Ухвала суду № 73708848, 02.05.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 233/1930/18

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 травня 2018 року м. Костянтинівка

Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Наумик О.О., розглянувши матеріал цивільної справи за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа – Головне управління Державної міграційної служби у Донецькій області, «про встановлення факту проживання в певному місці у певний час»,-

В С Т А Н О В И В:

26 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт проживання його батька ОСОБА_2 в місті Костянтинівка Донецької області станом на 24 серпня 1991 року, що необхідно йому для можливості отримання громадянства України.

За приписами ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, регулюється Главою 6 ЦПК України (ст.ст.315-319).

Заява подана з порушенням вимог ЦПК України.

Так, згідно зі статтею 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

На підтвердження місця проживання заявника у м. Костянтинівці Донецької області задля вирішення питання дотримання правил підсудності заявником не додано до заяви копії документу дозвільного характеру на проживання (постійне або тимчасове на території України за певною адресою в м. Костянтинівці).

Також, відповідно до ч.1 ст.318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт, до ч.2 ст.318 ЦПК України - до заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

В порушення вище зазначених вимог до заяви не додані докази на підтвердження звернення ОСОБА_1 до компетентного органу з приводу отримання паспорту громадянина України та відмови у цьому.

Крім того, за вимогами ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Проте зазначені вимоги закону заявником не дотримано: копії доданих до матеріалів заяви доказів не засвідчені належним чином.

За наведених обставин відповідно до положень ст.185 ЦПК України заяву належить залишити без руху, надавши заявнику строк для виправлення недоліків.

Керуючись ст.ст.185, 294, 315-318 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа – Головне управління Державної міграційної служби у Донецькій області, - «про встановлення факту проживання в певному місці у певний час» залишити без руху, надавши заявнику для виправлення недоліків строк десять днів з дня отримання копії ухвали.

В разі неусунення недоліків у зазначений строк заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: