Рішення № 73695425, 25.04.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2018 р. Справа№805/1476/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області про:

- визнання протиправними дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті допомоги по вагітності та пологах за листком непрацездатності від 14.04.2017 року, серія АДГ № 430913, за період з 14.04.2017 року по 17.08.2017 року у сумі 13245,12 грн;

- зобов'язання нарахувати та виплатити допомогу по вагітності та пологах за листком непрацездатності від 14.04.2017 року, серія АДГ № 430913, за період з 14.04.2017 року по 17.08.2017 року у сумі 13245,12 грн,-

В С Т А Н О В И В:

20.02.2018 року позивачем направлено адміністративний позов, який надійшов на адресу суду 28.02.2018 року, з позовними вимогами до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 12.09.2016 року по 14.04.2017 року позивач була зареєстрована як фізична особа-підприємець та здійснювала підприємницьку діяльність, сплачувала єдиний внесок, отже була застрахованою особою. 14.04.2017 року відповідно до листка непрацездатності серія АДГ № 430913 наступив страховий випадок, у зв’язку з вагітністю та пологами. 09.06.2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою-розрахунком, однак відповідач відмовив в нарахуванні та виплаті допомоги з тих підстав, що 14.04.2017 року позивачем припинено підприємницьку діяльність. З зазначеним категорично не згодна у зв’язку з чим звернулася до суду.

05.04.2018 року відповідач подав відзив на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 10.04.2018 року, в якому просив суд відмовити у задоволені позову, мотивовуючи тим, що фондом здійснюється виплата допомоги по вагітності та пологах лише застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату доходу за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Позивачем припипинено підприємницьку діяльність, про що свідчить запис від 14.04.2017 року, цього ж дня видано листок непрацездатності серії АДГ № 430913 у зв’язку з вагітністю та пологами. Так, фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією особою. Отже, на момент видачі листка непрацездатності позивач не перебувала в статусі страхувальника та/або застрахованої особи. Враховуючи зазначене відсутні підстави для задовлення позовни вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.03.2018 року позовну заяву залишено без руху, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.03.2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.04.2018 року відмовлено у закритті провадження у справі.

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), громадянка України, відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатна здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки.

Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області, відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатне здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки.

Судом встановлено, що 12.09.2016 року ОСОБА_1 була зареєстрована Артемівською районною державною адміністрацією як фізична особа-підприємець.(а.с.16 «б»).

Протягом здійснення підприємницької діяльності вона сплачувала єдиний внесок, що підтверджується Індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-7).(а.с.24-25)

14.04.2017 року ОСОБА_1 був виданий листок непрацездатності по вагітності та пологах серії АДГ № 430913.(а.с.22)

У зв'язку із вагітністю та неможливістю продовжувати підприємницьку діяльність, ОСОБА_1 подано відповідну реєстраційну картку про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, внаслідок чого 14.04.2017 року внесено запис про припинення її підприємницької діяльності.

ОСОБА_1, 07.06.2017 року звернулась до Бахмутської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з заявою про взяття на облік як страхувальника та 09.06.2017 року із заявою-рахунком про призначення та виплату їй допомоги по вагітності та пологах.(а.с.18-19)

Листом від 12.06.2017 року № 01-21-778 повідомлено про те, що ФОП ОСОБА_1 не підлягає обліку у реєстрі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, як ФОП станом на 12.06.2017 року, оскільки підприємницька діяльність ФОП ОСОБА_1М припинена 14.04.2017 року.(а.с.29)

Не погодившиь зі зазначеною відповідю, позивачем було подано скаргу до Бахмутської міської виконавчої дирекцієї Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

20.07.2017 року №01-18-05л-01 Бахмутською міською виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та 27.07.2017 року № 01-20-07-л63 Виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надані відповіді щодо розгляду скарги з питання надання матеріального забезпечення по вагітності та пологах.(а.с.30-32) відповідно до яких вбачається, що допомога по вагітності та пологах надається у разі настання страхового випадку під час перебування фізичної особи в статусі підприємця та сплати єдиних внесків. Оскільки ФОП ОСОБА_1, 14.04.2017 року припинила підприємницьку діяльність, у зв’язку з чим втратила статус страхувальника, а також застрахованої особи, що призвело до неможливості прийняття заяви –розрахунку та здійснення фінансування. Крім того, зазначено, що оскільки позивачем було подано заяву-розрахунок 09.06.2017 року, тобто після припинення підприємницької діяльності, у відповідно до чого взагалі відсутні правові підстави для прийняття заяви-розрахунку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 1105-XIV) від 23.09.1999 року № 1105-XIV визначені правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров’я.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 1105-XIV, терміни "застрахована особа", "страхувальники" та "роботодавці" вживаються у цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

Статтею 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI), страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок; застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 16 Закону № 1105-XIV, застраховані особи мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 20 Закону № 1105-XIV, за страхуванням у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності надаються, зокрема, такий вид матеріального забезпечення як допомога по вагітності та пологах.

Частиною третьою статті 19 Закону № 1105-XIV, визначено, що особи, які забезпечують себе роботою самостійно (займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов"язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду згідно із Законом.

При цьому, у разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації матеріальне забезпечення за страховими випадками, які настали до їх ліквідації (реорганізації) виплачується застрахованим особам їх правонаступником, а в разі відсутності правонаступника - робочим органом Фонду за місцем здійснення обліку ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника (абз. 2 частини першої статті 30 Закону № 1105-XIV).

Умови надання Фондом матеріального забезпечення застрахованим особам у разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що має найманих працівників, та відсутності правонаступника за страховими випадками, які настали до їх ліквідації (реорганізації) врегульовані відповідним Порядком, затвердженим Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 03.04.2012 року № 16, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2012 року за № 923/21235.

Відповідно до пункту 2 Порядку призначення та виплата застрахованим особам матеріального забезпечення здійснюються районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду за місцем обліку ліквідованого підприємства, установи, організації чи припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що має найманих працівників, як страхувальника на підставі наказу керівника робочого органу Фонду.

Відповідно до пункту 3.1. Порядку підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Аналогічні положення закріплені в ч.1 статті 31 вказаного Закону №1105.

Згідно з частиною першою статті 25 Закону № 1105-XIV, допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв"язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 80) календарних днів після пологів. Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Судом встановлено, що відповідно до листа Бахмутської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області від 19.04.2017 року №5271/10/5-02-13-02, що ФОП ОСОБА_1 було спачено єдиний внесок з 12.10.2016 року по 03.04.2017 року включно.(а.с.23)

Отже в розумінні частини другої статті 1 Закону № 1105-XIV та Закону № 2464-VI, оскільки ОСОБА_1 сплачувала страхові внески зі свого доходу, та з огляду на той факт, що у неї 14.04.2017 року наступив страховий випадок (вагітність та пологи) під час сплати єдиного внеску, у відповідності до чого у неї наявне право на отримання допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами з усіх видів заробітної плати (доходу), з яких сплачено внески до Фонду.

Натомість відповідачем взагалі не було розглянуто питання щодо виплати допомоги по вагітності та пологах, оскільки підприємницька діяльність ФОП ОСОБА_1М припинена 14.04.2017 року.(а.с.29)

При цьому суд враховує положення частини першої статті 19 Закону № 1105-XIV, відповідно до якого право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

Законодавець не ставить питання виплати допомоги в залежності від продовження або припинення здійснення підприємницької діяльності, оскільки така виплата пов'язана з дотриманням умов, передбачених цим законом (зокрема, сплата страхових платежів), до настання страхового випадку.

Суд зауважує на тому, що підстави для відмови у наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності наведені у статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Зокрема: 1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину; 2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби; 3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи; 4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду; 5) у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням; 6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що законодавством не допускається відмова у виплаті допомоги по вагітності та пологам у випадку припинення підприємницької діяльності. Така позиція відповідача ґрунтується на неправильному застосуванні норм законодавства.

Суд вважає помилковим посилання відповідача, на частину восьму статті 4 Закону України «Про державну рестрацію юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань» №755 від 15.05.2003 року, відповідно до якої, фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою, як на підставу неприйняття заяви-розрахунку до розгляду.

Суд зазначає, що дійсно відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 14.04.2017 року внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1М.(а.с.17), однак, згідно, податкової довідки індивідуальних відомостей про застраховану особу, квитанцій про сплату єдиного внеску(а.с.24-28) вбачається, що станом на квітень 2017 року позиваем сплачено єдиний внесок та в даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права на отримання допомоги по вагітності та пологах, у зв'язку з припиненням здійснення підприємницької діяльності.

Суд вважає, що відповідачем неправомірно не розглянуто заяву-розрахунок та не здійснено її фінансування.Однак, враховуючи той факт, що суд не може підміняти орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення відповідної допомоги, та на свій розсуд розраховувати її, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву з врахуванням вищенаведених обставин.

Отже, на час розгляду справи наявні всі необхідні обставини, передбачені нормами чинного законодавства для здійснення позивачу виплати у зв’язку з настанням страхового виплатку у зв’язку з вагітністю та пологами, однак, фактично зазначене не здійснено. Доказів, які б спростовували даний висновок суду відповідачем не надано.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16.12.1974 року у справі “Міллер проти Австрії”, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція суду була підтверджена і в рішенні “Гайгузус проти Австрії” від 16.09.1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повина довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Позивач просить суд визнати протиправними дії про відмову у нарахуванні та виплати допомоги по вагітності та пологах за листком непрацездатності від 14.04.2017 року, серія АДГ № 430913, за період з 14.04.2017 року по 17.08.2017 року у сумі 13245,12 грн та зобов'язання нарахувати та виплатити допомогу по вагітності та пологах за листком непрацездатності від 14.04.2017 року, серія АДГ № 430913, за період з 14.04.2017 року по 17.08.2017 року у сумі 13245,12 грн.

Однак з урахуванням того, що нарахування допомоги належить до компетенції відповідача та оскільки відповідачем не було розглянуто заяву- розрахунок позивача, з огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, з урахуванням дискреційних повноважень органу з визначення підстав та прийняття рішення призначення допомоги по вагітності та пологах, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, яке полягає у визнанні протиправними дії Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо відмови у розгляді заяви-розрахунку від 09.06.2017 року щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по вагітності та пологах за листком непрацездатності від 14.04.2017 року, серії АДГ № 430913, за період з 14.04.2017 року по 17.08.2017 року та зобов'язанні Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області розглянути заяву-розрахунок від 09.06.2017 року щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по вагітності та пологах за листком непрацездатності від 14.04.2017 року, серії АДГ № 430913, з урахуванням висновків суду.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Судовий збір підлягає сплаті за подання адміністративного позову, ухвалою суду від 26.03.2018 року про відкритті провадження у справі позивачу було відстрочено сплату судового збору у сумі 704,80 грн до ухвалення судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Отже, з урахуванням вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, та часткового задоволення позовних вимог, підлягає стягненню з позивача судовий збір у сумі 234,93 грн, а з відповідача судовий збір у сумі 469,86 грн.

Керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, вул. Ювілейна, 2/76, м. Бахмут, Донецька область, 84506) до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231, вул. Свободи, буд.5, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо відмови у розгляді заяви-розрахунку від 09.06.2017 року щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по вагітності та пологах за листком непрацездатності від 14.04.2017 року, серії АДГ № 430913, за період з 14.04.2017 року по 17.08.2017 року.

Зобов'язати Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області розглянути заяву-розрахунок від 09.06.2017 року щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по вагітності та пологах за листком непрацездатності від 14.04.2017 року, серії АДГ № 430913, за період з 14.04.2017 року по 17.08.2017 року, з урахуванням висновків суду.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, вул. Ювілейна, 2/76, м. Бахмут, Донецька область, 84506) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 234,93 грн на розрахунковий рахунок 31214206784075, отримувач коштівУК/м.Слов'янськ/22030101 код отримувача (код ЄДРПОУ) 37803368, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, код банку отримувача (МФО) 834016, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Стягнути з Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231, вул. Свободи, буд.5, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 469,86 грн на розрахунковий рахунок 31214206784075, отримувач коштівУК/м.Слов'янськ/22030101 код отримувача (код ЄДРПОУ) 37803368, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, код банку отримувача (МФО) 834016, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту його підписання суддею.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 25.04.2018 року.

Суддя Христофоров А.Б.