Рішення № 73710098, 18.04.2018, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/940/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2018 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Данилюк О. С.

при секретарі Марієвській Н.А.,

за участю представника позивача адвоката ОСОБА_1, представника відповідача адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні Системні Технології" про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ТОВ "Аграрні Системні Технології" про стягнення матеріальної та моральної шкоди, в обґрунтування якого зазначила наступне. Так,в її особистій приватній власності перебуває земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 1 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Брусилівської селищної ради (колишня територія Хомутецької сільської ради Брусилівського району Житомирської області). Навесні 2017 року вона на вказаній земельній ділянці посіяла насіння конюшини з метою отримання врожаю сіна та насіння. Однак, в ніч з 12 на 13 травня 2017 року працівники ТОВ «Аграрні Системні Технології» обробили дисковими боронами засіяну земельну ділянку та знищили урожай конюшини. Вказаними діями відповідача їй були нанесені матеріальні збитки у вигляді затрат на посів та догляд за посівами конюшини, які являються реальними збитками. Окрім того вона зазнала збитків, які б могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Упущена вигода від використання земельної ділянки складається з неотриманого врожаю сіна конюшини та насіння конюшини.

З метою визначення розміру збитків для звернення до суду 20 вересня 2017 року вона звернулася з заявою до Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області. Розпорядженням голови Брусилівської РДА № 262 від 11 жовтня 2017 року було створено комісію з визначення розміру збитків, заподіяних власнику землі. Збитки були визначені актом вказаної комісії № 1 від 17 жовтня 2017 року, у відповідності до якого розмір заподіяної шкоди (прямі збитки) становить 1708,00 грн., розмір неотриманого доходу (упущена вигода) становить 21 000,00 грн.

Вказала, що відповідачу було встановлено місячний термін для добровільної сплати заподіяних збитків. Однак відповідач не вчинив жодних дій, направлених на їх відшкодування.

Також зазначила, що діями відповідача їй завдано моральну шкоду, яка полягає в моральних стражданнях у зв'язку із знищенням відповідачем її майна, оскільки для неї було великим стресом те, що її сім'я не зможе зібрати насіння та сіно конюшини, яку вони посіяли та обробили, при цьому здійснили багато трудових затрат, пов'язаних з придбанням насіння, добрив, пального, залучення транспорту для посіву та обробітку. Для відновлення попереднього стану земельної ділянки знову потрібно здійснити вищевказані дії та заходи. Все вказане потребує значного часу та зусиль. Вказала, що сіно конюшини було необхідно для годівлі домашньої рогатої худоби, за рахунок якої вони практично живуть. Для організації придбання та транспортування додому сіна від сторонніх громадян її сім'єю було також затрачено значні ресурси та багато часу. Окрім того, моральна шкода посилилась поведінкою відповідача, який не здійснив в добровільному порядку відшкодування спричиненої їй матеріальної шкоди та змусив тривалий час звертатися до державних органів та суду для захисту своїх прав та інтересів. Вищевказане позначилося на її фізичному та психічному стані. Від переживань вона тривалий час дуже погано спала та мала сильні головні болі. Завдану моральну шкоду оцінює в 32 000 грн. Просила стягнути з ТОВ «Аграрні Системні Технології» на її користь 1708,00 грн. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди у вигляді реальних збитків, 21 000,00 грн. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди у вигляді упущеної вигоди та 32 000,00 грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди, а також понесені нею судові витрати.

На позовну заяву ОСОБА_3 відповідачем ТОВ «Аграрні Системні Технології» подано відзив, в якому зазначено наступне. Так, відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» № 7 від 16.04.2004 року розмір шкоди, заподіяної пошкодженням посівів і насаджень при прокладенні шляхів, трубопроводів та проведенні розвідувальних, бурових, будівельних робіт, псуванням і забрудненням сільськогосподарських та інших земель, іншими порушеннями земельного законодавства, визначається з урахуванням витрат на відновлення родючості землі, а також доходів, які власник землі або землекористувач міг би одержати при використанні земельної ділянки і які він не одержав за час до приведення землі у стан, придатний для її використання за цільовим призначенням, або до повернення самовільно зайнятої ділянки. Якщо замість пошкоджених посівів землекористувач провів у тому ж сезоні повторний посів культур, відшкодуванню підлягають витрати на пересівання (вартість насіння, обробітку землі тощо). Зазначили, що позивачка звернулась з заявою про визначення розміру збитків, спричинених пошкодженням її посіву, до Брусилівської районної державної адміністрації лише 30.06.2017 року, вже після можливого збору врожаю, та жодним чином не зазначала, чи проводила вона посів в травні 2017 року, так як теоретична можливість провести повторний посів конюшини в неї була і дана обставина залежала лише тільки від її волевиявлення. Також вказали, що після 13 травня 2017 року від позивачки на адресу відповідачів не надходило жодної заяви щодо відновлення становища її ділянки, то як проведення робіт по повторному посіву, так і про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди у вигляді реальних збитків.

Крім того вважають акт № 1 з визначення розміру збитків, заподіяних власнику землі, затверджений розпорядженням голови Брусилівської райдержадміністрації від 17.10.2017 року № 283, неналежним доказом, оскільки зі змісту вказаного документа неможливо перевірити правильність нарахування розміру збитків та підставу такого нарахування. Крім того, у вказаному акті зазначено про участь у його складенні представника ТОВ «Аграрні Системі Технології», який повідомлений належним чином (повідомлення про виклик на засідання Комісії вручено уповноваженому представнику), але не вказано прізвища даного представника та не зазначено, чи був він наділений правом представляти відповідача під час проведення комісії із визначення розміру збитків.

Також вважають, що позивачкою не доведено факту заподіяння їй ТОВ «Аграрні Системі Технології» моральних страждань, не вказано, в чому саме в даному випадку полягає моральна шкода, з яких міркувань вона виходила, визначаючи її розмір саме сумою 32 000,00 грн., та якими доказами це підтверджується.

В свою чергу з відповіді на відзив, поданої представником позивача, вбачається, що повторний посів конюшини не являється її обов'язком, а правом, яким вона могла скористатися лише з врахуванням матеріального стану та дотримання агрономічних строків посіву конюшини. Враховуючи те, що всі матеріальні ресурси були нею вичерпані і строки посіву конюшини були пропущені, а також те, що відповідач засіяв її земельну ділянку, вона змушена була відмовитися від повторного посіву. З врахуванням того, що на її звернення до представників відповідача з проханням відшкодувати збитки, вони не реагували, 30 червня 2017 року вона звернулася за вирішенням даного питання до Брусилівської РДА, де представник товариства погодився виплатити лише кошти в сумі 5000 гривень, але потім відмовився виплачувати і цю суму.

Також вважає, що акт № 1 з визначення розміру збитків, заподіяних власнику землі, затвердженого розпорядженням голови Брусилівської райдержадміністрації від 17.10.2017 року № 283, складений за участю залучених спеціалістів, містить інформацію щодо предмета доказування, складений у відповідності до «Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 і являється належним доказом по справі. Форма складання акту вказаною постановою КМУ не регламентована і складається кожного разу у довільній формі, тобто порушень при його складанні не було.

Представник відповідача в свою чергу надав заперечення на відповідь на відзив, в якому доводи, викладені у відповіді на відзив, вважає безпідставними, необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав. Так, на його думку, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що саме ТОВ «Аграрні Системні Технології» здійснило пошкодження посіву позивача, не встановлено осіб, які здійснили дії, на які посилається позивач. В матеріалах справи відсутні жодні прізвища осіб, які пошкодили посів конюшини позивача, а тому вважають, що не встановлено особу (осіб), які завдали шкоду. Доказів про те, що зазначена шкода була завдана саме внаслідок неправомірних дій відповідача, суду не надано. Позивачкою, на думку відповідача, не надано належних доказів про площу знищеного врожаю, не вказано, яка точно площа була засіяна конюшиною та чи була це взагалі конюшина. Також в матеріалах справи відсутні докази, що позивачкою було проведено посів конюшини, а саме купівля-продаж насіння конюшини або інші докази, які підтверджують, що позивачкою були проведені роботи з посіву конюшини.

Враховуючи наведене, з огляду на те, в матеріалах справи відсутні докази, що саме працівники ТОВ «Аграрні Системні Технології» завдали матеріальної шкоди позивачу, в задоволенні позовних вимог просили відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги ОСОБА_3 у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Аграрні Системні Технології» за довіреністю ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову ОСОБА_3 заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Так, встановлено, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Брусилівської селищної ради (колишня територія Хомутецької сільської ради Брусилівського району Житомирської області), цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, площа 1 га. (а.с. 10-11).

З акту від 13.05.2017 року, складеного власником земельної ділянки ОСОБА_3, в присутності ОСОБА_4, в.о. старости села ОСОБА_5 та депутата ОСОБА_6, випливає, що в ніч із 12 на 13 травня 2017 року земельна ділянка позивачки площею 1 га була оброблена дисковими боронами працівниками «А.С.Т» та знищено урожай конюшини, чим завдано матеріальних збитків (а.с. 9).

Заяви ОСОБА_3 від 30.06.2017 та від 20.09.2017 року свідчать про те, що позивачка зверталась до Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області з приводу знищення її врожаю конюшини працівниками ТОВ «АСТ», та просила створити комісію по визначенню розміру заподіяних їй збитків протиправними діями ТОВ «А.С.А.» та визначити розмір заподіяної шкоди. (а.с. 7, 12-13).

З повідомлення першого заступника голови Брусилівської райдержадміністрації Житомирської області О.О. Ненюка від 10.07.2017 року № 200 випливає, що заяву позивачки розглянуто, представниками ТОВ «Аграрні Системні Технології» визнано факт знищення посіву конюшини, та ними погоджено виплатити на відшкодування збитків кошти в сумі 5000,00 гривень (а.с. 8).

З повідомлення першого заступника голови Брусилівської райдержадміністрації Житомирської області О.О. Ненюка від 19.10.2017 року № 345, Акту № 1 з визначення розміру збитків, заподіяних власнику землі від 17.10.2017 року, затвердженого розпорядженням голови Брусилівської райдержадміністрації від 17.10.2017 року № 283 вбачається, що розпорядженням голови Брусилівської райдержадміністрації від 11.10.2017 року № 262 було створено комісію із визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, розмір збитків, заподіяних позивачці ОСОБА_3 внаслідок знищення врожаю конюшини, становить 21000 тис. гривень (а.с. 14-16).

Довідкою, виданою Брусилівською селищною радою Житомирської області від 07.03.2018 року № 195, підтверджується, що позивачка у своєму власному господарстві за адресою АДРЕСА_1 у 2017 році утримувала 4 голови великої рогатої худоби (а.с. 53).

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 ЦК України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України для покладення відповідальності на заподіювача майнової шкоди необхідна сукупність таких обов'язкових умов: а) наявність шкоди; б) протиправність дій заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; г) вина з заподіянні шкоди.

Закон покладає обов'язок доказування на сторони у справі.

Так, відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Так, на думку суду, позивачкою не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що пошкодження, завдані її майну, заподіяні саме працівниками відповідача. При цьому наданий позивачкою акт від 13.05.2017 року, складений нею особисто в присутності ОСОБА_4, в.о. старости села ОСОБА_5 та депутата ОСОБА_6, за переконанням суду, не може вважатися достатнім доказом на підтвердження вказаних обставин, оскільки містить лише припущення позивачки щодо цього.

Не підтверджує вказаних обставин і відповідь на звернення позивачки першого заступника голови Брусилівської райдержадміністрації Житомирської області О.О. Ненюка від 10.07.2017 року № 200, оскільки вона не містить відомостей, ким саме з представників ТОВ "Аграрні Системні Технології" визнано факт знищення посіву конюшини позивачки та погоджено виплатити на відшкодування збитків кошти та чи має зазначена особа повноваження на вчинення таких дій від імені відповідача.

Стаття 23 Цивільного кодексу України визначає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі відповідно до пункту 3 цієї статті у разі душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

За вказаних обставин суд вважає за необхідне відмовити у задоволені позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди з підстав недоведеності позивачкою ОСОБА_3 вини відповідача ТОВ "Аграрні Системні Технології" у її заподіянні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні Системні Технології" про стягнення матеріальної та моральної шкоди, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Рішення постановлено суддею у нарадчій кімнаті.

Повний текст рішення виготовлено 23 квітня 2018 року.

СУДДЯ О.С. Данилюк