіли на стінах коридору, а саме: картину «На майдані» автора ОСОБА_7 , вартістю 2 000 гривень та картину «Околиця Києва», автор ОСОБА_8, вартістю 800 грн., однак не довели свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від їх волі, так як були затримані працівниками санаторію МЦРЗ.

Підсудній ОСОБА_3 вину свою у вчиненні вказаного злочину визнав повністю та показав, що він дійсно 1 липня 2008 року, домовившись попередньо з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, приїхали в м. Хмільник, де домовились викрасти в санаторії, розташованому неподалік магазину «Сільпо», картини, які знаходились на різних поверхах лікувально-діагностичного центру. Вони втрьох: він, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зайшли в приміщення санаторію, де, пройшовшись по поверхах, зачинили на горищі ОСОБА_4 , домовившись, що коли стемніє, то він відчинить їм приміщення і тоді вони вкрадуть картини. Коли стемніло, ОСОБА_4 відчинив їм вікно, він підсадив у вікно ОСОБА_5 , а сам з ОСОБА_6 залишився чекати їх біля санаторія. Приблизно через годину ОСОБА_4 і ОСОБА_5 повернулися, кинувши зв’язку картин, які саме були картини, він не дивився та не знає. В м. Києві чоловік на ім’я ОСОБА_6 розрахувався з ним за картини та вони розійшлись. Приблизно через тиждень він знову запропонував ОСОБА_4 поїхати по картини, на що той погодився. Вони заїхали до ОСОБА_6, з яким перший раз їздили в м. Хмільник та який купив перші картини і той сказав йому які саме картини та яких художників вкрасти на цей раз, після чого вони поїхали в м. Хмільник. Вони знову приїхали в той самий санаторій та, зайшовши всередину, він показав ОСОБА_4 які картини їх цікавлять: одна з картин була розташована на першому поверсі, друга на другому поверсі, а третя – на четвертому поверсі. Павло заховався на четвертому поверсі в туалеті, який був закритий на ремонт, десь приблизно о 17 год. 30 хв. Він подзвонив ОСОБА_4, що все тихо і той може знімати картини. Приблизно через 30 хв. Він передзвонив дізнатися як справи і по голосу ОСОБА_4 зрозумів, що щось сталося, після чого повернувся на таксі до м. Києва, залишивши ОСОБА_4 в м. Хмільнику. На даний час він відшкодував спричинену санаторію майнову шкоду в розмірі 1029 грн.

Підсудний ОСОБА_4 вину свою визнав повністю та дав покази, аналогічні показам підсудного ОСОБА_3

Підсудний ОСОБА_5 вину свою визнав повністю та дав покази, аналогічні показам підсудного ОСОБА_3

Судом, в порядку ст. 299 КПК України, визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки крім повного визнання вини самими підсудними, їх вина повністю доведена матеріалами справи, підсудні правильно розуміють та пояснюють обставини вчиненого злочину, сумнівів в добровільності та істинності їх позиції немає, вони не мають наміру оспорювати фактичні обставини справи та усвідомлюють, що будуть позбавлені такого права в разі оскарження вироку суду у апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати:

- за ст. 185 ч. 3 КК України, оскільки він в ніч з 1 на 2 липня 2008 року повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та чоловіком на ім’я ОСОБА_3 шляхом вільного доступу проник в приміщення лікувально-діагностичного корпусу санаторію МЦРЗ, розташованого по вул.. Шевченка в м. Хмільнику, звідки викрав шість картин, загальною вартістю 1029 грн. 16 коп.;

- за ст.ст. 15, 185 ч.3 КК України, оскільки він 10 липня 2008 року повторно, за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 таємно, умисно, шляхом вільного доступу проник в приміщення лікувально-діагностичного корпусу санаторію МЦРЗ, розташованого по вул.. Шевченка в м. Хмільнику, звідки намагався викрасти дві картини, загальною вартістю 2 800 грн., однак не довів свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати:

- за ст. 185 ч. 3 КК України, оскільки він в ніч з 1 на 2 липня 2008 року за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та чоловіком на ім’я ОСОБА_3 шляхом вільного доступу проник в приміщення лікувально-діагностичного корпусу санаторію МЦРЗ, розташованого по вул.. Шевченка в м. Хмільнику, звідки викрав шість картин, загальною вартістю 1029 грн. 16 коп.;

- за ст.ст. 15, 185 ч.3 КК України, оскільки він 10 липня 2008 року повторно, за попередньою домовленістю з ОСОБА_3 таємно, умисно, шляхом вільного доступу проник в приміщення лікувально-діагностичного корпусу санаторію МЦРЗ, розташованого по вул.. Шевченка в м. Хмільнику, звідки намагався викрасти дві картини, загальною вартістю 2 800 грн., однак не довів свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ст.. 185 ч.3 КК України, оскільки він в ніч з 1 на 2 липня 2008 року повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та чоловіком на ім’я ОСОБА_3 шляхом вільного доступу проник в приміщення лікувально-діагностичного корпусу санаторію МЦРЗ, розташованого по вул.. Шевченка в м. Хмільнику, звідки викрав шість картин, загальною вартістю 1029 грн. 16 коп..

Обираючи вид та міру кримінального покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує, що він раніше судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, має хвору матір – інваліда першої групи, яка потребує постійного стороннього догляду, його молодий вік, те, що він відшкодував заподіяну злочином шкоду, повністю визнав свою вину, щиро розкаюється в вчиненому, сприяв розкриттю злочинів під час досудового слідства, тому суд вважає можливим виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів без ізоляції його від суспільства, застосувавши ст. ст.. 75, 76 КК України, не застосовуючи максимальної міри покарання, передбаченої санкцією ст. 185 ч.3 КК України.

Обираючи вид та міру кримінального покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує, що він раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, дружина знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, його молодий вік, те, що шкода, спричинена злочином, - відшкодована, він повністю визнав свою вину, щиро розкаюється в вчиненому, що підтверджується явкою з повинною, сприяв розкриттю злочинів під час досудового слідства, тому суд вважає можливим виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів без ізоляції його від суспільства, застосувавши ст. ст.. 75, 76 КК України та не застосовуючи максимальної міри покарання, передбаченої санкцією ст. 185 ч.3 КК України.

Обираючи вид та міру кримінального покарання підсудному ОСОБА_5, суд враховує, що він раніше судимий, позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, має слабке здоров’я, шкода, заподіяна злочином, відшкодована, те, що він повністю визнав свою вину, щиро розкаюється в вчиненому, сприяв розкриттю злочину під час досудового слідства, тому суд вважає можливим виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів без ізоляції його від суспільства, застосувавши ст. ст.. 75, 76 КК України, не застосовуючи максимальної міри покарання, передбаченої санкцією ст. 185 ч.3 КК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним і призначити покарання:

- за ст. 185 ч.3 КК України – 4 роки позбавлення волі

- за ст. ст. 15, 185 ч.3 КК України – 3 роки 6 місяців позбавлення волі

В силу ст. 70 КК України остаточно, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання 4 роки позбавлення волі.

В силу ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, поклавши на нього зобов’язання не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів КВС та повідомляти органи КВС про зміну місця проживання, роботи, навчання.

ОСОБА_4 визнати винним і призначити покарання:

- за ст. 185 ч.3 КК України – 3 роки 6 місяців позбавлення волі

- за ст. ст. 15, 185 ч.3 КК України – 3 роки позбавлення волі

В силу ст. 70 КК України остаточно, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

В силу ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, поклавши на нього зобов’язання не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів КВС та повідомляти органи КВС про зміну місця проживання, роботи, навчання.

ОСОБА_5 визнати винним по ст.. 185 ч.3 КК України та призначити покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

В силу ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік, поклавши на нього зобов’язання не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів КВС та повідомляти органи КВС про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши їх з-під варти із зали суду.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно 2 158 грн. витрат за проведення мистецтвознавчої експертизи № 7851 від 29 вересня 2009 року та 2 185 грн. витрат за проведення мистецтвознавчої експертизи № 8017 від 6 жовтня 2009 року, а всього 4 316 грн. на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (р/р 35223003002467 в ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код 02883096).

Речові докази по справі:

- картину «На майдані», автор ОСОБА_7, картину «Околиця Києва», автор ОСОБА_8, шість дерев’яних рам для картин залишити МЦРЗ м. Хмільника;

- будівельний ніж, пакет з-під соку, автомобільний трос, - знищити;

- спортивну кофту, мобільний телефон «Самсунг» з навушниками», - повернути ОСОБА_4.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 – у той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Головуюча: /підпис/

З оригіналом вірно:

Голова

Хмільницького міськрайонного суду ОСОБА_9

Ст. секретар Н.А. Фігурська

ДОВІДКА: вирок набрав чинності 12 грудня 2009 року

Голова

Хмільницького міськрайонного суду ОСОБА_9

Ст. секретар Н.А. Фігурська