YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Одеська область

/

Одеський апеляційний адміністративний суд

Постанова № 73705011, 25.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення

25.04.2018

Номер справи

815/2417/17

Номер документу

73705011

Форма судочинства

Адміністративне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/2417/17

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Стас Л.В.,

ОСОБА_1

при секретарі: Голобородько Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2017р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КРІССИСТЕМС» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними та скасування карток відмов, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2017р. ТОВ «КРІССИСТЕМС» звернулось в суд із позовом до Київської міської митниці ДФС та з урахуванням уточнень до позову просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 10.03.2017р. № UA100110/2017/000182/2, від 13.03.2017р. №UA100110/2017/000204/2, від 13.03.2017р. № UA100110/2017/000205/2, від 15.03.2017р. №UA100110/2017/000233/2, від 18.03.2017р. № UA100110/2017/000278/2, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/000279/2, від 18.03.2017р. № UA100110/2017/000280/2, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/000281/2, від 18.03.2017р. № UA100110/2017/000282/2, від 21.03.2017р. №UA100110/2017/000299/2, від 21.03.2017р. № UA100110/2017/000301/2, від 23.03.2017р. №UA100110/2017/000329/2, від 05.04.2017р. № UA100000/2017/000039/2, від 15.05.2017р. №UA100110/2017/000547/2, від 15.05.2017р. № UA100110/2017/000549/2, від 18.05.2017р. №UA100110/2017/000562/2, від 18.05.2017р. № UA100110/2017/000563/2, від 19.05.2017р. №UA100110/2017/000569/2 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.03.2017р. №UA100110/2017/00047, від 13.03.2017р. №UA100110/2017/00077, від 13.03.2017р. №UA100110/2017/00078, від 15.03.2017р. №UA100110/2017/00111, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/00161, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/00166, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/00170, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/00163, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/00171, від 21.03.2017р. №UA100110/2017/00193, від 21.03.2017р. №UA100110/2017/00191, від 23.03.2017р. №UA100110/2017/00234, від 05.04.2017р. №UA100110/2017/00382, від 15.05.2017р. №UA100110/2017/00518, від 15.05.2017р. №UA100110/2017/00520, від 18.05.2017р. №UA100110/2017/00537, від 18.05.2017р. №UA100110/2017/00538, від 19.05.2017р. №UA100110/2017/00545.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ним з метою митного оформлення товарів подано до Київської міської митниці ДФС електронні митні декларації від 10.03.2017р. №UA100110/2017/131402, від 13.03.2017р. №UA100110/2017/131586, від 13.03.2017р. №UA100110/2017/131587, від 14.03.2017р. №UA100110/2017/131792, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/132011, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/132015, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/132013, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/132012, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/132014, від 21.03.2017р. №UA100110/2017/132326, від 21.03.2017р. №UA100110/2017/132331, від 23.03.2017р. №UA100110/2017/132483, від 5.04.2017р. №UA100110/2017/133503, від 15.05.2017р. №UA100110/2017/136000, від 16.05.2017р. №UA100110/2017/136005, від 18.05.2017р. №UA100110/2017/136256, від 18.05.2017р. №UA100110/2017/136259, від 19.05.2017р. №UA100110/2017/136302, в яких визначено митну вартість заявлених товарів за основним методом, а саме за ціною договору. Також, позивачем подано всі необхідні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: зовнішньоекономічний договір, рахунки-фактури (інвойси), прайс-листи, коносаменти, міжнародні автомобільні накладні (CMR), акти про проведення огляду товарів та інші документи, зазначені в графі 44 митних декларацій.

За результатами опрацювання вищевказаних документів, митним органом встановлено, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв’язку із чим, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних товарів) та встановлено заниження заявленого ТОВ «КРІССИСТЕМС» рівня митної вартості. На підставі виявлених помилок, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 10.03.2017р. №UA100110/2017/000182/2, від 13.03.2017р. №UA100110/2017/000204/2, від 13.03.2017р. №UA100110/2017/000205/2, від 15.03.2017р. №UA100110/2017/000233/2, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/000278/2, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/000279/2, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/000280/2, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/000281/2, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/000282/2, від 21.03.2017р. №UA100110/2017/000299/2, від 21.03.2017р. №UA100110/2017/000301/2, від 23.03.2017р. №UA100110/2017/000329/2, від 05.04.2017р. №UA100000/2017/000039/2, від 15.05.2017р. №UA100110/2017/000547/2, від 15.05.2017р. №UA100110/2017/000549/2, від 18.05.2017р. №UA100110/2017/000562/2, від 18.05.2017р. №UA100110/2017/000563/2, від 19.05.2017р. №UA100110/2017/000569/2, якими визначено митну вартість товарів із застосуванням резервного методу.

На підставі вищевказаного, митним органом проведено консультації та прийнято картки відмови у прийнятті вказаних митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.03.2017р. №UA100110/2017/00047, від 13.03.2017р. №UA100110/2017/00077, від 13.03.2017р. №UA100110/2017/00078, від 15.03.2017р. №UA100110/2017/00111, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/00161, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/00166, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/00170, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/00163, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/00171, від 21.03.2017р. №UA100110/2017/00193, від 21.03.2017р. №UA100110/2017/00191, від 23.03.2017р. №UA100110/2017/00234, від 5.04.2017р. №UA100110/2017/00382, від 15.05.2017р. №UA100110/2017/00518, від 15.05.2017р. №UA100110/2017/00520, від 18.05.2017р. №UA100110/2017/00537, від 18.05.2017р. №UA100110/2017/00538, від 19.05.2017р. №UA100110/2017/00545.

Позивач зазначає, що митницею безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів у спірних Рішеннях про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом при митному оформленні документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною договору та не містили розбіжностей. Митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Посилаючись на вказані обставини позивач просив вимоги задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2017р. адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 10.03.2017р. № UA100110/2017/000182/2.

Визнано протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 10.03.2017р. № UA100110/2017/00047.

Визнано протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 13.03.2017р. № UA100110/2017/000204/2.

Визнано протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 13.03.2017р. №UA100110/2017/00077.

Визнано протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 13.03.2017р. №UA100110/2017/000205/2.

Визнано протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 13.03.2017р. №UA100110/2017/00078.

Визнано протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 15.03.2017р. №UA100110/2017/000233/2.

Визнано протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 15.03.2017р. №UA100110/2017/00111.

Визнано протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 18.03.2017р. №UA100110/2017/000278/2.

Визнано протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 18.03.2017р. №UA100110/2017/00161.

Визнано протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 18.03.2017р. №UA100110/2017/000279/2.

Визнано протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 18.03.2017 року № UA100110/2017/00166.

Визнано протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 18.03.2017р. №UA100110/2017/000280/2.

Визнано протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 18.03.2017р. №UA100110/2017/00170.

Визнано протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 18.03.2017р. №UA100110/2017/000281/2.

Визнано протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 18.03.2017р. №UA100110/2017/00163.

Визнано протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 18.03.2017р. №UA100110/2017/000282/2.

Визнано протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 18.03.2017р. №UA100110/2017/00171.

Визнано протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 21.03.2017р. №UA100110/2017/000299/2.

Визнано протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 21.03.2017р. №UA100110/2017/00193.

Визнано протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 21.03.2017р. №UA100110/2017/000301/2.

Визнано протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 21.03.2017р. №UA100110/2017/00191.

Визнано протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 23.03.2017р. №UA100110/2017/000329/2.

Визнано протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 23.03.2017р. №UA100110/2017/00234.

Визнано протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 05.04.2017р. №UA100000/2017/000039/2.

Визнано протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 05.04.2017р. №UA100110/2017/00382.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 15.05.2017р. №UA100110/2017/000547/2.

Визнано протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 15.05.2017р. №UA100110/2017/00518.

Визнано протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 15.05.2017р. №UA100110/2017/000549/2.

Визнано протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 15.05.2017р. №UA100110/2017/00520.

Визнано протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 18.05.2017р. №UA100110/2017/000562/2.

Визнано протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 18.05.2017р. №UA100110/2017/00537.

Визнано протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 18.05.2017р. №UA100110/2017/000563/2.

Визнано протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 18.05.2017р. №UA100110/2017/00538.

Визнано протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 19.05.2017р. №UA100110/2017/000569/2.

Визнано протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 19.05.2017р. №UA100110/2017/00545.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “КРІССИСТЕМС” (код ЄДРПОУ 40892716) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 40000 (сорок тисяч) гривень на р/р 31212206784005, отримувач коштів УК у м. Одесі/Київський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, код банку отримувача (МФО) 828011, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39422888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КРІССИСТЕМС” (код ЄДРПОУ 40892716) судовий збір у розмірі 57600 (п’ятдесят сім тисяч шістсот) гривень.

В апеляційній скарзі апелянти просять постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за електронними митними деклараціями встановлено, що документи, подані для визначення митної вартості товару відповідно до ч.1 ст.53 МК України, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товар. Крім того, відповідно до п.4.1 наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного контракту від 13.02.2017р. за №13-02/17 оплата за товар здійснюється відповідно до інвойсу, однак в наданих інвойсах не зазначено умов оплати за товар, що поставлявся. У прас-листах, які надавалися декларантом, зазначені умови поставки СРТ-Київ, що вказує на суб’єктивну спрямованість даної позиції та суперечить самій суті прас листа, як такого. Наявна у органа доходів і зборів інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду та прийняття по справі нової постанови про задоволення вимог, у зв’язку із дослідженням під час розгляду апеляційної скарги нових доказів.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що в оскаржуваних рішенням про коригуванням митної вартості товарів, митним органом не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарі, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та згідно яких скориговано митну вартість товарів. Приймаючи спірні рішення, митним органом взагалі не зазначено причини, через які митну вартість імпортованих товарів не можна було визначити за ціною договору. З урахуванням встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зазначені в рішенням розбіжності є необгрунтованними і не впливають на числове значення складових митної вартості товарів.

Проте, повністю з вказаним висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що неповне з’ясування обставин по справі, призвело до правильного по суті вирішення спору, однак без належного дослідження доказів, які додатково були надані до суду апеляційної інстанції і які підтверджують певні обставини, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, постанову суду скасовує та приймає по справі нову постанову про задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Так, апеляційним судом встановлено, що ухвалою від 11 грудня 2017р. вказану справу прийнято до провадження Одеського апеляційного адміністративного суду та призначено до розгляду на 31.01.2018р. на 13.00год. (т.4 а.с.160-161).

31 січня 2018р. відбулось судове засідання з розгляду апеляційної скарги, на яке прибув представник Київської митниці ДФС України ОСОБА_2 та представник товариства ОСОБА_3, повноваження яких підтверджено дорученнями (т.4 а.с.171,172). У зв’язку з необхідністю представлення додаткових документів апеляційним судом зроблено перерву у розгляді справи до 14.02.2018р. В судовому засіданні 14.02.2018р. сторони зобов’язались надати документи на підтвердження факту оплати фінансових гарантій, а тому розгляд справи було відкладено до 4.04.2018р. (т.4 а.с.181-183).

За клопотанням Київської митниці до матеріалів справи долучено службові записки щодо оплати товариством гарантованих коштів і які знаходяться на рахунках митниці (т.4 а.с.186,187).

12 березня 2018р. на адресу Одеського апеляційного адміністративного суду надійшла заява Прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про ознайомлення з матеріалами вказаної справи (№815/2417/17) (т.4 а.с.189-190).

30.03.2018р. та 4.04.2018р. на адресу суду надійшли заяви Заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про вступ прокурора у справу №815/2417/17 за позовом ТОВ «Кріссистемс» до Київської митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару. Своє бажання вступити у вказану справи, прокурор мотивував тим, що відповідачем у справі виступає державний орган – Київська міська митниця ДФС України, однак, обставини справи свідчать про відсутність у митниці можливостей належним чином захищати інтереси держави, зокрема, забезпечувати явку свого представника для участі в судових засіданнях в м.Одесі, для доведення перед судом власних заперечень проти позову товариства (т.4 а.с.199-204). Крім того, у своїй заяві представник прокуратури посилається на те, що аналогічний спір вже вирішений Одеським адміністративним судом (справа №815/329/17, суддя-доповідач ОСОБА_6 постанова від 14.12.2017р.), де справу було розглянуто і вирішено спір на користь Київської митниці (т.4 а.с.189-190).

Процесуальною ухвалою від 4.04.2018р. заяву Заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 – задоволено, допущено прокурора до участі у справі на стороні Київської митниці ДФС України.

У зв’язку із необхідністю ознайомлення прокурора з матеріалами справи, у розгляді справи оголошено перерву до 25.04.2018р..

25.04.2018р. на адресу суду надійшло пояснення прокурора, в якому він посилається на вимоги ч.1 ст.319 КАС України і вказує на те, що з урахуванням вимог наведеної норми, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку, а позовна заява залишенню без розгляду або провадження у справі закрито у відповідній частині, відповідно до вимог ст.ст.238,240 КАС України. В поясненнях він також вказав, що товариство при подачі декілька однотипних позовних заяв, з певними недоліками щодо форми, зловживало своїм правом, очевидно маніпулюючи системою автоматичного розподілу справ, вибирало собі суддю, який розглядатиме відповідний позов.

Перевіряючи правомірність рішень та карток відмов, які були прийняті Київською митницею ДФС України, апеляційний суд виходив з наступного.

Що стосується застосування норми матеріального права.

Так, з метою митного оформлення товарів подано до Київської міської митниці ДФС електронні митні декларації від 10.03.2017р. №UA100110/2017/131402, від 13.03.2017р. №UA100110/2017/131586, від 13.03.2017р. №UA100110/2017/131587, від 14.03.2017р. №UA100110/2017/131792, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/132011, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/132015, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/132013, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/132012, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/132014, від 21.03.2017р. №UA100110/2017/132326, від 21.03.2017р. №UA100110/2017/132331, від 23.03.2017р. №UA100110/2017/132483, від 5.04.2017р. №UA100110/2017/133503, від 15.05.2017р. №UA100110/2017/136000, від 16.05.2017р. №UA100110/2017/136005, від 18.05.2017р. №UA100110/2017/136256, від 18.05.2017р. №UA100110/2017/136259, від 19.05.2017р. №UA100110/2017/136302, в яких визначено митну вартість заявлених товарів за основним методом, а саме за ціною договору. До наведених електронних митних декларацій, позивачем подано всі необхідні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: зовнішньоекономічний договір, рахунки-фактури (інвойси), прайс-листи, коносаменти, міжнародні автомобільні накладні (CMR), акти про проведення огляду товарів та інші документи, зазначені в графі 44 митних декларацій.

Митним органом, шляхом перевірки наданих документів було встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, які мають вплив на числове значення складових митної вартості товарів.

Відповідачем, шляхом електронного листування було витребувано у декларанта додаткові документи для підтвердження заявленої вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації щодо оплати за товар; договори (угоди) з третіми особами, пов’язаними з договором; рахунки про здійснення платежів; рахунки про оплату комісійних платежів; ліцензійні та авторські договори покупця; копії митних декларацій країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики; каталоги та специфікації.

У межах визначеного ст.53 МК України 10-ти денного строку, позивачем повідомлено, що ними надані усі необхідні документи, які чітко вказують на конкретну митну вартість товарів за ціною договору.

Не зважаючи на додаткові пояснення та надані документи, Митницею, після завершення процедури консультацій, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, за другорядним резервним методом: від 10.03.2017р. №UA100110/2017/000182/2, від 13.03.2017р. №UA100110/2017/000204/2, від 13.03.2017р. №UA100110/2017/000205/2, від 15.03.2017р. №UA100110/2017/000233/2, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/000278/2, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/000279/2, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/000280/2, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/000281/2, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/000282/2, від 21.03.2017р. №UA100110/2017/000299/2, від 21.03.2017р. №UA100110/2017/000301/2, від 23.03.2017р. №UA100110/2017/000329/2, від 05.04.2017р. №UA100000/2017/000039/2, від 15.05.2017р. №UA100110/2017/000547/2, від 15.05.2017р. №UA100110/2017/000549/2, від 18.05.2017р. №UA100110/2017/000562/2, від 18.05.2017р. №UA100110/2017/000563/2, від 19.05.2017р. №UA100110/2017/000569/2.

Підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товару стало те, що в наданих до перевірки документах маються розбіжності, а саме: надані документи не містять усіх відомостей про складові митної вартості товару, в інвойсі не зазначено умови оплати товару, встановлена невідповідність заявленій митній вартості товару з характеристиками подібних товарів, прайс-лист суперечить самій суті прайс-листа, що робить неможливим визначити ціну товарів.

На підставі вказаних рішень про коригування митної вартості товарів, митним органом прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: 10.03.2017р. №UA100110/2017/00047, від 13.03.2017р. №UA100110/2017/00077, від 13.03.2017р. №UA100110/2017/00078, від 15.03.2017р. №UA100110/2017/00111, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/00161, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/00166, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/00170, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/00163, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/00171, від 21.03.2017р. №UA100110/2017/00193, від 21.03.2017р. №UA100110/2017/00191, від 23.03.2017р. №UA100110/2017/00234, від 5.04.2017р. №UA100110/2017/00382, від 15.05.2017р. №UA100110/2017/00518, від 15.05.2017р. №UA100110/2017/00520, від 18.05.2017р. №UA100110/2017/00537, від 18.05.2017р. №UA100110/2017/00538, від 19.05.2017р. №UA100110/2017/00545.

Надаючи правову оцінку вказаним рішенням митного органу, судова колегія виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У ч.2 цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою ст.53 МК встановлено обов’язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв’язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Виходячи з вищенаведених норм, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов’язковою, оскільки з цією обставиною закон пов’язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як зазначено в Наказі Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598 “Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору” митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Виходячи із наведених норм, судова колегія зазначає, що в оспорюванних рішеннях про коригування митної вартості товарів митницею взагалі не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та згідно яких скориговано митну вартість товарів.

Що стосується методу визначення митної вартості товарів, то у відповідності до вимог ст.57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору (вартість операцій). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст.64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарі, які імпортуються, не застосується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та\або відсутня хоча бо одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовується другорядні методи.

За правилами ч.4,5 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті – це загальна сума всіх платежів, які були здійсненні або повинні бути здійсненні покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та\або на пов’язаних із продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця.

Як вбачається з матеріалів та встановлено судом першої інстанції, позивачем надано до митного органу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частині четвертої та п’ятої статті 58 МК України.

Судом першої інстанції обґрунтовано відхилено посилання митного органу на неподання декларантом додаткових документів, зокрема неподання полісу страхування, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обгрунтовання неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначенням митної вартості.

Так, з матеріалів справи вбачається, що приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів від 10.03.2017р. №UA100110/2017/000182/2, від 13.03.2017р. №UA100110/2017/000204/2, від 15.03.2017р. №UA100110/2017/000233/2, від 05.04.2017р. №UA100000/2017/000039/2, посадові особи Київської міської митниці ДФС взагалі не вказали причини, через які митну вартість імпортованих товарів не можна було визначити за ціною договору.

В рішенні про коригування митної вартості товарів від 13.03.2017р. №UA100110/2017/000205/2 митним органом вказано, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), оскільки подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: не надано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Однак, митним органом не враховано, що в даному випадку товар імпортований на митну територію України на умовах поставки CPT KYEV згідно Інкотермс 2010.

Як визначено в офіційних правилах тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до…) означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику; продавець зобов’язаний оплатити витрати, пов’язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Згідно пунктів А3, В3 пояснень до умов поставки CPT Інкотермс 2010 ані у покупця, ані у продавця немає зобов’язань по укладанню договору страхування.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив, що митниця безпідставно та необґрунтовано прийняла спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 13.03.2017р. №UA100110/2017/000205/2, посилаючись в якості розбіжностей на неподання до митного оформлення страхових документів, оскільки страхування товарів з урахуванням умов поставки CPT в даному випадку не здійснювалось.

У спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів від 18.03.2017р. №UA100110/2017/000278/2, від 18.03.2017р. № UA100110/2017/000279/2, від 18.03.2017р. № UA100110/2017/000280/2, від 18.03.2017р. № UA100110/2017/000281/2, від 18.03.2017р. №UA100110/2017/000282/2, від 21.03.2017р. №UA100110/2017/000299/2, від 21.03.2017р. №UA100110/2017/000301/2, від 23.03.2017р. №UA100110/2017/000329/2, від 15.05.2017р. №UA100110/2017/000547/2, від 15.05.2017р. №UA100110/2017/000549/2, від 18.05.2017р. №UA100110/2017/000562/2, від 18.05.2017р. №UA100110/2017/000563/2, від 19.05.2017р. №UA100110/2017/000569/2 митним органом вказано на відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та вказані розбіжності, які на думку митниці слугували підставою для невизнання митної вартості товарів та її коригування.

Вказані митницею розбіжності є аналогічними та полягають у наступному: відповідно до п.4.1 Контракту від 13.02.2017р. №13-02/17 оплата за товар здійснюється відповідно до інвойсів, але в наданих до митного оформлення не зазначено умов оплати за товар, що поставляється; прайс-лист на умовах СРТ-Київ вказує на суб’єктивну спрямованість даної пропозиції та суперечить самій суті прайс-листа, як такого; в порядку здійснення митного контролю на підставі та відповідно до п.5 ст.54, п.1, 4 ст.ст.337, 320 МКУ встановлено невідповідність заявленої митної вартості товару та вартості операцій з товарами з подібними характеристиками.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив, що вказані митним органом розбіжності є необґрунтованими і не впливають на числове значення складових митної вартості товарів з урахуванням наступного.

Щодо зазначення митницею в якості розбіжності не обумовлення умов оплати за товар суд звертає увагу, що зазначене не є ціноутворюючим фактором, відсутність цієї інформації не може свідчити про заниження митної вартості товару. До того ж, інвойс є розрахунково-платіжним документом, в якому виставляються суми до сплати покупцю, та в наданих до митного оформлення інвойсах міститься вся необхідна інформація для визначення митної вартості товару за ціною договору.

Висновки митниці стосовно того, що зазначення у прайс-листі умови поставки СРТ-Київ вказує на суб’єктивну спрямованість даної пропозиції та суперечить самій суті прайс-листа як такого є невмотивованими, оскільки на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який може оформлюватись продавцем у довільній формі та на власний розсуд. Чинним законодавством не передбачений виключний необхідний перелік інформації, яку повинен містити прайс-лист, з огляду на що жодна інформація викладена в прайс-листі не суперечить його суті.

Під час вирішення справи в суді апеляційної інстанції, представник не зміг переконати колегію суддів, що певні недоліки, які на його думку мають місце в прайс-листах, якимось чином вплинули на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару. В той же час слід зазначити, що згідно з ч.2 ст.53 МК України прайс-лист не є первинним документом, що підтверджує митну вартість товарів та може бути прийнятий до уваги виключно як додаткова інформація.

В рішеннях про коригування митної вартості товарів, митним органом було встановлено, що заявлена митна вартість товарів має невідповідність з вартості операцій з товарами з подібними характеристиками.

Апеляційний суд вважає за необхідним зазначити, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого позивачем та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Та обставина, що подібний товар розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Що стосується інших недоліків, то у рішенні від 21.03.2017р. № UA100110/2017/000301/2 митним органом зазначено ще одну розбіжність, яка полягає у ненаданні до митного оформлення додаткових угод до договору, які на думку митниці мали бути подані, оскільки відповідно до п.4.1 Контракту від 13.02.2017р. №13-02/17 оплата може бути здійснена за товар згідно з інвойсом, шляхом банківського переказу коштів на банківський рахунок продавця, так і за іншими реквізитами, вказаними в додаткових угодах.

Як вбачається з матеріалів справи, в п.10 вказаного контракту передбачені платіжні реквізити сторін, в тому числі банківські рахунки продавця товару.

З цього приводу представник підприємства пояснив, що встановлення додатковими угодами інших платіжних реквізитів в даному випадку не було необхідним, так як додаткові угоди не укладались, отже митниці і не надавались. В зв’язку з цим, вказана розбіжність також є необґрунтованою.

Таким чином, всі спірні рішення про коригування митної вартості товарів крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не містять жодних пояснень з боку митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу всупереч положенням п.2 та п.4 ч.2 ст.55 Митного кодексу України.

Отже, під час розгляду апеляційної скарги було встановлено, що виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи митного органу про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числові значення складової вартості товарі та відомості щодо їх ціни, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи (постанова ВС від 20.02.2018р. по справі №826/8799/16).

Судова колегія вважає за необхідним послатися на вимоги ч.5 ст.242 КАС України, в яких зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постановах від 31.03.2015р. та 02.06.2015р. (справи №№21-127а15, 21-498а15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Що стосується необґрунтованого сумніву митного органу, то в Постанові ВС від 31.01.2018р. (справа К/9901/3036/18 813/7272/13-а, вказано, що витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, обов’язок доведення того, що подані декларантом документи мають обґрунтований сумнів та вплинули на митну вартість товарів, лежить на органі доходів і зборів. У разі якщо митний орган не справляється з цим обов’язком, то необхідно вважати, що митна вартість товарів визначається за умовами договору.

Виходячи з вищенаведених позицій ВС, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив, що в порушення ч.3 ст.53 МК України у митного органу не було правових підстав для витребування додаткових документів, оскільки подані декларантом документи не містили розбіжностей.

В заяві про ознайомлення з матеріалами справи та під час вступу у справу, представник САП Генеральної прокуратури України посилався, як на зразок, на справу №815/329/07 (доповідач суддя Турецька І.О.), в якій спір вирішено на користь Митного органу. Однак, апеляційний суд звертає увагу на те, що Постановою ВС від 17.04.2018р. (суддя-доповідач ОСОБА_7, судді Гончарова І.А, ОСОБА_8Ф.), Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017р. (суддя-доповідач ОСОБА_9, судді Стас Л.В., Косцова І.П.) скасовано, у зв’язку із невірним застосуванням норм матеріального права, та залишено без змін Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2017р..

Слід також зазначити, що за правилами ч.3 ст.318 МК України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із ЗУ від 15.02.2011р. №3018-VI “Про внесення змін до ЗУ “Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур”, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст.8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Як визначено в ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З урахуванням встановлених обставин, судова колегія вважає, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Тобто, митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів на підставі спірних рішень про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною договору.

Однак, для підтвердження правомірності своїх рішень, митним органом додано до справи копії митних декларацій, які слугували джерелами для коригування митної вартості товарів у спірних рішеннях. Надаючи оцінку поданим документами, представник товариства вказав, що при коригуванні органом доходів і зборів митної вартості товарів декларанти не мають змоги перевірити серед яких митних декларацій контролюючий орган обирає саме ту, що слугує джерелом для коригування митної вартості товарів у конкретному випадку, оскільки доступу до ЄАІС ДФС не мають, доступ є тільки у митного органу.

Аналізуючи надані митницею копії митних декларацій, можливо зробити висновок, що митний орган при обранні таких декларацій за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, керувався тільки кодом за УКТЗЕД і країною походження імпортних товарів, та не враховував усі фактори, що впливають на рівень митної вартості товару.

Це не відповідає вимогам ч.5 ст.УІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, де вказано, що базис і методи визначення вартості товарів, які підпадають під обкладання митом чи іншими зборами або імпортні чи експортні обмеження, основані на вартості товару чи регульовані будь-яким способом на основі вартості, повинні бути стабільними і оприлюдненими достатньою мірою для того, щоб надати можливість комерсантам з достатньою впевненістю оцінити вартість товарів для митних цілей.

З урахуванням дослідження нових доказів, які були подані сторонами, на підтвердження обставин, на які вони посилались, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у митного органу не було підстав для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів та за їх наслідками карток відмови у прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Наведене також свідчить про те, що до спірних правовідносин судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права.

Що стосується порушення норм процесуального права, на які посилається прокурор, судова колегія виходить з наступного.

За правилами ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрнутованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апелянтом по справі є Київська міська митниця ДФС України, яка в своїй скарзі посилається на наступні доводи, а саме: що під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за електронними митними деклараціями встановлено, що документи, подані для визначення митної вартості товару відповідно до ч.1 ст.53 МК України, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товар. Крім того, відповідно до п.4.1 наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного контракту від 13.02.2017р. за №13-02/17 оплата за товар здійснюється відповідно до інвойсу, однак в наданих інвойсах не зазначено умов оплати за товар, що поставлявся. У прас-листах, які надавалися декларантом, зазначені умови поставки СРТ-Київ, що вказує на суб’єктивну спрямованість даної позиції та суперечить самій суті прас листа, як такого. Наявна у органа доходів і зборів інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів.

Під час розгляду справи в апеляційній інстанції, представник митниці, який приймав участь на протязі усього розгляду справи не зміг довести того факту, що митний орган при коригуванні митної вартості товарів діяв правомірно та обґрунтовано. Також не доведено, що подані для митного оформлення документи містили недостовірні числові данні щодо митної вартості товарів.

Отже, розглядаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд діяв у відповідності до вимог ст.308 КАС України, та не мав підстав для виходу за межі доводів скарги, а розглядав скаргу в межах доводів, вказаних Київською міською митницею ДФС.

В заяві про вступ у справу прокурор вказав, що обставини справи свідчать про відсутність у Київської міської митниці ДФС можливості належним чином захищати інтереси держави, зокрема, забезпечувати явку своїх представників для участі в судових засіданнях в м.Одесі.

Однак, як свідчать матеріали справи, представник митного органу ОСОБА_2 (який діяв на підставі доручення від 31.01.2018р. №489/9/26-70-10) приймав участь в кожному судовому засіданні, брав активну участь у вирішенні спору. Доводив свої обґрунтування щодо дій митного органу, підстав та причин прийняття оспорюванних рішень про коригуванням митної вартості товару та карток відмови.

В письмовій заяві прокурор також посилався на наявність підстав для застосування ч.1 ст.319 КАС України, в чинній редакції, та скасування рішення суду першої інстанції повністю або частково і залишення позовних вимог щодо оскаржуваних рішень, з підстав передбачених ст.ст.238,240 КАС України.

Судова колегія вважає за необхідним зазначити, що як визначено в п.10 Розділу УІІ Перехідні Положення КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Наведена норма перехідних положень КАС України роз’ясняє порядок розгляду справ, провадження у яких було відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В той же час, норма ч.3 ст.3 КАС України чітко визначає, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся із позовом 24.04.2017р. (т.1 а.с.4-8) в якому просив визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA100110/2017/00047 від 10.03.2017р.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.04.2017р. (т.1 а.с.13,14) заяву залишено без руху, наданий строк для усунення недоліків щодо сплати судового збору, надання доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги та копій усіх документів.

11.05.2017р. за вх.№13456/17 (т.1 а.с.19-30) позивач подав до суду заяву про зміну позовних вимог, в яких просив визнати протиправними та скасувати оспорюванні рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформленні випуску чи пропуску товарів.

Ухвалою від 15.05.2017р. провадження по вказаній справі відкрито, справу призначено до розгляду на 30.05.2017р. (т.1 а.с.2).

В подальшому, товариство 25.05.2017р. (т.2 а.с.5-12) та 26.05.2017р. (т.2 а.с.30-38) подало заяви про зміну позовних вимог, збільшивши їх та сплативши відповідно судовий збір (т.2 а.с.4,29).

До письмових пояснень, прокурор подав копії ухвал: від 25.04.2017р., якою адміністративний позов ТОВ “КРІССИСТЕМС” до Київської митниці про скасування картки відмови № UA100110/2017/000382 від 5.04.2017р. – залишено без руху, наданий строк для усунення недоліків щодо оплати судового збору; від 23.05.2017р. якою адміністративний позов товариства до митниці про визнання протиправним та скасування картки відмови №UA100110/2017/000382 від 5.04.2017р. – повернуто позивачу, у зв’язку з невиконанням недоліків; від 25.04.2017р. про залишення адміністративного позову товариства до митного органу про оскарження картки відмови №UA100110/2017/00077 від 13.03.2017р. з підстав не сплати судового збору; від 31.05.2017р. про повернення позову товариства про оскарження картки відмови № UA100110/2017/00077 від 13.03.2017р.; від 25.04.2017р. про залишення позову без руху про оскарження рішення про коригування митної вартості товарів № UA100110/2017/000204/2 від 13.03.2017р., з підстав не сплати судового збору та ненадання копій документів; від 9.06.2017р. про повернення позовної заяви, за адмінпозовом товариства до Митного органу про скасування рішення про коригуванням митної вартості товарів № UA100110/2017/000204/2 від 13.03.2017р. ; від 26.04.2017р. про залишення без руху позову про оскарження рішення про коригування митної вартості товарів № UA100110/2017/000279/2 від 18.03.2017р., з підстав не сплати судового збору та інших ; від 20.06.2017р. про повернення позивачу позову про оскарження рішення про коригування митної вартості товарів № UA100110/2017/000279/2 від 18.03.2017р., з підстав не усунення недоліків визначених попередньою ухвалою, та інші.

Надаючи оцінку наданим ухвалам, з урахуванням вимог нової процесуальної норми ст.319 та ст.240 КАС України, судова колегія вважає, що вказані норми процесуального законодавства не можуть бути застосовані до цих відносин, а рішення суду першої інстанції скасоване з цих підстав, оскільки на час подачі позовних вимог, прийняття позовних вимог до провадження та відкриття провадження такої процесуальної норми не існувало і вона не діяла.

Прокурор вірно посилається на норми ст.3 КАС України, але помилко вважає, що її можливо застосувати до процесуальних відносин, які виникли під час розгляду апеляційної скарги.

Так, ч.4 ст.3 КАС України чітко визначає, що закон, який встановлює нові обов’язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії у часі.

Нормою п.10 ст.240 КАС України обмежено право позивача на звернення з кількома однотипними позовами, з метою усунення зловживання своїми права та можливості вибору суддю, більш лояльного у розгляді спору. З огляду на викладене, судова колегія вважає, що норма ст.3 КАС України не надає право на застосування п.10 ст.240 КАС України та ст.319 КАС України, до процесуальних дій, які виникли у квітні – травні 2017р., до вступу в дію нової редакції КАС України.

Судова колегія вважає за необхідним також зазначити, що прокурор, який вступив у справі на стороні Київської міської митниці ДФС України, повинен представляти митний орган та діяти виходячи із доводів апеляційної скарги, яку подав митний орган. Як слідує з апеляційної скарги, митний орган у своїх доводах не посилався на порушення норм процесуального права, які б слугували підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ від 26.05.2009р., у справі «Бацаніна проти РФ» (скарга 3932/02) в якій оскаржується подання прокурором цивільного позову до заявниці та її чоловіка від імені державної установи та приватної особи, п.2 повноваження прокурора у цивільній або адміністративних справах не повинна бути домінуючими; втручання прокурора може бути тільки у тому випадку, коли мета процедури не може бути досягнута іншим шляхом (принцип субсидіарності). П.3 Участь прокурора у цивільних та адміністративних справах повинна бути в усіх випадках мати обґрунтовану та визнану мету (принцип спеціального призначення). П.14 прокурори не повинні мати повноважень з приводу прийняття рішень поза сферою кримінальної юстиції і не повинні мати більше прав, ніж інші сторони, в суді (принцип рівності сторін). В п.15 рішення ЄСПЛ від 26.05.2009р. також вказано, що прокурор не повинен допускати дискримінацію осіб при захисті їх прав та мають право втручатися тільки з обґрунтованих підстав (принцип недискримінації). ЄСПЛ також зауважив, що вклад прокурорів в укріплення прецедентної практики судом є реальним у багатьох державах-учасниках. Повноваження прокурорів у цьому питанні не повинна дозволяти їх здійснювати неналежний вплив на процес прийняття остаточного рішення суддями. ЄСПЛ з цього приводу зробив висновок про те, що має місце порушення п.1 ст.6 Конвенції

Що стосується участі прокурора у вказаній справі, то ЄСПЛ у своїй справі «Менчинська проти Росії» вказав, що основним завданням органів прокуратури – це представництво інтересів соціально вразливих верств населення. Під такими маються на увазі неповнолітні діти, інваліді, недієздатні особи.

Вступаючи у справу на стороні Київської митниці ДФС України, прокурор посилався на те, що вказаний державний орган не має можливості належним чином захистити свої права. Однак, як вбачається з матеріалів справи, представник Київської митниці своєчасно приймав участь у кожному судовому засіданні, надавав свої пояснення щодо дій контролюючого органу та додаткові документи.

З урахуванням наданих та досліджених доказів, встановлених обставин, судова колегія вважає за необхідним, у зв’язку із дослідженням нових доказів, постанову суду першої інстанції скасувати. Адміністративний позов задовольнити, виходячи із поданих та досліджених під час апеляційного розгляду справи доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.242,246,315,317 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби – задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2017р. – скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІССИСТЕМС» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними та скасування карток відмов – задовольнити.