Постанова № 73704794, 24.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/6397/17 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Земляної Г.В., Губської Л.В.,

за участю:

секретаря Левченка А.В.,

представника позивача Курдалевської О.В.,

представника відповідача Дацько Я.О.,

представника відповідача Бодня В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2017 у справі за адміністративним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" до Державної екологічної інспекції у місті Києві, Державної екологічної інспекції України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" звернулось до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у місті Києві, Державної екологічної інспекції України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування припису.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2017 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Державної екологічної інспекції України щодо включення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" до Плану заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у місті Києві на I квартал 2017 року, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 19.12.2016 №184.

Визнано протиправними дії Державної екологічної інспекції у місті Києві щодо проведення планової перевірки об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" в період з 10.01.2017 по 23.01.2017.

Визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції у місті Києві від 23.01.2017 №04/01п.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Представники відповідачів в судовому засіданні наполягали на задоволенні вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просили скасувати, а в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Державною екологічною інспекцією у місті Києві на підставі наказу Державної екологічної інспекції України від 19.12.2016 №184, повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 20.12.2016 34525-0/12 та направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 06.01.2017 №77 проведено планову перевірку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт", за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 23.01.2017 №04/02а, яким встановлено наступні порушення: відсутній план організації роботи у сфері поводження з відходами; не ведеться первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються; відсутні дозвільні документи відповідно до яких суб'єкт набуває право на провадження певних дій, щодо поводження з відходами під час здійснення діяльності; не визначені та не погоджені склад і властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища; не подається статистична звітність щодо поводження з відходами; відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (газовий котел); відсутні документи, що посвідчують право власності чи право користування на земельну ділянку.

Державною екологічною інспекцію в місті Києві винесено припис від 23.01.2017 №04/01п, яким позивача зобов'язано у строк до 23.04.2017 усунути вище зазначені порушення.

Також, відповідачем включено ОСББ "Комфорт" до Плану заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у місті Києві на I квартал 2017 року, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 19.12.2016 №184

Не погоджуючись з висновками та рішеннями відповідача, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що дії та рішення Державної екологічної інспекції є неправомірними, в силу того, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" не є суб'єктом господарювання, а відповідно на нього не поширюється дія норм Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України (далі - Держекоінспекція України), затверджене Указом Президента України від 13.04.2011 №454/2011, Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог: законодавства про екологічну та радіаційну безпеку, використання та охорону земель, охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, охорону атмосферного повітря, охорону, захист, використання та відтворення лісів, охорони, утримання і використання зелених насаджень, використання, охорону і відтворення рослинного світу, охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу, тощо.

Державною екологічною інспекцією України видано наказ від 19.12.2016 №184 про затвердження планів заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів на I квартал 2017 року.

З пункту 39 Плану заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у місті Києві на I квартал 2017 року, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 19.12.2016 №184, вбачається, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" включено до такого планового заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства.

Згідно доводів позивача, Державна екологічна інспекція України протиправно включила об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" до вказаного Плану заходів, оскільки об'єднання не здійснює господарську діяльність та не являється суб'єктом господарювання, а також не відноситься до групи суб'єктів середнього ступеня ризику.

Представник апелянта - Державної екологічної інспекції України, як на підставу правомірності включення позивача до Плану заходів посилався на приписи статтей 2, 3, 55 Господарського кодексу України, зазначивши, що враховуючи приписи пункту 1.5 Статуту об'єднання (об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями, коштами і майном об'єднання, що належить об'єднанню як юридичній особі, від свого імені виступає учасником правовідносин, набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді) об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" є суб'єктом господарювання.

В той же час, відповідно до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, причому учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. При цьому зазначено, що балансоутримувач та управитель залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Власником у розумінні статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку. Оскільки відповідно до статті 382 Цивільного кодексу України у дво- або багатоквартирному будинку приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання належать власникам квартир, і оскільки об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не с власником таких квартир, то об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не є власником будинку чи окремих приміщень і обладнання в ньому та не підпадає під визначення "власника" відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Виробником у розумінні статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги, а виконавцем - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності, між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, є Господарський кодекс України.

Стаття 55 Господарського кодексу України відносить до суб'єктів господарювання осіб, які здійснюють господарську діяльність. Стаття 3 Господарського кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. При цьому зазначається, що діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів, а не господарською діяльністю.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", об'єднання створюється з метою забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Ця ж стаття визначає предмет діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку: основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Відтак, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" здійснює лише організаційно-розпорядчі функції та не надає комунальні послуги, господарською діяльністю не займається.

Вірно вказано судом першої інстанції і те, що позивач не здійснює господарську діяльність у розумінні наведених вище норм законодавства, оскільки його діяльність спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов його функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, а відтак, ця діяльність є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючого суб'єкта.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 №3-28гс15.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вірно вказав, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" не є суб'єктом господарювання, а відтак Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не поширює свою дію на об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, тому Державна екологічна інспекція України безпідставно включила об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" до Плану заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у місті Києві на I квартал 2017 року, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 19.12.2016 №184, а Державна екологічна інспекція у місті Києві щодо проведення планової перевірки об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" в період з 10.01.2017 по 23.01.2017 безпідставно провела перевірку та видала за її результатами припис від 23.01.2017 №04/01п.

Під час апеляційного розгляду справи судом також витребовувались наявні правовстановлюючі та інші документи на автономну газову котельню, яка використовується для опалення будинку за адресою: м. Київ, вул. Тургенєвська, 52-58.

Представником позивача було надано пояснення, за якими встановлено, що вказаний будинок 52-58 по вул. Тургенєвській, 52-58 у м. Києві замовником будівництва ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» не було передано на баланс ОСББ «Комфорт», що підтверджено рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2018 у справі №910/23415/17.

Згідно п. 7 Акту про приймання в експлуатацію закінченого об'єкта будівництва, до комунікацій даного будинку належить власна котельня будинку, яка в контексті ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України України, є спільною сумісною власністю співвласників будинку, а відтак не належить ОСББ «Комфорт» як юридичній особі. Відповідно нести відповідальність за викиди, які здійснюються в результаті діяльності котельні, позивач не може.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Однак, тепло, що виробляється автономними котельнями у будинках ОСББ, призначене не для купівлі-продажу, а виключно для забезпечення потреб мешканців в опаленні приміщень.

Крім того, згідно листа Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва №2064/0/20-14 від 11.03.2014, якщо теплова енергія виробляється для власних цілей, то отримання ліцензій не потрібно.

Відтак, позивач не повинен був отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин, на чому наголошував апелянт, оскільки діяльність автономної котельні у будинку ОСББ з обігріву не підлягає ліцензуванню. А відтак, позивач не повинен нести відповідальність за відсутність такого дозволу.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно того, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи апелянта, які стосуються обставин справи та містять посилання на загальні норми законодавства, які жодним чином не спростовують обґрунтування суду першої інстанції.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2017 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

(Постанову у повному обсязі складено 02.05.2018)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Л.В. Губська