Постанова № 73698046, 26.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 рокусправа № 808/3003/17 (суддя 1-ї інстанції - О.О. Прасов, м. Запоріжжя)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді-доповідача Чередниченка В.Є.

судді: Іванова С.М. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року у справі №808/3003/17 за позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 09 жовтня 2017 року звернулася до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, згідно з яким просить:

- визнати противоправним рішення відповідача щодо визнання переказу коштів (транзакції) нікчемним, а саме транзакції здійснені 19.05.2016 TOB «ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР» на поточний рахунок позивача НОМЕР_2 у сумі 120000 грн. 00 коп. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-015-000187573 від 09.02.2016»;

- зобов'язати відповідача надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 120000 грн. 00 коп. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) які були переказані 19.05.2016 TOB «ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР» на поточний рахунок позивача НОМЕР_2 у сумі 120000 грн. 00 коп. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-015-000187573 від 09.02.2016».

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 15.05.2017 року від ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» позивачем був отриманий лист, в якому повідомлялось про нікчемність правочину/транзакції вчиненої 19.05.2016 року в зв'язку з чим, до Загального реєстру вкладників не була включена сума коштів, яка повинна була бути виплачена позивачу у повному обсязі Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року позов задоволено частково.

Суд, зобов'язав уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» Волкова Олександра Юрійовича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 120000 грн. 00 коп. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1), які були переказані 19.05.2016 TOB «ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР» на поточний рахунок позивача НОМЕР_2 у сумі 120000 грн. 00 коп. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-015-000187573 від 09.02.2016». У задоволенні позову в іншій частині відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що договір тип: «Суперкапітал» (Новий) (з виплатою процентів щомісячно) №980-015-000187573 від 09.02.2016 та договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» №980-015-000002554 від 09.02.2016 - не є нікчемними та не визнані у судовому порядку недійсними, то їх умови повинні виконуватись, а грошові кошти - повертатись у встановленому законом порядку.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що договір позивача від 09.02.2016 року є двостороннім, укладеним позивачем безпосередньо з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» без участі банку як повіренного, а кошти, що вносились/отримувались за такими договорами по своїй природі не є вкладом в розімінні Закону України «Про банки та банківську діяльність». Крім того, в доводах апеляційної скарги вказує на те, що на теперішний час діючим є наказ Уповноваженої особи Фонду № 42/2 від 01.06.2016 року «Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними», який у встановленому законом порядку скасований не був.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, 09.02.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» (Сторона-2) та ОСОБА_3 (Сторона-1) укладено Договір №980-015-000187573 Тип договору: «Суперкапітал» (Новий) (з виплатою процентів щомісячно) згідно з яким (з урахуванням Договору про внесення змін від 08.04.2016), вкладник вносить, а ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» приймає грошові кошти у сумі 120000,00 грн. на строк не більше 183 дні (а.с.16-18).

09.02.2016 між ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» (Банк) та ОСОБА_3 (Клієнт) укладено Договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» №980-015-000002554, за умовами якого: «… 1.Банк по ініціативі Клієнта відкриває Клієнту на його ім'я поточний рахунок НОМЕР_2 (далі - рахунок) в Гривні (вид валюти) для зберігання грошей Клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього Договору та розпоряджень Клієнта, а Клієнт зобов'язується оплачувати послуги Банку. 2.За здійснення Банком розрахунково-касового обслуговування рахунку, Клієнт сплачує Банку комісійні винагороди згідно з Тарифами Банку на розрахунково-касове обслуговування фізичних осіб (далі - Тарифи), що являються невід'ємною частиною Договору. 3.За користування коштами на рахунку, якщо це передбачено умовами банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)», Банк нараховує та сплачує Клієнту проценти на умовах та за ставкою згідно з Тарифами Банку, шляхом зарахування їх на рахунок (капіталізація процентів) … 10.Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печаткою Банку і діє до моменту закриття рахунку у Банку в установленому чинним законодавством України порядку …» (а.с.19).

Доказів закриття рахунку відповідач до суду не надав.

19.05.2016 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок позивача НОМЕР_2 перераховано кошти у сумі 120000 грн. 00 коп. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-015-000187573 від 02.02.2016», про що свідчить Довідка про стан рахунку НОМЕР_2 за вих.№ЗГ1/20693 від 19.09.2016 (а.с.21).

На підставі Рішення Національного банку України №14/БТ від 23.05.2016 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення №812 від 23.05.2016 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

З 23.05.2016 на підставі Рішення Національного банку України про визнання Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» неплатоспроможним Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у банку запроваджено тимчасову адміністрацію.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення № 1213 від 12.07.2016 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку».

У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Рішення № 1213 від 12.07.2016 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з 15.07.2016 розпочав виплати коштів вкладникам зазначеного банку. У довідці про стан рахунку НОМЕР_2 за вих.№ЗГ1/20693 від 19.09.2016 зазначено наступне: «… ПОВІДОМЛЯЄМО, що зарахування 19.05.2016 року коштів на Ваш рахунок НОМЕР_2 з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» №26509300055802 в сумі 120000,00 грн., що відображене в даній інформаційній довідці є нікчемним правочином в силу положень ст.215 Цивільного кодексу України та п.7-9 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»" … У відповідності до вимог ст..216 Цивільного кодексу України сума коштів 120000,00 грн. має бути повернута ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» …" (а.с.21).

Правомірність дій відповідача щодо невключення коштів позивача до переліку рахунків вкладників є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.26 України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.12р. №4452-VI (далі - Закон №4452-VI) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно з п.17 ч.1 ст.2 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону № 4452-VI, відповідно до якої уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Повноваження уповноваженої особи Фонду визначені ст.37 Закону № 4452-VI.

Так, вказаною нормою права передбачено, що Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку; залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення Фондом другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством; призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду; приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю; зупиняти розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі; вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

Згідно з ч.2 ст.38 Закону №4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті».

Отже, дії Уповноваженої особи, щодо перевірки правочинів (у тому числі договорів), на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, зумовлені забезпеченням виконання вимог ст. 38 Закону, а також виконання повноважень, які визначені ст.37 Закону.

На виконання визначених Законом повноважень, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайловський» здійснено перевірку правочинів, укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

У межах вказаної перевірки Уповноваженою особою були виявлені обставини, які, за її позицією, вказують на нікчемність правочинів (транзакцій) внаслідок яких на банківський рахунок позивача були перераховані кошти від ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр". Нікчемність правочинів відповідач пов'язує з діями Банку (укладення правочинів), які були вчинені під час встановлених заборон, з підстав віднесення Банку до проблемних постановою НБУ.

За результатами проведеної перевірки Уповноваженою особою прийнято наказ №42/2 від 01.06.2016 року «Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними», відповідно до якого затверджені висновки комісії щодо нікчемності перерахування коштів на рахунок позивача.

При цьому, з позовної заяви вбачається, що позивач заявляє вимогу щодо визнання противоправним рішення відповідача щодо визнання переказу коштів (транзакції) нікчемним, а саме транзакції здійснені 19.05.2016 TOB «ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР» на поточний рахунок позивача НОМЕР_2 у сумі 120000 грн. 00 коп. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-015-000187573 від 09.02.2016».

Тобто, позивачем оскаржується рішення відповідача щодо нікчемності перерахування коштів на рахунок позивача.

Проте, як вбачається з оскаржуваного рішення, суд першої інстанції відмовив у задоволенні цієї позовної вимоги, посилаючись на те, що відповідачем не вчинялись дії та не прйималось рішення в розумінні п.1 ч.2 ст.17 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Позивач, з апеляційною скаргою на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року у справі № 808/3003/17 до суду не звертався.

Тобто, рішення Уповноваженої особи щодо визнання правочинів (договорів) нікчемними, яке оформлено наказом №42/2 від 01.06.2016 року, в частині, що стосується позивача, є чиним та таким, що підлягає виконанню, оскільки судовим рішенням, яке переглядається у цій справі не скасовано, позивач таке рішення до суду не оскаржив.

Враховуючи положення статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує те, що відповідач в обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що на теперішній час діючим є наказ Уповноваженої особи Фонду №42/2 від 01.06.2016 року «Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними», який у встановленому законом порядку скасований не був.

Враховуючи чинність наказу №42/2 від 01.06.2016 року, яким визнано нікчемним правочини що стосуються позивача, задоволення позовних вимог про зобов'язання Уповноваженої особи надати до Фонду інформацію відносно позивача, як особи, що має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, буде суперечити положенням Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким визначено повноваження Уповноваженої особи з приводу перевірки укладених банківською установою договорів.

Між тим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити й те, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, не звернув уваги на зміни, які були внесені до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (Закон № 4452-VI), зокрема до ст.27 Закону, та безпідставно зобов'язав відповідача надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати позивачу відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно із ст.27 Закону № 4452-VI (із змінами внесеними Законом № 629-VIII від 16.07.2015) уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Таким чином, повноваження відповідача полягають у складенні переліку рахунків вкладників, а не у складенні переліку вкладників, як то було визначено Законом № 4452-VI до внесення в нього змін Законом № 629-VIII від 16.07.2015. Отже, суд першої інстанції задовольняючи позов у такий спосіб прийняв рішення, яким зобов'язав відповідача вчинити дії, які не узгоджуються з його повноваженнями.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про наявність підстав для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 120000 грн. 00 коп. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) які були переказані 19.05.2016 TOB «ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР» на поточний рахунок позивача НОМЕР_2 у сумі 120000 грн. 00 коп. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-015-000187573 від 09.02.2016» у зв'язку з чим, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в цій частині з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог.

У зв'язку з вказаним слід зазначити й про необхідність скасування постанови суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат.

В іншій частині постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року у справі № 808/3003/17 підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та розподілу судових витрат з прийняттям нової постанови в цій частині про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог. В іншій частині постанову суду слід залишити без змін.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича - задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року у справі №808/3003/17 - скасувати в частині задоволених позовних вимог і розподілу судових витрат та прийняти нову постанову в цій частині вимог, якою відмовити у задоволенні позову.

В решті постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року у справі № 808/3003/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 26 квітня 2018 року.

Повне судове рішення складено 27 квітня 2018 року.

Головуючий В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко