Постанова № 73698087, 25.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 квітня 2018 рокусправа № 808/3022/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Баранник Н.П.

судді: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Запорізької митниці Державної фіскальної служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі № 808/3022/17 (прийнята у відкритому судовому засіданні 27.11.2017р, суддя Стрельнікова Н.В.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфоком ЛТД" до Запорізької митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфоком ЛТД" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними дії Запорізької митниці ДФС (далі відповідач) щодо винесення рішення про коригування митної вартості товару від 15.09.2017 №UA112080/2017/000069/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2017/00387 від 15.09.2017 та скасувати зазначені рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено частково, суд визнав протиправними та скасував оскарженні позивачем рішення відповідача. У задоволенні решти вимог було відмовлено

Відповідач не погодився із рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. Відповідач вважає, що оскаржена постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального права, є необґрунтованою, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, крім того судом надано неналежну оцінку доказам, що містяться в матеріалах справи. Просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи та обґрунтування апеляційної скарги, наполягав на задоволенні вимог скарги.

Представник позивача посилався на безпідставність доводів апеляційної скарги відповідача. Зазначив, що суд прийняв законне і обґрунтоване рішення, і підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що між позивачем (покупець) та фірмою Photomate s.r.o, Czech Republic (продавець) укладено контракт від 29.08.2017 №CZ 203 219 на поставку обладнання, яке визначено в додатку №1 до цього контракту(а.с.28-32).

Згідно додатку 1 від 29.08.2017 до контракту від 29.08.2017 №CZ 203 219, позивачем придбавався наступний товар: 1. HUAWEI Sun2000-36KTL стринг-інвертор у кількості 16 шт. за ціною 2 349 євро за шт. на загальну суму 37 584 євро; 2. HUAWEI PLC Module модуль центральний регулятор у кількості 2 шт. за ціною 810 євро за шт. на загальну суму 1 620 євро; 3. HUAWEI Data Logger 1000-10EU Communication обладнання моніторингу і керування системою генерації PV у кількості 2 шт. за ціною 350 євро за шт., на загальну суму 700 євро. Загальна сума згідно з додатком 1 від 29.08.2017 до контракту від 29.08.2017 №CZ 203 219 складає 39 904 євро (а.с.33).

Для здійснення митного оформлення товару 13.09.2017 позивачем було подано митну декларацію №UA112080/2017/019333, митна вартість товарів заявлена за ціною контракту (а.с.49).

14.09.2017 відповідачем було прийнято рішення №КТ- UA112080-0065-2017 про визначення коду товару, яким для товару "Модуль центральний регулятор PLC - 2 шт." визначено код товару 8537101000 згідно з УКТ ЗЕД (а.с.52).

У зв'язку із цим відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2017/00381 від 14.09.2017, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №UA112080/2017/019333 від 13.09.2017 (а.с.53).

Для здійснення митного оформлення товару 14.09.2017 позивачем було подано митну декларацію №UA112080/2017/019398 (а.с.54). Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем були подані документи, перелік яких наведено в гр.44 МД та доповненні до декларації форми МД-6.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару, містять розбіжності:

1) в інвойсі CZ E-80-99-5-1 від 07.09.2017 вказана назва одержувача INFCOM LTD, що суперечить назві одержувача в зовнішньоекономічному договорі;

2) в платіжному дорученні №30 від 31.08.2017 в гр.. 70 вказано додаток №2 від 29.08.2017, але до митного оформлення додаток №2 від 29.08.2017 не надавався, що ускладнює можливість впевнитися в складових митної вартості, не дає змоги впевнитися, що це є 30% авансовий платіж за товар.

У відповідності до ст.53 МК України, декларанту було надано письмове повідомлення щодо необхідності подання (за наявності) додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, про вартість товару або сировини; копію МД країни відправлення. Також повідомлено про можливість подання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість.

Декларантом на вимогу митниці надано додаткові документи, а саме: 1. Комерційна пропозиція №17 NA000202.2 від 15.08.2017; 2. Експортна декларація №MRN 17CZ5200002DFSZMU5 від 07.09.2017; 3. Прайс-лист б/н від 21.03.2017№ 4. Доповнення до контракту №2 від 29.08.2017; 5. Лист №17FV0128/1 від 14.09.2017.

За результатами аналізу додатково поданих документів відповідач дійшов наступних висновків:

1. В комерційні пропозиції №17 NA000202.2 від 15.08.2017, яка видана Photomate s.r.o., зазначена інформація щодо знижки на рівні 4 000 євро, проте не наведено її обґрунтування, механізму та умов застосування, про що ніяким чином не обумовлено в контракті від 29.08.2017 №CZ 203 219 та в інших документах, первинно наданих до митного оформлення;

2. Ціна на товар "СТРІНГ-ІНВЕРТОР Sun2000-36KTL", зазначена в інвойсі від 05.09.2017 №17FV0128 (умови поставки DAP Запоріжжя), становить 2 349 євро/шт., що не відповідає ціні, вказаній в наданому прайс-листі від 21.03.2017 (умови поставки FCA Cezke Budejovice) та в комерційній пропозиції від 15.08.2017 №№17NA000202.2 (без зазначення умов поставки), а саме: 2 599 євро/шт.;

3. Наданий прайс-лист не містить терміну дії (вказано діє 21.03.2017, але відсутній граничний термін). На ідентичну позицію ціна в прайс-листі та комерційній пропозиції від продавця товару вище за ціну в наданому до митного оформлення інвойсі та з іншими умовами поставки;

4. Лист про помилку не містить цінової інформації щодо товару та має лише інформативний характер;

5. Додаток № 2 від 29.08.2017 не стосується заявленої партії товарів та містить інформативний характер.

За результатами проведеної консультації прийнято рішення про коригування митної вартості №UA112080/2017/000069/2 від 15.09.2017 за резервним методом для товару "СТРІНГ-ІНВЕРТОР Sun2000-36KTL" з розрахунку 34,4 євро за одиницю виміру (кг) (1 208,7 кг.), загальна сума склала 41 579,28 євро.

У зв'язку з вказаним, відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2017/00387 від 15.09.2017.

Не погоджуючись із рішенням Запорізької митниці рішеннями про коригування митної вартості товару та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся з позовом до суду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, яким позов було задоволено та скасовано оскаржені рішення відповідача, враховуючи при цьому наступне.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

В статті 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Положеннями ч.3 статті 318 Митного кодексу України встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, разом з митною декларацією подано повний перелік документів, визначений ч.2 ст.53 Митного кодексу України.

Водночас, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізькою митницею встановлено, що документи, надані позивачем до митного оформлення товару містять певні розбіжності.

При цьому, суд першої інстанції вірно зазначив, що виявлення розбіжностей в інших документах, а не тих, надання яких є обов'язковим, не надає митниці право направляти декларанту вимогу про подання додаткових документів. Вимоги щодо усунення розбіжностей мають пред'являтися лише до тих документів, які стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Позивачем первісно надано всі необхідні документи для визначення митної вартості, а вимога про надання додаткових документів є необґрунтованою та такою, що не ґрунтується на вимогах ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Суд зазначає, що митний орган перевіряючи правильність визначення декларантом митної вартості імпортованого товару зобов'язаний діяти виключно в межах визначених чинним законодавством України, зокрема Митним кодексом України, при цьому встановивши розбіжність в заявлених даних контролюючий орган зобов'язаний чітко зазначити, які вимоги чинного законодавства не було дотримано декларантом, а висновок про наявність розбіжності не може базуватися на припущеннях.

З матеріалів справи встановлено, що під час перевірки правильності визначення митної вартості заявленої позивачем, митної орган дійшов хибних висновків про наявність в поданих документах розбіжностей, що не дають можливості впевнитися в правильності визначення декларантом митної вартості товару.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

З оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що митна вартість визначена із застосуванням резервного методу. Використане джерело інформації: ціна на товар "СТРІНГ-ІНВЕРТОР Sun2000-36KTL", з прайс-листа продавця від 21.03.2017 (умови поставки FCA Cezke Budejovice) (без врахування знижок), надана декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Митна вартість формується за формулою: вартість на товар (2 599 євро/шт.) * кількість (16 шт.) (без врахування знижки), зазначена в прай-листі продавця товару на умовах поставки FCA Cezke Budejovice. Визначена митна вартість товару складає 34,4 євро/кг.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що придбання позивачем товару за ціною, що є меншою за ціну на такий товар, наведеній в прайс-листі продавця, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості, адже митна вартість за цим методом визначається за ціною саме договору, тобто домовленості продавця та покупця про продаж товару на визначних умовах та за визначеною ним ціною, а не на даних прайс-листів, каталогів, тощо.

Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною контракту, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом не було дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, у зв'язку з чим прийняті рішення, оскаржені позивачем, підлягали скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування законної постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі № 808/3022/17 - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 25.04.2018р..

Повний текст постанови виготовлено 27.04.2018р..

Головуючий суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак