Ухвала суду № 73704345, 02.05.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 820/1465/18

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті провадження

02 травня 2018 р. м. Харків

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мар'єнко Л.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Піцика Юрія Миколайовича про скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1, з адміністративним позовом до члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Піцика Ю.М, в якому просить суд:

- скасувати рішення члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Піцика Ю.М. щодо відмови у відкритті дисциплінарного провадження щодо прокурорів ОСОБА_2 та ОСОБА_3;

- визнати протиправною бездіяльність члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Піцика Ю.М. щодо відмови позивачу у розгляді питання про дисциплінарну відповідальність прокурорів ОСОБА_2 та ОСОБА_3;

- зобов'язати члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Піцика Ю.М. розглянути дисциплінарну скаргу позивача з доданими до неї документами з урахуванням викладеної позивачем у скарзі правової позиції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду (суддя Шевченко О.В.) від 02.03.2018, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Піцика Юрія Миколайовича про скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії передано за підсудністю до Верховного суду, на підставі ч. 4 ст. 22, ч. 1 ст. 29 КАС України.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І. від 29.03.2018, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Піцика Юрія Миколайовича про скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду, з посиланням на ст. ст. 20, 25 КАС України, за підсудністю, в порядку ч. 1 ст. 29 КАС України.

Нормою ч. 3 ст. 3 КАС України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1, суд виходить з наступного.

За змістом ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За змістом ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.

Офіційне тлумачення положень ч. 2 ст. 55 Конституції України міститься, у рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 №19-рп/2011.

У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначено про те, що відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Щодо змісту «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційного Суду України зазначено, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним».

Отже, гарантоване положеннями ст. 55 Конституції України конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову у даній справі є рішення члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Піцика Ю.М. щодо відмови у відкритті дисциплінарного провадження щодо прокурорів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також бездіяльність члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Піцика Ю.М. щодо нерозгляду дисциплінарної скарги позивача.

Згідно положень ч. 10 ст. 131 Конституції України, відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про прокуратуру», дисциплінарне провадження здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.

Частиною 1 ст. 45 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Водночас, ч.2 ст. 45 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що право на звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів розміщує на своєму веб-сайті рекомендований зразок дисциплінарної скарги.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 46 Закону України «Про прокуратуру», секретаріат Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів у день надходження дисциплінарної скарги реєструє її та за допомогою автоматизованої системи визначає члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження. Член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів своїм вмотивованим рішенням відмовляє у відкритті дисциплінарного провадження, якщо: 1) дисциплінарна скарга не містить конкретних відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора; <...>.

Згідно п. 107 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийнятого всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017 (далі - Положення), рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження повинно бути вмотивованим та протягом трьох днів з моменту прийняття надісланим заявникові. Копія рішення члена Комісії про відкриття дисциплінарного провадження надсилається прокурору, щодо якого його відкрито, та особі, за зверненням якої відкрито провадження, протягом трьох днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про прокуратуру», прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення. Норми такого ж змісту наведено у п. 148 Положення.

Таким чином, оскарженню, зокрема, у судовому порядку підлягають ті рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, які прийнято за результатами дисциплінарного провадження і право на таке оскарження має прокурор (стосовно якого подано дисциплінарну скаргу) як суб'єкт цього дисциплінарного провадження. Особа, за дисциплінарною скаргою яких Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів приймає рішення у визначеному Законом України «Про прокуратуру» та Положенням порядку, не є суб'єктом дисциплінарного провадження, і за Законом України «Про прокуратуру» не наділена правом на оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів як за результатами дисциплінарного провадження, так і стосовно вирішення питання про його відкриття.

Аналогічна правова позиція висловлена, в ухвалах Верховного Суду від 15.02.2018 №П/9901/65/18, від 15.03.2018 №П/9901/243/18, а також №П/9901/152/18,№П/9901/25/17, №П/9901/20/17,№П/9901/15/17,№П/9901/151/17.

Зі змісту, зокрема, ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.03.2018 №П/9901/243/18, вбачається, що Верховний Суд закрив провадження у справі саме щодо позовних вимог про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про відмову у відкритті дисциплінарного провадження та зобов'язання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів розглянути по суті скаргу та надати оцінку по суті всіх наведених в скарзі доводів та аргументів.

Водночас, суд зазначає, що наведена правова позиція підтверджена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 14.03.2018 по справі №9901/153/18.

Так, у вказаній постанові зазначено, що обраний позивачем спосіб захисту, як-от оскарження рішення Комісії про відмову у відкритті дисциплінарного провадження стосовно слідчого, який, на думку позивача, порушив вимоги КПК, жодним чином позитивно не вплине на хід досудового розслідування і не відновить/не захистить його прав як потерпілого. Крім того, саме рішення Комісії за результатами розгляду дисциплінарної скарги, хоч його і прийнято у зв'язку з дисциплінарною скаргою заявника, не створює для нього жодних юридичних прав та/чи обов'язків, а з огляду на завдання дисциплінарного провадження і правовий статус Комісії у цих правовідносинах рішення цього органу й не може порушувати особистих прав та/або інтересів заявника.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, суд зазначає, що при розгляді питання щодо відкриття провадження чи відмову у відкритті провадження по даній справі, судом враховано висновки Великої палати Верховного Суду, викладений у постанові від 14.03.2018 по справі №9901/153/18 про те, що в даному випадку поняття "спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити у світлі частини третьої статті 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

У силу норми п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Піцика Юрія Миколайовича про скасування рішення щодо відмови у відкритті дисциплінарного провадження щодо прокурорів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, визнання протиправною бездіяльність члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Піцика Ю.М. розглянути дисциплінарну скаргу позивача з доданими до неї документами з урахуванням викладеної позивачем у скарзі правової позиції, та зобов'язання вчинити певні дії.

Керуючись вимогами ст.ст. п. 1 ч. 1 ст. 170, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Піцика Юрія Миколайовича про скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні ді.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мар'єнко Л.М.