Ухвала суду № 73717000, 25.04.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/6322/17 Номер провадження 11-кп/786/481/18Головуючий у 1-й інстанції Обревко Л. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Гонтар А.А..

суддів Герасименко В.М., Маліченка В.В.

з секретарем судового засідання Журою Н.Л.

за участі

прокурора Соболь Т.В.

захисника ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016170090003446 від 30.08.2016 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 17

за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 6.12.2017 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини справи.

Цим вироком ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

У відповідності до п. «а» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнено неповнолітнього ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання.

Вказано, що вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 28.11.2017 року - виконувати самостійно.

Цивільний позов законного представника потерпілого ОСОБА_4 в інтересах потерпілого ОСОБА_5 задоволено частково та стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_3 та законного представника обвинуваченого ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 2949,42 грн. та 2000 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави в особі фінансового управління Полтавської обласної державної адміністрації (р/р 35412001131527, МФО 831019 в ГУДКСУ в Полтавській області, код ЄДРПОУ 01999106) кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 4826,22 грн.

Згідно вироку суду, неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 29.08.2016 року близько 20 години 00 хвилин, перебуваючи на території домоволодіння за адресою: м. Кременчук, вул.. Сумська, б. 43, маючи прямий неконкретизований злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5, який раптово виник на ґрунті неприязних особистих відносин, наніс 3 удари кулаком правої руки в обличчя потерпілого, в результаті чого завдав останньому тілесні ушкодження у вигляді: вдавленого перелому передньої стінки лобної пазухи зліва, нижньої стінки лівої гайморової пазухи зі зміщенням уламків, перелом верхньої стінки лівої гайморової пазухи, які ускладнились гематосинусом та за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню, за ознакою довготривалого розладу здоров`я.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 просить вирок суду щодо останнього змінити, відмовивши потерплому та прокурору у задоволенні вимог про стягнення моральної та матеріальної шкоди.

При цьому вказує, що законний представник потерпілого ОСОБА_4 звертаючись до суду в інтересах потерпілого ОСОБА_5 з цивільним позовом про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 моральної шкоди, всупереч положенням ЗУ «Про судовий збір» не сплатив судовий збір в розмірі 1600 грн.

Зазначає про порушення прокурором вимог КПК щодо подачі цивільного позову в інтересах фінансового управління Полтавської ОДА, зокрема, що в матеріалах провадження відсутні докази письмової згоди фінансового управління Полтавської ОДА щодо подачі цивільного позову саме прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури. При цьому вказує, що цивільний позов прокурором не був поданий до початку судового розгляду. За цих обставин вважає, що судом не підтверджено підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, а тому підстави для розгляду його цивільного позову були відсутні.

Під час апеляційного перегляду, захисник ОСОБА_2 змінив свої апеляційні вимоги, не підтримав апеляційну скаргу в частині зміни вироку суду через несплату судового збору законним представником потерпілого ОСОБА_4 за стягнення з обвинуваченого моральної шкоди.

Просив вирок суду щодо ОСОБА_3 змінити та відмовити в задоволенні цивільного позову прокурора.

Позиції інших учасників судового провадження.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його законний представник будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явились.

Потерпілий та його законний представник направили до апеляційного суду заяви зі змісту яких вбачається, що вони заперечують проти апеляційних вимог та просять залишити без змін вирок суду.

Прокурор Соболь Т.В. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити вирок суду без зміни, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів провадження , досудове та судове слідство у ньому проведено з дотриманням вимог кримінально – процесуального закону, а висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину за який він засуджений, ґрунтуються на зібраних у справі доказах, які відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються сукупністю досліджених у судовому засіданні та детально наведених у вироку доказів, є правильними та ніким з учасників процесу не оспорюються. Тому колегія суддів виходить з того, що було встановлено вироком місцевого суду.

У відповідності до зібраних по справі доказів, дії ОСОБА_3 кваліфіковані судом за ч.1 ст. 122 КК України, що також ніким не оспорюються.

На думку колегії суддів, призначене ОСОБА_3 покарання, відповідає вимогам ст. 65 КПК України та з врахуванням неповнолітнього віку обвинуваченого судом першої інстанції правильно застосовано до останнього положення п. «а» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році».

Перевіривши матеріали провадження в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає безпідставними доводи захисника ОСОБА_2 щодо неправомірного задоволення місцевим судом цивільного позову прокурора.

Відповідно до положень п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Зокрема, частиною 3 статті 128 КПК України передбачено, що цивільний позов в інтересах держави пред’являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через фізичний чи матеріальний стан, неповноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

З матеріалів провадження вбачається, що поліклініка ім.М.В. Скліфосовського є закладом охорони здоров’я державної форми власності та фінансується за рахунок державного бюджету України.

Згідно довідки головного лікаря ПОКЛ ім. В.М. Скліфосовського, загальна вартість витрат на лікування потерпілого ОСОБА_5 у період з 30.08.2016 по 12.09.2016 року склала 4826,22 грн.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» №11 від 37.07.1995 (далі - Постанова), питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України 545 від 16.07.1993 (далі - Порядок).

Зокрема, як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

У зв’язку з тим, що на лікування потерпілого установою, яка фінансується за рахунок держави були витрачені кошти, які підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила кримінальне правопорушення, прокурором у кримінальному провадженні, пред’явлений був позов в інтересах фінансового управління Полтавської обласної державної адміністрації.

Чинним кримінально – процесуальним законодавством не передбачено надання прокурором будь – яких документів для представництва інтересів держави в суді, окрім належного обґрунтування позову в чому саме відбулося порушення матеріальних або інших інтересів держави, із зазначенням органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

За цих обставин, колегія суддів вважає позовну заяву прокурора такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що цивільний позов прокурора не підлягав розгляду оскільки був поданий після початку судового розгляду.

Так, законодавець визначає, що згідно ч.1 ст. 128 КПК України, до початку судового розгляду цивільний позов може пред’явити особа, якій кримінальним правопорушеннями або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди.

При цьому право прокурора на цивільний позов у кримінальному проваджені регламентовано частиною третьою вказаної статті Закону, яка не містить такого обмеження для останнього.

Водночас, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що прокурор подав позовну заяву до початку судового розгляду.

З врахуванням викладеного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 та вважає, вирок суду щодо ОСОБА_3, в частині вирішення цивільних позовів законного представника потерпілого та прокурора, законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування не вбачає.

Керуючись ч.2 ст. 376, статтями 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 6.12.2017 року щодо ОСОБА_3 – без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали апеляційного суду.

Головуючий суддя: А.А.Гонтар

Судді: В.М.Герасименко

ОСОБА_8