Рішення № 73717810, 18.04.2018, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/11938/17

Провадження № 2-а/520/314/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2018

Київський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Бундєвій Я.І., розглянувши в м.Одесі в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася з даним позовом до суду, у якому предметом позову визначила постанову від 15.09.2017р. винесену заступником начальника Управління-начальником інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К. у справі про адміністративне правопорушення, за проведення реконструкції балкону квартири шляхом його розширення без отримання права на виконання робіт, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.96 ч.5 КУпАП з накладенням штрафу 10200 грн., яку просила скасувати.

Позов вмотивовано тим, що позивач направила відповідачу усі необхідні документи на квартиру, однак заступник начальника Управління розглянув справу без їх врахування, і, що фактично ніякого розширення балкону не відбулося.

Позивач в ході судового розгляду справи підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача подав відзив у якому позовні вимоги не визнав у повному обсязі, пославшись на те, що висновки Відповідача зроблені на підставі наданих документів та встановлених в ході перевірки фактів, а тому відповідають чинному законодавству.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовий статус Державної архітектурно-будівельної інспекції України та повноваження їх посадових осіб визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року N 439/2011, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року N 553.

Відповідно до п. п. 1, 6 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України Держархбудінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства. Правовий статус Державної архітектурно-будівельної інспекції України та повноваження їх посадових осіб визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року N 439/2011, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

У відповідності з ч. 1ст. 3 Закону № 208/94-ВР, в редакції, яка була чинною на час прийняття оскаржуваної постанови, справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Частиною 2 цього Закону визначено, що накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Зазначена редакція статті викладена в зв'язку із прийняттям 16.10.2012р.Закону України №5459-VІ, який набрав чинності 18.11.2012р. До вказаних змін повноваження щодо накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності мали також і керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники.

Статтею 34ч.1п.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Судом було встановлено, що відповідачем було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм та стандартів і правил за адресою АДРЕСА_1. Вказана квартира належить відповідачу на підставі договору дарування від 19.11.2004р.

Під час виїзду 3.11.2016р. за вказаною адресою співробітником відповідача встановлено, що за вказаною адресою проведені будівельні роботи з реконструкції балкону квартири шляхом його розширення без отримання права на виконання таких робіт.

За вказаним фактом складено акт №000841 щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (а.с.10), протокол про адміністративне правопорушення від 1.09.2017р. (а.с.122) та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм та правил від 1.09.2017р. (а.с.119). Листом №01-10/370-35 від 1.09.2017р. вказаній документи надіслані позивачу поштою та отримані нею 8.09.2017р. (а.с.129). У вказаному листі повідомлялося про час та місце розгляду справи.

15.09.2017 року заступником начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області Якименко Р.К. на підставі матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 1.09.2017 року, акту №000841 від 1.09.2017р. та припису від 1.09.2017р., була винесена оскаржувана постанова №444/17.

Відповідно до зазначеної постанови позивача було визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.96ч.5 КУпАП та накладено штраф у сумі 10200 грн., а саме, що вона здійснила будівельні роботи з реконструкції квартири шляхом розширення балкону за вищевказаною адресою без отримання права на виконання таких робіт, що є порушенням ст.34 ч.1п.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Судом також встановлено, що згідно договору дарування від 19.11.2004р. та технічного паспорту на вказану квартиру зазначена площа балкону (лоджія) становить 2,1; 3,4 кв.м., а на схематичному плані квартири нанесено розширений балкон з габаритами 8 х 1,4 кв.м., загальною площею 11,2 кв.м.

Суд критично ставиться до твердження позивача у позові, щодо наявності у позивача усіх необхідних документів для здійснення будівельних робіт по реконструкції балкону, оскільки, зокрема, самим позивачем не заперечувалося, що документу, що надає право на реконструкцію балкону нею не отримано, а судом та постановою, що оскаржується, встановлено, що розширення балкону у вищевказаній квартирі позивача - відбулося.

Отже, враховуючи вищенаведене, позивач почав виконувати будівельні роботи з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність"будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до норм КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно з частинами статті 7 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки позивач у порушення вимог ч.1 ст.77 КАС України не довела ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги, а інші її твердження не спростовують висновків суду, то суд вважає, що відповідач під час складання та винесення оскарженої постанови діяв у спосіб та у межах діючого законодавства та довів суду правомірність винесеної постанови від 15.09.2017 року №444/17, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.12, 160-161, 171, 260 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Київський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бескровний Я. В.