Рішення № 73715584, 24.04.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/448/17

Номер провадження 2/404/276/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.

за участі секретаря- Муравйової С.Ю.,

учасники справи:

представник позивача- Безверха І.П.,

представник відповідача- Деревінська Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом Публічного акціонерного товариства “ Державний Ощадний банк України” в особі якого діє філія-Кіровоградське обласне управління АТ “Ощадбанк “ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2017 року позивач звернувся в суд із позовом, яким просив стягнути з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства “ Державний Ощадний банк України” в особі якого діє філія-Кіровоградське обласне управління АТ “Ощадбанк “ заборгованість за основним боргом – 1912,98 грн., прострочений борг -18 010,77 грн., відсотки- 1230, 50 грн., пеня- 30 278,68 грн., всього на суму- 51 433,02 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що відповідач неналежно виконує свої обов»язки за кредитним договором № 778922 від 24 листопада 1995 року про надання грошових коштів на будівництво індивідуального житлового будинку в розмірі 2 866 500 000 млр. карбованців , строком на 25 років із розрахунку - 0% річних , строком до 24.11.2020 року.

Відповідно до п.3 Указу Президента України від 25.08.1996 року № 762/96 « Про грошову реформу в Україні», українські карбованці підлягають обміну на гривні (банкноти та розмінну монету) за курсом 100,000 карбованців на 1 гривню. Тому , відповідно до Указу Президента України кредит був переведений в гривневий еквівалент, а саме: 2 866 500 000,00 млр.карб. - 28 665, 00 грн., щомісячний платіж - 9 555 000,00 млн. карб. становить - 955, 50 грн. Відповідач сплачував кредит до 10.10.1997 року .

28.03.2011 року на адресу позичальника банком направлено вимогу про усунення порушень та запропоновано сплатити заборгованість по наданому кредиту, однак , дана вимога відповідачем не виконана, заборгованість не погашена .

07 вересня 2017 року позивач надав до суду доповнення до позовної заяви та копії документів, що надавалися позичальнику для отримання кредиту ( а.с. 47-48), та просив стягнути із відповідача на користь банку заборгованість в сумі 48 204, 34 грн. станом на 08.06.2017 року , з них: основний борг- 4013,10 грн., прострочений борг- 15 910,65 грн., пеня – 28 280,59 грн.

14 лютого 2018 року позивач подав уточнення розміру позовних вимог та розрахунок заборгованості по наданому кредиту станом на 13.02.2018 року , в зв»язку з чим остаточно просив стягнути із відповідача - 51 013, 49 грн., з них: 3 248,70 грн.- основного боргу, 16 675,05 грн.- простроченого боргу, 31 089,74 грн.- нарахованої пені, а також 1600,00 грн. - судового збору ( а.с. 120-121).

В судовому засіданні представник позивача остаточні заявлені вимоги підтримала, просила їх задовольнити, пославшись на обставини, які викладені у позовній заяві, доповненнях до неї та уточненні розміру позовних вимог . Зазначивши, що станом на день звернення до суду заборгованість по кредиту позичальником не погашена, а не виконання умов договору призвело до виникнення у банку права вимагати дострокового повернення частини позики , що залишилася.

Відповідач в судовому засіданні 30.03.2017 року та його представники заявлені вимоги не визнали, просили відмовити. Заявили про застосування позовної давності , як загальної , так і спеціальної. Вважають, що вимогою про дострокове повернення кредиту, яка була отримана ОСОБА_1 31.03.2011 року , банк змінив умови кредитного договору від 24.11.1995 року , в частині щомісячного повернення кредиту на дострокове повернення в сумі 19 923,75 грн. основного боргу. Тому, кредитний договір припинив свою дію після направлення відповідачу письмового повідомлення від 31.03.2011 року з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості . Отже, у банку, як у кредитора , виникло право пред»явити вимогу про виконання зобов»язання щодо погашення заборгованості в сумі 19 923,75 грн. достроково - з 31.03.2011 року .

Заслухавши пояснення (виступи) учасників справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні заявлених вимог, з наступного.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.п. 9 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 24 листопада 1995 року між сторонами укладено кредитний договір №778922, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 2 866 500 000 млр. карбованців, строком 25 років, із розрахунку - 0% річних, на будівництво індивідуального житлового будинку.

Згідно п. 2.3 Договору, остаточне погашення кредиту здійснити до 24 листопада 2020 року.

Згідно п.2.4 Договору, сплачувати Банку за користування позикою проценти одночасно з погашенням основного боргу з розрахунку 0% річних.

Згідно п.2.5. Договору, у випадку порушення строків платежів по позиці та виникнення простроченої заборгованості , сплатити Банку штраф у розмірі 0.5 відсотки за кожний день прострочки.

Відповідно до додатку № 1 до кредитного договору № 778922 від 1 грудня 1995 року , відповідач зобов’язується при отриманні ним суми позики у розмірі 2 331 000 000,00 млр.карб., здійснювати починаючи з 1 грудня 1995 року , платежі в погашення основного боргу по позиці щомісячно у сумі 7 770 000.00 млн.карб., не пізніше 15 числа платіжного місяця ( першого місяця кожного кварталу) ( а.с. 13) .

Відповідно до додатку № 2 кредитного договору № 778922 від 1 грудня 1995 року, відповідач зобов»язується при отриманні ним суми позики у розмірі 2 866 500 000,00 млр.карб., здійснювати, платежі в погашення основного боргу по позиці щомісячно у сумі 9 555 000,00 млн. карб., не пізніше 15 числа платіжного місяця ( першого місяця кожного кварталу). Відповідати за своїми зобов’язаннями перед банком всім своїм майном у межах заборгованості по позиці та суми процентів по ній ( а.с. 14).

Отримання коштів позичальником, підтверджується заявою від 5 грудня 1995 року на суму 2 331 000 000,00 млр.карб., а також заявою від 15 січня 1996 року на отримання суми 535 500 000,00 млн.карб. ( а.с. 16-17).

Відповідно до п.3 Указу Президента України від 25.08.1996 року № 762/96 « Про грошову реформу в Україні», українські карбованці підлягають обміну на гривні (банкноти та розмінну монету) за курсом 100,000 карбованців на 1 гривню.

Тому , відповідно до Указу Президента України наданий 24.11.1995 року відповідачу кредит був переведений в гривневий еквівалент, а саме: 2 866 500 000,00 млр.карб. становило 28 665, 00 грн., щомісячний платіж - 9 555 000,00 млн. карб. - 955, 50 грн.

Тобто, з врахуванням умов кредитного договору зобов’язання по поверненню кредиту повинні бути виконані наступним чином: до 15.12.1995р. ( за один місяць ) – 95 грн. 55 коп.; за період до 15 січня 1996 р. по 15 січня 2014р. ( за 217 місяці) 20 734 грн. 35 коп.; за період 15лютого 2014р. по 15 січня 2017р. за 36 місяців на суму 3439 грн. 80 коп.; за період з 15 лютого 2017р. по 24 листопад 2020 р. за 46 місяців на суму 4395 грн. 30 коп., а всього за 300 місяців на суму 28 665,00 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України зобов»язання повинні виконуватись в строк, що передбачений умовами Договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти, (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також сплати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором.

Зазначена норма закону застосовується також до відносин за кредитним договором в силу вимог ст. 1054 ЦК України.

В судовому засіданні було з»ясовано, що позивач, з урахуванням поданих уточнень, просив стягнути із відповідача суму основного боргу 3 248 грн. 70 коп., простроченого боргу 16 675 грн. 05 коп. , що разом становить 19 923 грн. 75 коп. боргу, як дострокового погашення позики, а також пені – 31 089 грн. 74 коп. При цьому, посилається , що відповідачем не виконуються умови кредитного договору № 778922 від 24.11.1995 р . та вимоги ЦК України, що регулюють загальні положення про зобов’язання і ст. 1046 ЦК України, що регулює правовідносини, що випливають із договору позики, ст. 1050 ЦК України, що регулює наслідки порушення договору позичальником, в т.ч. вимога дострокового повернення частини позики, що залишилася.

10.10.1997 року відповідачем було внесено останній платіж за договором в розмірі 1000,00 грн., що підтверджує наданий позивачем розрахунок ( а.с 49-52).

Відповідно до умов п. 3.3 кредитного договору банк має право достроково стягнути кредит у разі прострочення заборгованості понад три місяці.

У зв»язку з тим, що відповідач неналежно виконував умови кредитного договору, позивач 28.03.2011 року надіслав позичальнику вимогу про усунення порушень , яка ним була отримана 31.03.2011 року ( а.с. 10, та на звороті).

Тобто, вказана сума основного боргу – 19 923 грн. 75 коп., яку просить позивач стягнути з відповідача, є сумою дострокового погашення.

Суд погоджується із позицією відповідача, про те, що вимогою усунення порушень , яка одержана боржником 31.03.2011р., позивач змінив умови кредитного договору від 24.11.1995 р. в частині щомісячного повернення кредиту по 95 грн. 55 коп. до 24.11.2020 р. на дострокове повернення кредиту в сумі 19 923 грн. 75 коп. основного боргу з 31.03.2011 р.

Отже, кредитний договір № 778922 від 24.11.1995 року припинив свою дію після направлення відповідачу письмового повідомлення від 31.03.2011року з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості.

Зазначене ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду, викладеній у Постанові Верховного Суду від 14.02.2018р. по справі N564/2199/15-4 .

Перебіг позовної давності (ст. 261 ЦК України) щодо повернення кредиту в цілому обчислюється з дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто строку виконання зобов'язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково, тобто з 31.03.2011 року.

Отже , у банку, як у кредитора, виникло право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання щодо погашення заборгованості в сумі 19 923 грн. 75 коп. достроково - з 31.03.2011року.

За приписами ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач подав таку заяву .

Відповідно до вимог ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За статтею 266 ЦК України зі спливом строку позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, тощо).

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що у зв’язку з врахуванням дати звернення з позовом до суду - 23 січня 2017 року , банк пропустив строк позовної давності на вимогу про стягнення 19 923 грн. 75 коп. основного боргу достроково та пені, а відтак у задоволенні заявлених вимог слід відмовити , в зв’язку з пропуском строку позовної давності.

У зв'язку з відмовою у позові судові витрати згідно ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст . ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268 , 272 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні вимог Публічного акціонерного товариства “ Державний Ощадний банк України” в особі якого діє філія-Кіровоградське обласне управління АТ “Ощадбанк “ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закредитним договором №778922 від 24.11.1995 року в розмірі-

51 013, 49 грн., з них: 3 248,70 грн.- основного боргу, 16 675,05 грн.- простроченого боргу, 31 089,74 грн.- нарахованої пені, а також 1600,00 грн. - судового збору — відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Відомості про учасників справи:

позивач: ПАТ “ Державний Ощадний банк України” в особі якого діє філія-Кіровоградське обласне управління АТ “Ощадбанк “ , місцезнаходження: вул. Декабристів, 9, м. Кропивницький, код за ЄДРПОУ 09323408;

відповідач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Повне судове рішення складено 29.04.2018 року

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда