Рішення № 73712321, 26.04.2018, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5836/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2018 року Залізничний районний суд м. Львова у складі: головуючого - судді Румілової Н.М., при секретарі Гули М.І., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Львівської міської ради, Управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання рішення недійсним та визнання права на приватизацію земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду 4.11.2016 року з позовом, що був уточнений під час розгляду справи, до відповідачів, в якому зазначили, що 08.08.2016р. він та ОСОБА_4, яка померла 6.11.2016 р., звернулися до Львівської міської ради з заявою, якою просили прийняти рішення щодо приватизації земельної ділянки для ведення садівництва - 0,12 гектара та для будівництва індивідуального гаражу -0,01 гектара за адресою: м. Львів, вул. Лаврівського,2 та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки. На звернення Департамент містобудування Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин надав відповідь за№ 2403-4427 від 05.09.2016р., якою було відмовлено у його задоволенні. Відмова відповідача обґрунтовувалась тим, що міська рада ухвалою від 21.05.2009р. №2683 «Про затвердження переліку земельних ділянок, призначених для продажу у власність або права оренди на аукціонах» затвердив земельну ділянку на вул..Лаврівського,2 площею 0,0793га, для продажу на земельних торгах (аукціоні). Вважає, що зазначена ухвала підлягає скасуванню, оскільки приймаючи її у п.п. 1.1.8 відповідач встановив, що земельна ділянка на вул.І.Лаврівського, 2 - площею 0,0793 га є вільною і відповідно не перебуває у користуванні землекористувачів. Однак дана обставина не відповідає дійсності, оскільки дана земельна ділянка знаходиться у його постійному користуванні, на даній земельній ділянці інвентаризацію не проводили. Ухвала позбавляє його права приватизацію земельної ділянки, яка є на теперішній час у його постійному користуванні. Просить суд визнати незаконним п.п. 1.1.8 Ухвали Львівської міської ради від 21 05.2009р. за №2683 «Про затвердження переліку земельних ділянок, призначених для продажу у власність або права оренди на аукціонах» та визнати за ним право на приватизацію земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні для ведення садівництва - 0,12 гектара та для будівництва індивідуального гаражу -0,01 гектара за адресою:м.Львів,вул.Лаврівського,2.

Представник позивача ОСОБА_1С.у судовому засіданні підтримав позовні вимоги , підтвердив викладені обставини , просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що у позивача відсутній акт постійного користування спірної земельної ділянки, звернув увагу суду на те, що розмір земельної ділянки на всіх доказах , на які посилається позивач, зазначений не однаково. Також зазначив, що позивачу не було відмовлено в приватизації земельної ділянки, а роз’яснений порядок такого звернення.

Суд, вислухавши осіб, що приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку в їх сукупності, вважає, що позов підлягає відмові з наступних підстав.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлений статтею 118 Земельного кодексу України.

Зокрема, відповідно до частин першої та другої статті 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідно до ст.12 Земельного Кодексу д о повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

За ст.134 ЗК Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до пункту 1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99 N 43 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 року за N 354/3647, складання державного акту на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об'єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановчих документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією.

Статтею 25 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації.

Зокрема, одним із видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Таким чином, приватизація раніше наданої у користування земельної ділянки, здійснюється на підставі розробленої технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Досліджуючи докази по справі, надані позивачем, судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 13.09.2005 року уклав договір з ОСОБА_4, посвідчений нотаріусом Львіської міської нотаріальної контори у реєстрі за №2106, згідно до якого ОСОБА_3 купив у ОСОБА_4 ? частку будинку №2 по вул.Лаврівського у м.Львові (арк.спр.17).

Також встановлено, що згідно до копії витягу з реєстру права власності на нерухоме майно за №23461224 від 31.07.2009 року за ОСОБА_3 зареєстроване право власності на ? частку будинку №2 по вул.Лаврівського у м.Львові на підставі договору купівлі-продажу за №2106 від 13.09.2005р.

Згідно до копії витягу з реєстру права власності на нерухоме майно за №30532055 від 06.07.2011 року за ОСОБА_3 зареєстроване право власності на 13/20 часток будинку №2 по вул.Лаврівського у м.Львові, а за ОСОБА_4 – 7/20 часток зазначеного будинку на підставі свідоцтва про право власності виданого Управлінням комунальної власності Львівської міської ради на підставі наказу №933-Ж –З.

Позивач 26.05.2017р. отримав у спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 ? частку земельної ділянки, загальною площею 0,1000 га, розташованої по вул.Лаврінського,2, цільове призначенн – обслуговування житлового будинку та 7/20 реальних часток житлового будинку №2 по вул.Лаврівського у м.Львові.

Ухвалою Львівської міської ради від 21 05.2009р. за №2683 «Про затвердження переліку земельних ділянок, призначених для продажу у власність або права оренди на аукціонах» за рахунок земель житлової та громадської забудови в п.1.1.8. затверджена земельна ділянка на вул.Лаврівського, 2, площею 0,0793 га для продажу.

Листом за №2403-4427 від 5.09.2016року позивачу ОСОБА_3 Львівська міська рада, до якої він звернувся з приводу надання йому у приватну власність земельної ділянки за адресою вул.Лаврівського, 2, повідомила у зв’язку з чим було затверджено вищезазначений перелік і якими нормативними актами користувалась міська рада, ухвалюючи своє рішення. Так зазначено, що з метою забезпечення ефективного використання земельного фонду міста залучення додаткових коштів у бюджет розвитку міського бюджету м.Львова для реалізації програм соціально-економічного та культурного розвитку м.Львова, керуючись Конституцією України, Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні", ст 136 Земельного кодексу України, ухвалами міської ради від 22 02.2007 № 570 “Про регулювання окремих питань у сфері землеустрою та містобудування з метою функціонування ринку земель у м.Львові" і від 07.06.2007 № 899 “Про затвердження Положення про організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу земель у власність або права на оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення у м.Львові' міська рада ухвалою від 21.05.2009№2683 «Про затвердження переліку земельних ділянок, призначених для продажу у власність або права оренди на аукціонах» затвердила земельну ділянку на вул..Лаврівського,2 площею 0,0793га для продажу на земельних торгах (аукціоні).

Крім того, позивачу дані рекомендації та повна інформація щодо вирішення питання, порушеного у його зверненні - звернутися до спеціалісту відділу ринку землеуправління природних ресурсів та регулювання земельних відносин департаменту містобудування.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки міська рада, ухвалюючи своє рішення, діяла правомірно, на підставі нормативних актів, а позивач належним чином не звертався у відповідні органи з приводу придбання земельної ділянки за адресою м.Львів, вул.Лаврівського, 2.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 247, 259, 263-265, ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У позові ОСОБА_3 до Львівської міської ради, Управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання рішення недійсним та визнання права на приватизацію земельної ділянки відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 02.05.2018 р.

Суддя: Н.М.Румілова