Рішення № 73695276, 24.04.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.04.2018Справа № 910/2348/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного підприємства "ЯРОСЛАВ"

до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВРЕКЛАМА"

про визнання частково недійсним договору

Представники учасників процесу:

від позивача: Зайцева О.В. (довіреність)

від відповідача: Куць О.Т. (довіреність)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "ЯРОСЛАВ" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВРЕКЛАМА" (відповідач) про визнання частини договору №8/17 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва від 04.09.2017 року, який укладено між ПП "ЯРОСЛАВ" та КП "КИЇВРЕКЛАМА" в частині Адресної програми на пріоритет № 2 від 04.09.2017 та Адресної програми на право тимчасового користування № 4 від 09.01.2018 року за місцем розміщення рекламного засобу - м. Київ, вул. Малиновського, 9, літ. А недійсною з моменту укладання.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що під час укладення договору відповідач не мав права розпоряджатись місцем на тимчасове користування для розміщення зовнішньої реклами, оскільки останнє не перебувало у комунальній власності, а належало позивачу на праві власності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2348/18 та призначено підготовче засідання у справі на 27.03.2018.

20.03.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. Мотивуючи свої заперечення на позов відповідач стверджує, що перебування у власності позивача нежилих приміщень №№1, 2, 3, 4 І (групи приміщень №5 в літ А), загальною площею 289,60 кв. м., що знаходиться у будинку розташованого за адресою: м. Київ. вул. Малиновського, 9, літ. А, коли будинок знаходиться в комунальній власності, не може бути підставою для визнання недійсним договору №8/17 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва від 04.09.2017 в частині Адресної програми на пріоритет № 2 від 04.09.2017 та Адресної програми на право тимчасового користування № 4 від 09.01.2018 року за місцем розміщення рекламного засобу - м. Київ. вул. Малиновського, 9, літ. А. Також відповідач заперечуючи позовні вимоги посилається на схвалення позивачем спірного правочину.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/2348/18 до судового розгляду по суті на 24.04.2018.

Представник позивача в судовому засіданні 24.04.2018 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення по суті своїх заперечень, проти позовних вимог заперечив.

В судовому засіданні 24.04.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.09.2017 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВРЕКЛАМА" (підприємство) та Приватним підприємством "ЯРОСЛАВ" (розповсюджувач) укладений договір №8/17 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, на підставі відповідного наказу дозвільного органу про встановлення пріоритету на місце(-я) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), дозволу(-ів) на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, наданого(-их) на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розповсюджувачеві надається право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу(-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким(-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, за умов повного дотримання розповсюджувачем цього договору та Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253, з наступними змінами та доповненнями, а розповсюджувач зобов'язується користуватися наданим йому правом тимчасового користування, своєчасно та згідно з умовами цього договору перераховувати плату за право тимчасового користування виключно на поточний рахунок підприємства, належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов'язки за цим договором та не зловживати наданими розповсюджувачу правами.

Пунктом 8.1 договору визначено, що договір вступає в юридичну силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення рекламного засобу, протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу. Припинення пріоритету або дозволу щодо окремого місця для розміщення РЗ, у разі наявності у розповсюджувача інших діючих пріоритетів та/або дозволів, не тягне за собою припинення даного договору в цілому.

Згідно із п. 3.1. договору, адресні програми на пріоритет - це перелік місць для розміщення рекламних засобів, на які за розповсюджувачем встановлено пріоритет.

Адресні програми на право тимчасового користування - це перелік місць для розміщення рекламних засобів, на які розповсюджувачу надано дозволи на розміщення рекламних засобів (п. 3.2. договору.).

Відповідно до пункту 3.6. договору, адресні програми є невід'ємною частиною договору.

Згідно із Адресною програмою на пріоритет № 2 від 04.09.2017 за позивачем установлено пріоритет на місце (-я) розташування рекламного (-их) засобу(-ів), за адресами:

м. Київ, вул. Будівельників, 38/14 (літера А), дата закінчення строку дії пріоритету - 17.11.2017;

м. Київ, вул. Малиновського, 9, літ. А, дата закінчення строку дії пріоритету - 17.11.2017.

Згідно із Адресною програмою на право тимчасового користування № 4 від 09.01.2018 позивачу надано право на користування місцем за адресою: м. Київ, вул. Малиновського, 9, літ. А, дата закінчення строку дії дозволу - 05.12.2022.

Відповідно до вказаних Адресних програм рекламним засобом за адресою: м. Київ. вул. Малиновського, 9, літ. А є спеціальна рекламна конструкція на фасаді будинку (будівлі), розмірі 7.000х0.900 заг пл. 6.3000 кв.м., кількість площин 1.

Позивач в обґрунтування заявленого позову посилається на те, що 12.02.2018 року представником позивача було отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, в якому вказано, що:

частина нежитлової будівлі, літ "А" за адресою: вул. Малиновського, 9, загальною площею 1760,8 кв. м. (стоматологічна поліклініка) належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради;

нежилі приміщення №№ 1, 2, 3, 4, І (групи приміщень № 5 в літері А) загальною площею 289,60 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Малиновського, 9, літ. А, належить на праві з приватної власності ПП "ЯРОСЛАВ";

нежилі приміщення (в літ. А) за адресою вул. Малиновського, 9, загальною площею 144,7 кв.м. належать на праві приватної власності ТОВ "ДІП-7".

Згідно із доданим до матеріалів позовної заяви листом Департаменту комунальної власності м. Києва вих. №062/10/13-4041 від 20.04.2017, на запит позивача Департаментом зазначено, що у нежитловому будинку загальною площею 2399,90 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Малиновського, 9, літ. А у комунальній власності територіальної громади м. Києва перебувають нежиле приміщення площею 698,50 кв.м. та нежиле приміщення площею 1701,40 кв.., інша площа - приватна власність.

Отже, як зазначено позивачем, на час укладення договору у Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВРЕКЛАМА" були відомості, що нежилі приміщення №№ 1, 2, 3, 4, І (групи приміщень № 5 в літері А) загальною площею 289,60 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Малиновського, 9, літ. А, належить на праві приватної власності позивачу. За таких обставин, позивач стверджує, що у відповідача були відсутні повноваження на укладення договору про надання місця на тимчасове користування для розміщення зовнішньої реклами за адресою: вул. Малиновського, 9, (літера А) м. Київ як місця яке відноситься до комунальної власності.

Враховуючи зазначені обставини, позивач вважає, що частини договору №8/17 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва від 04.09.2017 суперечить вимогам Типових правил розміщення правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003 та Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради №37/6253 від 22.09.2011 в частині Адресної програми на пріоритет № 2 від 04.09.2017 та Адресної програми на право тимчасового користування № 4 від 09.01.2018 за місцем розміщення рекламного засобу за адресою: м. Київ, вул. Малиновського, 9, літ. А, у зв'язку із тим, що передане в оренду місце для розміщення реклами не перебуває у комунальній власності, а тому договір у цій частині підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Частиною першою статті 626 Цивільний кодекс України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями статей 6, 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

У відповідності до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно із частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Порядком розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради №37/6253 від 22.09.2011 визначено, що КП "Київреклама" - Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковане Департаменту містобудування та архітектури та уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) виконувати функції з укладення договорів, нарахування та отримання плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - комунальна власність територіальної громади міста Києва), здійснювати контроль за надходженням плати за договорами, організовувати або здійснювати власними силами та засобами демонтаж самовільно встановлених рекламних засобів, забезпечувати виготовлення друкованої продукції, розміщення соціальної реклами та інформації соціального спрямування, надавати платні послуги та виконувати інші повноваження, передбачені цим Порядком та Статутом підприємства.

Пунктом 3.1.1 зазначеного Порядку передбачено, що Комунальне підприємство "Київреклама" укладає з розповсюджувачем реклами договір на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва (далі - договір на право тимчасового користування місцем).

У пункті 2 Типових правил розміщення правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003 визначено, що місце розташування рекламного засобу - площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надаються розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою).

У відповідності до Адресної програм на пріоритет № 2 від 04.09.2017 та Адресної програми на право тимчасового користування № 4 від 09.01.2018 позивачу надано право на користування місцем для розміщення рекламного засобу (спеціальної рекламної конструкції на фасаді будинку (будівлі), розмірі 7.000х0.900 заг пл. 6.3000 кв.м., кількість площин 1) за адресою: м. Київ, вул. Малиновського, 9, літ. А.

Строку дії пріоритету згідно із Адресною програмою на пріоритет № 2 від 04.09.2017 припинив свою дію 17.11.2017.

Дата закінчення строку дії дозволу за Адресною програмою на право тимчасового користування № 4 від 09.01.2018 становить 05.12.2022.

Рекламним засобом за адресою: м. Київ. вул. Малиновського, 9, літ. А є спеціальна рекламна конструкція на фасаді будинку (будівлі), розмірі 7,000х0,900 заг пл. 6,3000 кв.м., кількість площин 1.

Як встановлено судом згідно із відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, у нежитловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Малиновського, 9, літ. А на праві комунальної власності територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради належить частина нежитлової будівлі, літ "А" за адресою: вул. Малиновського, 9, загальною площею 1760,8 кв. м.

Також матеріалами справи підтверджено, що у нежитловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Малиновського, 9, літ. А позивачу належать на праві приватної власності нежилі приміщення №№ 1, 2, 3, 4, І (групи приміщень № 5 в літері А) загальною площею 289,60 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Малиновського, 9, літ. А.

Окрім того, у нежитловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Малиновського, 9, літ. А ТОВ "ДІП-7" на праві приватної власності належать нежилі приміщення (в літ. А) за адресою вул. Малиновського, 9, загальною площею 144,7 кв.м.

Отже, позивачу на праві приватної власності належать лише частина нежилих приміщень №№ 1, 2, 3, 4, І (групи приміщень № 5 в літері А) загальною площею 289,60 кв.м. у нежитловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Малиновського, 9, літ. А.

В той же час, частина нежитлової будівлі, літ "А" загальною площею 1760,8 кв. м. у нежитловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Малиновського, 9, літ. А належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.

З наведеного вбачається, що позивачу належать лише частина нежилих приміщень, що знаходяться в будинку, який перебуває в комунальній власності.

. Перебування лише частини нежилих приміщень №№ 1, 2, 3, 4, І (групи приміщень №5 в літері А) загальною площею 289,60 кв.м. у приватній власності позивача коли будинок, в якому знаходяться такі приміщення перебуває в комунальній власності, спростовує доводи позивача про те, що передане в оренду місце для розміщення реклами не перебуває у комунальній власності.

Окрім того, перебування у позивача на праві приватної власності лише частини нежилих приміщень не може бути підставою для несплати за користування місцем для розміщення об'єкта зовнішньої реклами.

Наведене узгоджується із судовою практикою, зокрема у постанові Вищого господарського суду України від 10 червня 2013 року по справі № 5011-18/16487-2012.

Також судом враховано, що у дозволі №63991-17 на розміщення рекламного засобу наявне погодження власника місця розташування рекламного засобу КП "Київжитлоспецексплуатація".

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на наведене, доводи позивача на те, що частина договору №8/17 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва від 04.09.2017 суперечить вимогам Типових правил розміщення правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003 та Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради №37/6253 від 22.09.2011 в частині Адресної програми на пріоритет № 2 від 04.09.2017 та Адресної програми на право тимчасового користування № 4 від 09.01.2018 за місцем розміщення рекламного засобу за адресою: м. Київ, вул. Малиновського, 9, літ. А спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими судом обставинами.

З урахуванням наведеного підстави для визнання частини договору №8/17 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва від 04.09.2017 недійсним відсутні.

Разом з тим, посилання відповідача на схвалення правочину не приймаються судом до уваги, оскільки вирішення питання щодо того чи схвалений правочин досліджується у разі вчинення такого правочину представником з перевищенням повноважень, що не є предметом дослідження у даній справі.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених Приватним підприємством "ЯРОСЛАВ" вимог про визнання частини договору №8/17 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва від 04.09.2017 року, який укладено між ПП "ЯРОСЛАВ" та КП "КИЇВРЕКЛАМА" в частині Адресної програми на пріоритет № 2 від 04.09.2017 та Адресної програми на право тимчасового користування № 4 від 09.01.2018 року за місцем розміщення рекламного засобу - м. Київ. вул. Малиновського, 9, літ. А недійсною.

Підсумовуючи вищенаведене, суд відмовляє в задоволенні позову Приватного підприємства "ЯРОСЛАВ" до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВРЕКЛАМА" про визнання частини договору №8/17 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва від 04.09.2017 недійсною з моменту укладання.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повний текст рішення складено та підписано: 27.04.2018.

Суддя О.В. Гулевець