Ухвала суду № 73714982, 27.04.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/6930/13-ц 27.04.2018

Провадження №22-ц/784/817/18 Справа №489/6930/13-ц

Провадження №22-ц/784/817/18

У Х В А Л А

27 квітня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі судді Лисенка П.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 липня 2015 року, ухваленого у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Український промисловий банк", Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" про визнання недійсним договору про передачу активів та кредитних зобов'язань, -

В С Т А Н О В И В:

03 квітня 2013 року ПАТ "Дельта банк" пред'явило позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило стягнути солідарно з відповідачів на їх користь заборгованість за кредитним договором №100-0041001/ФКВ-08 від 26 вересня 2008 року, укладений між ПАТ «Український промисловий банк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», у загальному розмірі 665 454 гривні 65 копійок та судовий збір у розмірі 3 441 гривня.

25 березня 2014 року ОСОБА_2 пред'явила до ПАТ «Український промисловий банк» та ПАТ «Дельта Банк» зустрічний позов, в якому просила визнати недійсним договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ПАТ «Український промисловий банк» на користь ПАТ «Дельта Банк», в частині передачі зобов`язання за договором поруки №100-0041001/ФКВ-08 від 26 жовтня 2008 року, укладений між Банком та нею на забезпечення кредитних зобов'язань за кредитним договором укладеним між ПАТ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 липня 2015 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено у повному обсязі.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 02 червня 2016 року, за результатами перегляду рішення суду І інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_2, змінено рішення суду І інстанції в частині стягнення із ОСОБА_2 в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором та в частині стягнення судового збору і ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено ПАТ «Дельта Банк» в задоволені позовних вимог до ОСОБА_2, в іншій частині рішення залишено без змін.

Зазначене рішення суду апеляційної інстанції набрало законної сили та в касаційному порядку не оскаржувалося.

19 квітня 2018 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 липня 2015 року, в якій посилаючись на порушення Ленінським районним судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 липня 2015 року. Причинами пропуску цього строку зазначає те, що вона не була присутня у судовому засіданні у суді І інстанції 17 липня 2015 року при оголошені рішення та поштою його копію не отримувала, а отримала лише 05 квітня 2018 року за своєю заявою.

Відповідно до положень ч.2 ст.358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки;

2)пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, за час розгляду справи по суті спору, ОСОБА_1 повідомляли про розгляд справи, про що в матеріалах цивільної справи є зворотні повідомлення про вручення поштового відправлення від суду (том 1 а.с.119).

Крім того, ОСОБА_1 неодноразово знайомилася з матеріалами цивільної справи, про що в матеріалах справи містяться її заяви (том 1 а.с.254, том 2 а.с. 151-заява від 02 червня 2016 року) та її представник ОСОБА_3, відповідно до договору надання правової допомоги від 11 листопада 2013 року, брав участь у судовому засіданні 16 липня 2015 року (том 2 а.с.63) в якому було повідомлено про оголошення рішення суду на 17 липня 2015 року.

В матеріалах справи міститься також заява ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору за подачу апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 липня 2015 року.

Судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 неодноразово повідомлялася про дату та час розгляду справи, на підтвердження чого в матеріалах справи є зворотні повідомлення про вручення їй судових повісток (том 2 а.с.113, 139). ЇЇ представник ОСОБА_3 отримував повідомлення та телефонограми про дату та час слухання справи (том 2 а.с. 149, 150), проте ні ОСОБА_1 ні її представник в судові засідання Апеляційного суду Миколаївської області не заявлялися.

02 червня 2016 року рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області ухвалено апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, а рішення суду І інстанції змінити в частині стягнення боргу та судового збору з ОСОБА_2, в іншій частині рішення залишено без змін.

В день слухання справи Апеляційним судом Миколаївської області 02 червня 2016 року, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, проте того ж дня знайомилася з матеріалами цивільної справи, на підтвердження цього є її заява (том 2 а.с. 151).

Згідно супровідного листа за вих. № 489/6930/13-ц/10385/2016 від 08 червня 2016 року, копія рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 02 червня 2016 року була направлена на поштову адресу ОСОБА_1

Аналізуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про те, що особа, яка подає апеляційну скаргу, знайомилася з матеріалами справи після ухвалення рішення районним судом 17 липня 2015 року, була неодноразово повідомленою про розгляд справи, проте не використала свого процесуального права та вчасно не оскаржила рішення від районного суду.

ОСОБА_1 не доведено існування обставин непереборної сили, внаслідок яких пропущено процесуальний строк, а тому є підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою відповідно до ч.2 ст.358 ЦПК України, оскільки апеляційна скарга на рішення від 17 липня 2015 року подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскарженого судового рішення.

Керуючись ст. 358 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 липня 2015 року, ухваленого у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Український промисловий банк", Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" про визнання недійсним договору про передачу активів та кредитних зобов'язань.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя Апеляційного суду

Миколаївської області П.П. Лисенко