Рішення № 73711666, 12.04.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 12.04.2018

Справа № 320/1589/18

Провадження №2/320/1919/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого-судді Бахаєва І.М.,

при секретарі – Фурсовій Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якої на підставі угоди про надання правової допомоги діє адвокат ОСОБА_2, до Мелітопольської міської ради Запорізької області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем понад п’ять років та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника звернулася до Мелітопольського міськрайонного суду з позовною заявою, в якій просить встановити факт належності ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі №1-169, на ? частину квартири №15 по пр.. ОСОБА_4, 68 у м. Мелітополь, Запорізької області та виданого на ім’я ОСОБА_5, встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім’єю з ОСОБА_3 у період з 2011 року по 19.03.2017, визнати за ОСОБА_1 права власності на ? частину квартири №15 по пр.. ОСОБА_4, 68 у м. Мелітополь, Запорізької області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, визнати за ОСОБА_1 права власності на ? частину квартири №15 по пр.. ОСОБА_4, 68 у м. Мелітополь, Запорізької області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6

Позовна заява мотивована тим, що 06 червня 1998 року помер двоюрідний брат позивача ОСОБА_7. Після його смерті відкрилась спадщина, яка складалась з квартири АДРЕСА_1. Спадщину по 1/2 частині прийняли спадкоємці померлого першої черги: дружина ОСОБА_3, та син від першого шлюбу ОСОБА_6. ОСОБА_3 оформила право власності на ? частину вказаної квартири, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 20.01.1999 №1 – 169. Син спадкодавця ОСОБА_6, помер 12 липня 2014 року, та за життя не оформив право власності на ? частини квартири. 19 березня 2017 року померла ОСОБА_3 Після її смерті відкрилась спадщина на ? частину квартири АДРЕСА_2. Позивач, будучи спадкоємцем 4-ї черги, прийняла спадщину після померлої. Спадкоємців попередніх черг, в спадкодавця не було. ОСОБА_1 зверталась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частину квартири, що належала померлій ОСОБА_3 Постановою нотаріуса від 13.10.2017 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки позивач не є спадкоємцем за законом будь-якої черги, та не надала оригінали правовстановлюючих документів на квартиру. Разом з тим, позивач ОСОБА_1, на момент смерті ОСОБА_3 проживала разом із спадкодавцем однією сім’єю понад 5 років, тому вона є спадкоємцем за законом 4 черги. Двоюрідний брат позивача – ОСОБА_7 був чоловіком ОСОБА_3 Окрім позивача, в ОСОБА_3 не залишилось інших родичів та близьких людей, які б могли про неї піклуватись. Після смерті свого брата, позивач постійно провідувала ОСОБА_3, вони багато часу проводили разом, позивач була єдиною рідною людиною для неї. Після смерті брата, позивач періодично залишалась на ніч у ОСОБА_3, а з 2011 року, будучі особами похилого віку, які залишились без сторонньої допомоги, вони вирішили проживати разом за адресою: АДРЕСА_3. Проживаючи разом, позивач домовилась із ОСОБА_3 про розподіл обов’язків, відповідно до якого, ОСОБА_3 прибирала у квартирі, прала білизну та підтримувала порядок, а ОСОБА_1 була відповідальна за придбання продуктів харчування, приготування їжі. Кошти з пенсій, які вони отримували, спільно витрачали на придбання ліків. Тобто в них був спільний бюджет, яким вони разом розпоряджались. Померла ОСОБА_3 була для позивача наче рідна сестра, вони відчували відповідальність одна за одну, були спорідненими душами та пов’язані спільним побутом та інтересами. Встановлення факту проживання позивача із ОСОБА_3 однією сім’єю понад 5 років, впливає на її спадкові права.

У позивача відсутні оригінали правовстановлюючих документів на ? частину квартири АДРЕСА_4, що належала спадкодавцю ОСОБА_3 Реєстрація права власності вказаного нерухомого майна здійснювалась до 01 січня 2013 року, тому отримати свідоцтво про право на спадщину позивач не зможе без надання оригіналів правовстановлюючих документів. Таким чином, позивач не має можливості в позасудовому порядку, вирішити питання про прийняття після смерті ОСОБА_3 спадщину на ? частини квартири.

До того ж, в свідоцтві про право на спадщину за законом, невірно вказане прізвище спадкодавця, а саме «Конєва» замість «Конева», що унеможливлює прийняття спадщини без звернення до суду.

Крім того, ОСОБА_3 в шестимісячний строк з моменту смерті ОСОБА_6 звернулась до Токмацької районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Позивач хоча і була спадкоємцем 5 черги ОСОБА_6, але не звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки дійшла із ОСОБА_3 домовленості, що спадщину отримає саме вона. Після спливу шестимісячного строку, ОСОБА_3, постановою нотаріуса від 12 березня 2015 року, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого пасинка ОСОБА_6, через відсутність документів, що підтверджують родинні відносини із спадкодавцем.

Після отримання відмови нотаріуса, порадившись із ОСОБА_3, позивач вирішила оформляти на себе спадщину після померлого племінника. Для підтвердження родинних відносин із ОСОБА_6, ОСОБА_1 звернулась до Мелітопольського міськрайонного суду із відповідною заявою. Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 03 вересня 2015 року, яке набрало законної сили 15 вересня 2015 року, заяву ОСОБА_1 задоволено повністю, встановлено факт, що вона є тіткою ОСОБА_6, померлого 12 липня 2014 року. Строк для звернення з заявою про прийняття спадщини позивач пропустила з поважних причин, оскільки вважала, що спадщину прийме ОСОБА_3, проте навіть при наданні додаткового строку для прийняття спадщини вона не зможе оформити спадкові права, оскільки у неї відсутні оригінали правовстановлюючих документів.

Вказані обставини перешкоджають позивачеві оформити свої спадкові права, тому вона була змушена звернутись до суду з даним позовом.

Позивач у судове засідання не з’явилася, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, на їх задоволенні наполягає.

Відповідач у судове засідання не з’явився, від його представника на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позову не заперечує, просить розглянути справу за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об’єктивному та всебічному з’ясування обставин справи, врахувавши доводи позивача, правову позицію відповідача та пояснення свідків, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому у цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При судовому розгляді встановлені наступні обставини.

19.10.1969 народився ОСОБА_6, мати – ОСОБА_8, батько – ОСОБА_7, 04.04.1940 р.н./а.с.16/

25.04.1986 ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 уклали шлюб, зареєстрований міським відділом РАЦС м. Мелітополь, Запорізької області./а.с.12/

06.06.1998 помер ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 про що свідчить копія свідоцтва про смерть І-ЖС №059438 від 08.06.1998./а.с.11/

Згідно копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_7В після його смерті відкрилась спадщина на належну йому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 06.04.1998 квартиру №15 у буд. 68 по пр.. ОСОБА_4 у м. Мелітополь. Спадкоємцями померлого були дружина ОСОБА_5 та син від першого шлюбу ОСОБА_6

20.01.1999 державним нотаріусом Мелітопольської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 видано свідоцтво про право на спадщину спадкоємцю ОСОБА_7 – дружині ОСОБА_5 на спадкове майно ? частину кв. 15 у б. 68 по пр.. ОСОБА_4 у м.Мелітополь. На ? долю спадкового майна свідоцтво про право на спадщину ще не було видане. /а.с.15/

Згідно копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_7 ОСОБА_1, як опікун ОСОБА_6 звернулась до Мелітопольської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття ОСОБА_6 спадщини після смерті його батька – ОСОБА_7В./а.с.78/

12.07.2014 помер ОСОБА_6, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії І-ЖС №301679./а.с.14/

11.04.2017 надано Інформаціну довідку №47402309 згідно якої спадкова справа після смерті ОСОБА_6 заведена у Токмацькій районній державній нотаріальній конторі./а.с.18/

Згідно копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_6 з заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_3І./а.с.36-64/

12.03.2015 державним нотаріусом Токмацької районної державної нотаріальної контори ОСОБА_3 видано постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, а саме – видачі свідоцтва про спадщину після смерті ОСОБА_6, у зв’язку з тим, що спадкоємиця спадщину прийняла фактично шляхом подачі заяви до Токмацької районної державної нотаріальної контори, проте відсутні документи, що підтверджують родинні відносини з померлим./а.с.24/

03.09.2015 рішенням Мелітопольського міськрайонного суду №320/7053/15-ц встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідною тіткою ОСОБА_6, померлого 12.07.2014./а.с.25/

15.12.2017 державним нотаріусом Токмацької районної державної нотаріальної контори ОСОБА_1 видано постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, а саме – видачі свідоцтва про спадщину після смерті ОСОБА_6, у зв’язку з тим, що вона пропустила встановлений законодавством строк для звернення з заявою про прийняття спадщини./а.с.23/

19.03.2017 померла ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії І-ЖС №384527./а.с.13/

Згідно копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5 з заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_1І./а.с.86-95/

13.10.2017 постановою державного нотаріуса Мелітопольської державної нотаріальної контори ОСОБА_11 відмовлено ОСОБА_1 в оформленні спадщини після смерті ОСОБА_5 /а.с.22/

09.02.2018 КП «ММБТІ» на запит адвоката ОСОБА_2 надало повідомлення, що станом на 01.01.2013 право власності на кв. 15 у б.68 по пр.. ОСОБА_4 у м. Мелітополь зареєстровано по ? частині за ОСОБА_7 та ОСОБА_5І./а.с.19/

Згідно копії технічного паспорту кв. 15 у б. 68 по пр.. ОСОБА_4 у м. Мелітополь право власності зареєстровано по ? частині за ОСОБА_7 та ОСОБА_5І./а.с.20-21/

Згідно довідки голови ОСББ «Уютний дворик» ОСОБА_1 мешкає за адресою: м. Мелітополь, б.30-років Перемоги, б. 2 кв.11. Склад сім’ї: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_3І.(мешкала з 2011 по день смерті 19.03.2017)./а.с.26/

Згідно з ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Відповідно ч.2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Для встановлення факту проживання однією сім'єю потрібно враховувати наявність у сукупності ознак, що притаманні наведеному визначенню. При цьому, слід зауважити, що таке проживання не є підставою для виникнення прав та обов’язків подружжя ( ч. 2 ст.21 СК України).

При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у поняття домогосподарства, закріпленому у ст. 1 Закону України « Про Всеукраїнський перепис населення» від 19 жовтня 2000 року. Цим законом визначено, що домогосподарство - сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов’язків передбачає наявність особистих немайнових і майнових прав та обов’язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини.

Встановлення даного факту необхідно позивачеві з метою оформлення спадку.

Спадкоємців першої-третьої черги по закону після смерті ОСОБА_3 не має.

Позивач є єдиною спадкоємницею після смерті ОСОБА_14, спадкоємицею четвертої черги, оскільки проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Проаналізувавши ст. 293 ЦПК України суд встановлює юридичні факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 316 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Судом встановлено, що в свідоцтві про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 на ? частину квартири 15 у б. 68 по пр.. ОСОБА_4 у м. Мелітополь видано на ім’я «Конєвої» ОСОБА_15, а у свідоцтві про смерть та інших документах прізвище померлої вказано «Конева».

Суд вважає, що різниця в прізвищах викликана перекладом з російської на українську мови.

З урахуванням зазначених вище обставин та положень закону, суд вважає, що заявником доведено належними доказами юридичний факт належності померлій ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_7, виданого на ім’я ОСОБА_5

Крім того, відповідно до ст. 1264 ЦК України право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше, як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Таким чином, оскільки позивач проживала однією сім'єю з померлою ОСОБА_3, з січня 2011 року до дня смерті ОСОБА_5 – 19.03.2017, то відповідно до ст.1264 ЦК України, вона є спадкоємцем ОСОБА_3 четвертої черги і має право на спадщину, яка відкрилася після її смерті.

Згідно ст.1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Суд враховує, що ОСОБА_3 звернулась в шестимісячний строк з моменту смерті ОСОБА_6, до Токмацької районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Хоча позивач і була спадкоємцем 5 черги ОСОБА_6, але не звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки дійшла із ОСОБА_3 домовленості, що спадщину отримає саме вона. Після спливу шестимісячного строку, ОСОБА_3, постановою нотаріуса від 12 березня 2015 року, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого пасинка ОСОБА_6, через відсутність документів, що підтверджують родинні відносини із спадкодавцем.

Після отримання відмови нотаріуса, порадившись із ОСОБА_3, позивач вирішила оформляти на себе спадщину після померлого племінника. Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 03 вересня 2015 року, яке набрало законної сили 15 вересня 2015 року, встановлено факт, що ОСОБА_1 є тіткою ОСОБА_6, померлого 12 липня 2014 року.

15 грудня 2017 року позивач звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про прийняття спадщини після померлого племінника ОСОБА_6, але їй було відмовлено, у зв’язку із пропуском шестимісячного строку на прийняття спадщини.

Встановлений законодавством строк для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, позивач пропустила з поважних причин, оскільки вона вважала, що спадщину після померлого племінника прийме ОСОБА_3, якій той приходився пасинком. Як тільки ОСОБА_3 отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, позивач одразу звернулась до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем, для подальшого прийняття спадщини.

Крім того, позивач страждає на захворювання опорно – рухомого апарату, через що отримала інвалідність 2 групи. Потребує постійного лікування та оздоровлення, часто знаходиться на стаціонарному лікуванні, і періодично проходить оздоровленні в санаторіях. Через хворобу, позивач не змогла звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини одразу після набрання законної сили рішення суду про встановлення факту родинних відносин./а.с.27-32/

У випадку продовження строків на прийняття спадщини після ОСОБА_6, позивач все одно позбавлена можливості належним чином оформити свої спадкові права, та отримати в Токмацькій державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки за життя ОСОБА_6 звернувся з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, проте не зареєстрував право власності на ? квартири, що унеможливлює прийняття нею спадщини без звернення до суду.

Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1299 ЦК України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов’язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частини 2 статті 182 ЦК України, державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов’язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, - кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи, що рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 03.09.2015 встановлено факт, що позивач є рідною тіткою ОСОБА_6, який за життя звернувся з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_7, однак не зареєстрував право власності на спадкове майно та помер 12.07.2014, у судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3, яка згідно постанови державного нотаріуса Токмацької державної нотаріальної контори від 12.03.2015 фактично прийняла спадщину після померлого 12.07.2014 ОСОБА_6 та те, що інших спадкоємців у ОСОБА_6 не має, то суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право власності на спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_6

На підставі викладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, з метою захисту конституційних прав позивача, суд вважає позовні вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 316, 317, 318, 319, 328, 376, 1216, 1217, 1221, 1263-1265, 1268, 1297 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-257, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, в інтересах якої на підставі угоди про надання правової допомоги діє адвокат ОСОБА_2, до Мелітопольської міської ради Запорізької області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем понад п’ять років та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_3, яка померла 19.03.2017, свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі №1-169, на ? частину квартири №15 по пр.. ОСОБА_4, 68 у м. Мелітополь, Запорізької області та виданого на ім’я ОСОБА_5.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім’єю з ОСОБА_3 у період з 2011 року по 19.03.2017.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП – НОМЕР_1, право власності на ? частину квартири №15 по пр.. ОСОБА_4, 68 у м. Мелітополь, Запорізької області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла 19.03.2017.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП – НОМЕР_1, право власності на ? частину квартиру №15 по пр.. ОСОБА_4, 68 у м. Мелітополь, Запорізької області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого 12 липня 2014.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ: І.М.БАХАЄВ