Ухвала суду № 73695917, 25.04.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2018 р. Справа № 820/6056/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання - Дробязги Т.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника третьої особи - Посметної М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду клопотання Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Зміївської міської ради Харківської області Калініної Людмили Миколаївни, третьої особи: Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" в особі відділення Публічного акціонерного товариства "ПУМБ" у м. Харкові про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 до Державного реєстратора Зміївської міської ради Харківської області Калініної Людмили Миколаївни, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк" в особі відділення Публічного акціонерного товариства "ПУМБ" у м. Харкові в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Зміївської міської ради Харківської області Калініної Людмили Миколаївни, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний № 35786137 від 21.06.2017 року згідно з якими проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за Публічним акціонерним товариством "Перший Українській Міжрайонний банк" (код ЄДРПОУ 14282829).

25.04.2018 року за вх.№01-26/19638 представником ПАТ "Перший Український міжнародний банк" до канцелярії суду було подано клопотання, в якій він просить закрити провадження у справі, в обґрунтування якого посилається на те, що у даній справі, оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує спір про право цивільне, у межах якого можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з реєстрацією права власності на будівлі, які є похідними від вимог у приватно-правовому спору і заявлені разом з ними, а тому спір, що розглядається адміністративним судом в даній справі, не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

В судове засідання відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Належне сповіщення позивача про дату, час та місце розгляду адміністративної справи підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення, яке надійшло до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 02.04.2018 року, згідно з яким судова повістка отримана представником позивача за довіреністю 30.03.2018 року.

Позивач та уповноважений представник позивача в судовому засіданні проти заявленого клопотання третьої особи про закриття провадження у справі заперечували в повному обсязі, в клопотанні просили суд відмовити з підстав не обґрунтованості.

Представник третьої особи - ПАТ «ПУМБ» в судовому засіданні клопотання про закриття провадження у справі, надане до суду 25.04.2018 року (вх. № 01-26/19638) підтримав, просив його задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи заявленого клопотання про закриття провадження у справі, суд дійшов наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 23 листопада 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником якого ПАТ «ПУМБ», було укладено договір іпотеки №5863669, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П. (далі - Договір іпотеки), згідно якого позивач (ОСОБА_1) передала ЗАТ "ПУМБ в іпотеку квартиру однокімнатну, загальною площею 34,5 кв.м., житлової площі 16,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (згідно п. 1.2.1.1 договору іпотеки № 5863669).

Згідно з пунктом 1.2.2 договору іпотеки № 5863669 визначено, що право на нерухоме майно, зазначене в п. 1.2.1.1 зазначеного договору, буде зареєстроване в майбутньому за ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2007 року укладеного між ОСОБА_1, та ОСОБА_6, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П., зареєстровано в реєстрі за № 4413, номер правочину 2513561, згідно з Державного реєстру правочинів № 5010356 року, що укладається одночасно з укладанням зазначеного Договору.

Вказаний договір іпотеки було укладено для забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором № 5863553 від 23 листопада 2007 року, укладеного між чоловіком позивача - ОСОБА_7 та ПАТ «ПУМБ».

Третя особа, ПАТ «ПУМБ» позивачу направляв вимоги, останній від 05.09.2016 р., в якій позивача було проінформовано усунути порушення щодо виконання основного зобов'язання за Кредитним договором протягом 30 днів з дня отримання вимоги, а також протягом 30 днів з дня отримання даного повідомлення, добровільно звільнити житлове приміщення, яке є предметом іпотеки.

21.06.2017 року ПАТ «ПУМБ» звернулася до державного реєстратора Зміївської міської ради Харківської області Калініної Л.М. із заявою про проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень (щодо права власності) на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1, надавши відповідні документи, в тому числі висновок про вартість майна.

Державного реєстратора Зміївської міської ради Харківської області Калініною Л.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний № 35786237 від 21.06.2017 р., згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру позивача за ПАТ «ПУМБ».

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису 91075743, вбачається, що підставою виникнення права власності за третьою особою є договір іпотеки № 5863669, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П.

Позивач, не погоджуюсь з прийнятим рішенням державного реєстратора Зміївської міської ради Харківської області Калініної Л.М., про реєстрацію права власності на вищевказану квартиру за третьою особою, звернулась з даним адміністративним позовом до суду.

Звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 є незаконним, таким, що порушує її права.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право. Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Відмова від права на звернення до суду є недійсною. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що й громадяни та юридичні особи України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися «судом, встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Як встановлено п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів визначені ст. 19 КАС України. Так, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій. Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У даній справі, оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує спір про право цивільне, у межах якого можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з реєстрацією права власності на будівлю, які є похідними від вимог у приватно-правовому спору і заявлені разом з ними, а тому цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі №396/2550/17-а (постанова від 14.03.2018).

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із реєстрацією майнових прав, невиконанням умов цивільно-правової угоди, що випливають із договірних відносин, то за таких обставин спір у цій справі не є публічно-правовим і не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, враховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад цього спору, суд дійшов висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за правилами ЦПК.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена (ч.2 ст.238 КАС України).

Керуючись ст.ст. 5-10, 238, 241, 242, 243, 248, 250, 255, 256, 295, 297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання про закриття провадження у справі Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" - задовольнити в повному обсязі.

Закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Зміївської міської ради Харківської області Калініної Людмили Миколаївни, третьої особи: Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" в особі відділення Публічного акціонерного товариства "ПУМБ" у м. Харкові про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 27 квітня 2018 року.

Суддя Ю.О.Супрун