Рішення № 73708020, 27.04.2018, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/406/18

ЄУН № 226/406/18

Провадження № 2/226/327/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2018 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Рибкіна О.А.,

за участю секретаря СовпельТ.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мирноград Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, третя особа: ОСОБА_3, про зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, третя особа: ОСОБА_3, про зняття арешту з майна.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 13.11.2008 року за договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Димитровського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4, він придбав нерухоме майно – квартиру № 15 будинку № 20 на мікрорайоні Світлий в м.Мирноград Донецької області у ОСОБА_5. 24.11.2010 року відповідно до ухвали Димитровського міського суду Донецької області на підставі укладеної мирової угоди між ним та ОСОБА_6 (його колишньою дружиною) квартира № 15 в будинку № 20 на мікрорайоні Світлий в м.Мирноград Донецької області перейшла в його особисту власність. В грудні 2017 року він вирішив продати вищевказану квартиру. Проте у приватного нотаріуса його представником було отримано довідку № 109173422 від 27.12.2017, з якої вбачається що в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна міститься запис від 03.11.2009 про накладення арешту на квартиру, яка на той момент належала йому. Відповідний запис внесено відділом державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції, згідно якого арешт накладено державним виконавцем постановою без серії/номеру від 03.11.2009 року, тобто після укладення договору купівлі-продажу, але власником спірної квартири вказаний ОСОБА_3. 19.01.2018 року з ОСОБА_2 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області отримано відповідь, в якій зазначено, що на примусовому виконанні знаходяться документи про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості, тому 03.11.2009 було накладено арешт на квартиру № 15 будинку № 20 на мікрорайоні Світлий в м.Мирноград Донецької області. Посилаючись на ту обставину, що він не має ніякого відношення до виконавчого провадження, а арешт було накладено на нерухоме майно, яке на момент накладення арешту належало йому на праві приватної власності, просить зняти арешт з квартири № 15 будинку № 20 на мікрорайоні Світлий в м.Мирноград Донецької області.

Позивач та його представник до судового засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали письмові заяви про розгляд справи за їхньою відсутністю.

Представник відповідача ОСОБА_2 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області до судового засідання не з'явився, про час і місце розгляду повідомлений належним чином. Від відповідача надійшов відзив, в якому зазначено, що згідно постанови державного виконавця 03.11.2009 року було накладено арешт на нерухоме майно, яке розташовано за адресою: м.Димитров Донецької області, м-н Світлий, 20/15, на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. На теперішній час згідно АРМ «Виконавець» боржником борги не сплачено, підстави зняття арешту з нерухомого майна у державного виконавця відсутні. Виконавчі провадження, по яким було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження за період з 2004 по 2014 р. завершені, за якими на теперішній час наявна заборгованість. Строк зберігання журналу вихідної кореспонденції, журналу обліку, переданих державному виконавцеві виконавчих документів та завершених виконавчих проваджень, переданих до архіву становить 3 роки, згідно п. 3.19 Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби, після чого вони підлягають знищенню.

Третя особа ОСОБА_3 до судового засідання не з'явився, про час і місце розгляду повідомлений належним чином.

Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права i взаємовідносини сторін i немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не з’явились до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 13.11.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Димитровського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4, купив у ОСОБА_5 квартиру № 15 в будинку № 20 на мікрорайоні Світлий в м.Димитров (на даний час – Мирноград) Донецької області (а.с.21).

Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 24.11.2010 року визнано мирову угоду, укладену між сторонами за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Згідно цієї ухвали квартира № 15 в будинку № 20 на мікрорайоні Світлий в м. Димитров Донецької області переходить в особисту власність ОСОБА_1 (а.с.15-16).

Згідно довідки Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_2 міської ради № 124/63 від 21.02.2018, за реєстраційними даними БТІ до 01.01.2013 квартира № 15 будинку № 20 мікрорайону Світлий м. Мирнограда (колишнє місто Димитров) Донецької області належить ОСОБА_1 на підставі ухвали Димитровського міського суду Донецької області від 24.11.2010 року про визнання мирової угоди, справа № 2-4440/10. Раніше квартира належала ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Димитровського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4 13.11.2008 року, реєстр № 9222 (а.с. 20).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майнаАДРЕСА_1 в будинку № 20 на мікрорайоні Світлий в м.Димитров Донецької області належить на праві власності ОСОБА_1. В Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна 03.11.2009 внесені відомості про арешт зазначеної квартири на підставі постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції ОСОБА_7 від 03.11.2009, при цьому власником квартири вказаний ОСОБА_3 (а.с.11-12).

Згідно листа ОСОБА_2 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 19.01.2018, на примусовому виконанні у відділі знаходяться виконавчі документи про стягнення з ОСОБА_3 боргів, починаючи з 06.05.2009 року. 03.11.2009 року державним виконавцем винесено постанову про арешт квартири, яка належала боржнику ОСОБА_3, що розташована за адресою: м.Димитров Донецької області, мікрорайон Світлий, 20/15. До теперішнього часу борги ОСОБА_3 не сплачені (а.с.18-19).

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ч.1 ст.321ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Таким чином судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 13.11.2008 року згідно нотаріально посвідченого договору купив квартиру № 15 в будинку № 20 на мікрорайоні Світлий в м.Димитров (на даний час – Мирноград) Донецької області у ОСОБА_5, у зв’язку з чим позивач набув право власності на зазначену квартиру.

На підставі ухвали Димитровського міського суду Донецької області від 24.11.2010 року, якою було визнано мирову угоду між сторонами по справі про поділ майна подружжяАДРЕСА_1 в будинку № 20 на мікрорайоні Світлий в м. Димитров (на даний час – Мирноград) Донецької області перейшла в особисту власність ОСОБА_1

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції ОСОБА_7 від 03.11.2009 на зазначену квартиру було накладено арешт за борговими зобов’язаннями ОСОБА_3.

Враховуючи, що будь-яких доказів належності на праві власності квартири № 15 в будинку № 20 на мікрорайоні Світлий в м.Димитров (на даний час – Мирноград) Донецької області ОСОБА_3 на час накладення державним виконавцем арешту на квартиру судом не встановлено, а, навпаки, встановлено, що зазначена квартира з 13.11.2008 року і до теперішнього часу належить на праві власності ОСОБА_1 (до 13.11.2008 року належала ОСОБА_5), тому суд вважає, що арешт було накладено неправомірно та накладений арешт порушує право власності позивача, оскільки позивач позбавлений можливості розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.

На підставі ст.41 Конституції України, Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.321, 391 ЦК України, ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, до ОСОБА_2 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, місцезнаходження: 85322, м.Мирноград Донецької області, вул.Соборна, 18, код ЄДРПОУ 34827868, третя особа: ОСОБА_3, який мешкає за адресою: 85323, м.Мирноград Донецької області, вул.Єсеніна, буд.19, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, про зняття арешту з майна задовольнити.

Зняти арешт з квартири № 15 будинку № 20 мікрорайону Світлий в м.Мирнограді (колишня назва – Димитров) Донецької області, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, накладений постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції ОСОБА_7 від 03.11.2009.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя