Постанова № 73697539, 24.04.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2018 року м.Дніпро

справа № 904/2776/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Чус О.В., Євстигнеєва О.С.,

секретар судового засідання: Пінчук Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2018 (суддя Євстигнеєва Н.М., повний текст підписано 01.03.2018) у справі

за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ

до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Жовтоводськтепломережа», м.Жовті Води

про стягнення заборгованості 560 440,84 грн.

за скаргою публічного акціонерного товариства «»Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м.Дніпро

ВСТАНОВИВ:

12.02.2018 до Господарського суду Дніпропетровської області від публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла скарга дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій, з урахуванням клопотання щодо виправлення технічної описки в прохальній частині скарги, заявник просив: визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №41654887; визнати недійсною постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 41654887, яку було винесено 18.01.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області ОСОБА_2; зобов'язати начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2, скасувати винесену 18.01.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 в межах виконавчого провадження ВП №41654887 постанови зупинення вчинення виконавчих дій.

Зазначена скарга мотивована посиланням на те, що державним виконавцем безпідставно прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження, оскільки Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" не поширюється на виниклі між сторонами відносини.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2018 у даній справі у задоволенні скарги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровські області відмовлено у повному обсязі.

Згадана ухвала обґрунтована посиланням на правомірність дій головного державного виконавця з прийняття постанови про зупинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №41654887, оскільки його обов'язок зупинити вчинення виконавчих дій передбачений п.10 ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подано апеляційну скаргу, в якій заявник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким: визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Дніпропетровській області щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 41654887; визнати недійсною постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 41654887, яку винесено 18.01.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2; зобов'язати орган ДВС скасувати постанову від 18.01.2018 ВП № 41654887 про зупинення виконавчого провадження; зобов'язати орган ДВС поновити виконавче провадження ВП №41654887, про що винести відповідну постанову.

Скаржник вважає, що оскільки стягувач не був продавцем природного газу і його вимоги ґрунтуються на положеннях договору №054101-11Н, то заборгованість, яка виникла у зв'язку з його неналежним виконанням, не може бути врегульованою згідно із механізмами Закону № 1730.

Відповідно до приписів ч.1 ст.598, ст.599 ЦК України, а також офіційного тлумачення Конституційного Суду України, яке було дане останнім у рішенні від 09.02.1999 № 1-7/99 щодо офіційного тлумачення ч.1 ст.58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів, вимоги заявника відносно припинених зобов'язань не підлягають задоволенню.

У відзиві на апеляційну скаргу комунальне підприємство «Жовтоводськтепломережа» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу господарського суду залишити без змін.

КП «Жовтоводськтепломережа» зазначає, що доводи скарги про те, що заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням умов договору, не може бути врегульована згідно з механізмами Закону № 1730, оскільки Компанія не була продавцем природного газу і її вимоги ґрунтуються на положеннях договору про відступлення права вимоги не можуть слугувати підставою для задоволення скарги, оскільки відповідно до ст.2 Закону № 1730 його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії, зазначені положення не перебувають у залежності від суб'єкта господарювання, що продавав відповідні енергоносії.

Відповідач вважає, що оскільки рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013 встановлено, що заборгованість КП «Жовтоводськтепломережа» виникла на підставі договору купівлі-продажу природного газу №054101-11Н від 30.09.2011, яка була погашена до набрання чинності Законом про врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а тому зобов'язання зі сплати неустойки, інфляційних нарахувань та процентів річних, стягнених за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013 є припиненими.

Аналогічний відзив на апеляційну скаргу надано Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

24.04.2018 у судове засідання з'явився представник відповідача, інші учасники справи не забезпечили у судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що строк розгляду даної апеляційної скарги, встановлений ч.2 ст.273 ГПК України спливає 30.04.2018, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників позивача та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

24.04.2018 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи таке.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013 у даній справі, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2013, позов задоволено частково; стягнуто з комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню у сумі 195 659,23 грн., 3% річних у сумі 219 931,64 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 9 988,90 грн.; в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2014 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013 залишено без змін.

14.10.2013 судом першої інстанції на виконання зазначеного рішення видано відповідний наказ.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження №41654887 за наказом Господарського суду Дніпропетровської області №904/2776/13 від 14.10.2013.

18.01.2018 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 прийнято постанову про зупинення вчинення виконавчих дій ВП № 41654887 на підставі ч.1 п.10 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження", що передбачає обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій з підстав включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання голодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішнобудинкових систем) до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до кону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем).

Зазначена постанова обґрунтована посиланням на те, що до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств центрального водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії включено Комунальне підприємство "Жовтоводськтепломережа" відповідно до наказу Мінрегіону від 06.12.2017 №319 та повідомлення Департаменту економіки системи життєзабезпечення Мінрегіону про включення до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до зазначеного вище Закону.

Питання, пов'язані з примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження".

Пунктом 5 частини першої статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об'єктивності.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Згідно ч.4 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Тобто, пунктом 10 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано питання зупинення виконавчого провадження в залежності від того хто є стягувачем (Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", і постачальники електричної енергії) та боржниками [підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем)], а частиною четвертою статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, в якій частині може бути зупинено виконавче провадження за спожитий природний газ використаний станом на 1 липня 2016 року), а саме, крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

30.11.2016 набув чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016, яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до ст.1 Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону є: кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води; кредиторська заборгованість перед постачальником електричної енергії підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за електричну енергію, спожиту для виробництва та надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, з постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем); заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) населенню, а також організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, та залишилася не погашеною станом на 1 січня 2016 року (далі - заборгованість з різниці в тарифах).

Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії. Частиною першою статті 3 цього Закону унормовано, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства (ст.2 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії").

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 93 затверджено "Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром", яким визначені дані реєстру про підприємства, зокрема, зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом; обсяг не відшкодованої станом на 1 січня 2016 року заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 1 липня 2016 року.

Водночас, частина третя статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" окремо регулює списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення, передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Таким чином, цією нормою законодавець передбачив можливість уникнення боржником відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у сфері теплопостачання як у спосіб не нарахування йому неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на початкову заборгованість, так і у спосіб списання цих нарахувань. Право не нараховувати неустойку, інфляційні втрати, відсотки річних не ставиться в залежність від будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності Законом. Відповідно виконання цієї норми також не потребує включення підприємства до Реєстру, оскільки за змістом Закону до реєстру включаються та процедурі врегулювання заборгованості підлягають не погашені суми боргу перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Вищого господарського суду України від 02.10.2017 у справі №11/5005/210/201 та постановах Верховного Суду України від 07.02.2018 у справі№927/1152/16 та від 07.02.2018 у справі №910/16351/13.

Рішенням господарського суду від 17.09.2013 з комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" стягнуто пеню у сумі 195 659,23 грн., 3% річних у сумі 219 931,64 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 9 988,90 грн., отже, предметом спору у даній справі, зокрема, є пеня та 3% річних, нараховані на основну заборгованість за спожитий у 2011-2012 роках природний газ, то з урахуванням того, що відповідачем була погашена заборгованість до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", не можуть бути нараховані на погашену заборгованість, пеня та 3% річних, а нараховані підлягають списанню на підставі ч.3 ст.7 вказаного Закону.

З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність дій головного державного виконавця з прийняття постанови про зупинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №41654887, оскільки його обов'язок зупинити вчинення виконавчих дій передбачений п.10 ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника про те, що оскільки стягувач не був продавцем природного газу і його вимоги ґрунтуються на положеннях договору №054101-11Н, то заборгованість, яка виникла у зв'язку з його неналежним виконанням, не може бути врегульованою згідно із механізмами Закону № 1730.

Так, відповідно до статті 2 Закону №1730 його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, зазначені положення не перебувають у залежності від суб'єкта господарювання, що продавав відповідні енергоносії.

Визначені частиною третьою статті 7 Закону заходи щодо забезпечення інтересів боржника у спосіб припинення стягнення нарахованих сум неустойки, 3% річних та "інфляційних витрат" перед стягувачем та їх реалізація не перебувають у залежності від суб'єкта господарювання, що продавав відповідні енергоносії.

Посилання у апеляційній скарзі на статтю 58 Конституції України, якою унормовано дію нормативно-правових актів у часі, як на підставу для скасування оскаржуваних судових актів, не приймаються Верховним Судом, оскільки період часу, на який поширюється дія Закону, та конкретні умови, за яких норми Закону можуть застосовуватись, визначені у тексті самого Закону.

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 13.02.2018 по справі №911/1719/13.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для визнання незаконними дій Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в особі Відділу примусового виконання рішень щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 41654887 та визнання недійсною постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 41654887, яку було винесено 18.01.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2

Відповідно до ч. 3 ст. 342 ГПК України якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржується, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі у справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права заявника.

Приймаючи до уваги, що головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 не звільнений із займаної посади (доказів зворотного до матеріалів справи не надано), суд першої інстанції правомірно визнав необґрунтованою вимогу скаржника щодо зобов'язання начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2, скасувати винесену 18.01.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 в межах виконавчого провадження ВП № 41654887 постанови про зупинення вчинення виконавчих дій.

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, прийнятого з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.275,276,281,282 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” відмовити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2018 у справі №904/2776/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Постанова складена у повному обсязі 27.04.2018.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді О.В.Чус

ОСОБА_3