Рішення № 73692536, 24.04.2018, Зміївський районний суд Харківської області

Справа №621/203/18

Пр. 2/621/531/18

Рішення

іменем України

24 квітня 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Шахової В.В..,

за участю секретаря судового засідання - Міненко Н.Є.,

позивача -ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

представника третьої особи - Мартинової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Зміївської районної державної адміністрації Харківської області про звільнення від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини та звільнення від сплати заборгованості по аліментам,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Зміївської районної державної адміністрації Харківської області про звільнення від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини та звільнення від сплати заборгованості по аліментам. В обґрунтування позову вказала, що вона перебувала у цивільному шлюбі із відповідачем ОСОБА_4, від якого у неї ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_4. Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 09.12.2008 року з неї стягнуто аліменти на користь відповідача ОСОБА_2 на утримання сина у твердій грошовій сумі у розмірі 200 грн. 06.01.2012 року рішенням Зміївського районного суду Харківської області її було позбавлено батьківських прав відносно сина ОСОБА_4. Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 22.09.2014 року розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_4 було змінено та з неї стягнуто аліменти на користь відповідача у збільшеному розмірі 400 грн. 05.06.2015 року рішенням Зміївського районного суду Харківської області вона була поновлена в батьківських правах відносно сина ОСОБА_4. З 24.06.2016 року син проживає разом з нею. Таким чином, оскільки син проживає разом з нею та є членом її родини, тому вказані обставини на думку позивача, дають підстави ставити питання про звільнення її від сплати аліментів на утримання сина.

Незважаючи на те, що син ОСОБА_4 проживає з нею з 24.06.2016 року, з неї продовжувалось стягнення на користь відповідача боргу по аліментам, загальна сума якого станом на 23.06.2016 року становила 15 348 гр. 38 коп. На сьогоднішній день, вона знаходиться на обліку в Управлінні соціального захисту населення Зміївського РДА і отримує державну соціальну допомогу інвалідам 3 групи.Згідно довідки, виданої Управлінням соціального захисту населення 18.01.2018 року за № 02-37/95, станом на 31.01.2018 року з державної соціальної допомоги, яка їй надається, в рахунок суми боргу утримана за період з жовтня 2016 року по січень 2018 року включно сума в розмірі 10 431 гр. 50 коп. Крім того, вона особисто через Харківське обласне управління АТ «ОЩАД» м. Харків перерахувала відповідачу заборгованість по аліментам на загальну суму 3000 гр., тому залишок заборгованості по аліментам на теперішній час становить суму в розмірі 1916 гр. 88 коп.. Крім того, рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 14.11.2017 року з відповідача ОСОБА_2 на її користь було стягнуто аліменти на утримання сина в розмірі ? частини всіх видів його заробітку ( доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з 25.07.2017 року і до досягнення ним повноліття. Однак, з моменту ухвалення вказаного рішення, відповідач ОСОБА_2 аліменти на утримання сина не сплачує, його заборгованість станом на 31.12.2017 року становить 4 684 гр.65 коп..З 24.06.2016 року відповідач ОСОБА_2 не приймає участі в наданні коштів на утримання дитини, а суми перераховані нею у якості аліментів відповідач витрачає не за цільовим призначенням, а виключно на власні потреби. Отже, позивачка вважає, що проживання дитини ОСОБА_4 з нею та перебування його на її утриманні і є обставиною для звільнення її від сплати заборгованості по аліментам на користь відповідача. Тому, просить суд позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на її користь судовий збір.

Відповідач не погодившись з позовом надав відзив, в якому вказав, що позовні вимоги він визнає частково. Щодо позовної вимоги про звільнення ОСОБА_1 від сплати аліментів не заперечує, але зазначив, що звільнення позивачки від сплати аліментів відбувається з моменту набрання цим рішенням законної сили, а не з моменту коли у позивача змінився сімейний стан, стан здоров'я, матеріальний стан. Щодо позовної вимоги про звільнення ОСОБА_1 від заборгованості по аліментах вказав, що для звільнення від сплати заборгованості потрібна поважна причина, згідно якої така заборгованість виникла, це може бути тяжка хвороба чи інші обставини, які не дали можливості платнику аліментів прийняти заходи по сплаті заборгованості чи прийняти заходи по припиненню стягнення аліментів. Позивачка, на думку відповідача, халатно віднеслася до своїх обов'язків, тому причин, що мають істотне значення чи тяжка хвороба у позивачки не існує, згідно ч.2 ст.197 СК України. Крім того, відповідач у відзиві вказав про те, що він є інвалідом 2 групи, тому від сплати судового збору він звільнений.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечував частково з підстав наведених у відзиві.

Представник органу опіки та піклування Зміївської районної державної адміністрації Харківської області Мартинова О.В. позовну заяву підтримала не заперечувала проти її задоволення.

Суд, вислухавши позивача, відповідача, представника органу опіки та піклування Зміївської районної державної адміністрації Харківської області, вивчивши матеріали позовної заяви, приходить до наступного висновку.

26.02.2018 року ухвалою суду позовну заяву прийнято, відкрито провадження у порядку спрощеного провадження та призначено у судове засідання.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_4 та його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданого Зміївським РВ ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Харківській області.(а.с.6)

25.01.2017 року рішенням Зміївського районного суду Харківської області, яке набрало законної сили, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа служба у справах дітей Зміївської районної державної адміністрації Харківської області про визначення місця проживання дитини з матір'ю задоволено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа служба у справах дітей Зміївської районної державної адміністрації Харківської області про визначення місця проживання дитини з батьком відмовлено.(а.с.7-10).

22.09.2014 р. рішенням Зміївського районного суду Харківської області, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів задоволено частково, а саме змінено розмір аліментів на утримання ОСОБА_4, які стягувались з ОСОБА_1 та стягнуто з неї аліменти на утримання сина у розмірі 400 грн. щомісячно з послідуючою індексацією відповідно до закону з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.(а.с.14-15)

14.11.2017 року рішенням Зміївського районного суду Харківської області позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина задоволено, стягнуто з відповідача аліменти на утримання ОСОБА_4 у розмірі ? частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

З акту від 25.01.2018 року, підписаного депутатом Бірківської сільської ради округу №5 Рудою С.В., вбачається, що за свідченнями сусідів ОСОБА_6, ОСОБА_7 неповнолітній ОСОБА_4 проживає з 24.06.2016 року по теперішній час зі своєю матір'ю, за адресою АДРЕСА_1.(а.с.17)

З довідки від 22.01.2018 року, виданої Бірківською сільською радою Зміївського району Харківської області на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 дійсно мешкає та зареєстровані вона ОСОБА_1, її син ОСОБА_4, ОСОБА_8.(а.с.18)

З довідки УСЗН РДА, виданої 26.01.2018 року за №02-37/153 вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні соціального захисту населення Зміївського РДА і отримує державну соціальну допомогу інвалідам 3 групи. (а.с.19)

Згідно довідки, виданої Управлінням соціального захисту населення 18.01.2018 року за №02-37/95, станом на 31.01.2018 року з державної соціальної допомоги, яка надається ОСОБА_1 в рахунок суми боргу утримана за період з жовтня 2016 року по січень 2018 року включно сума в розмірі 10 431 грн. 50 коп.(а.с.20)

Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах, затвердженого начальником Зміївського районного відділу ДВС ГТУЮ у Харківській області, заборгованість по аліментах за ОСОБА_1 станом на 31.12.2017 року складає 4684 грн.65 коп.(а.с.27)

Позивачка надала до суду копії квитанцій від 10.10.2016 року, 09.11.2016 року, 12.12.2016 року, 11.01.2017 року, 07.02.2017 року про сплату заборгованості по аліментах на загальну суму 3000 грн., вказавши про те, що залишок заборгованості по аліментам становить 1916 грн.88 коп. Відповідач не заперечував у судовому засіданні проти того, що він отримував ці грошові кошти в якості заборгованості по аліментах на утримання дитини.(а.с.21-26)

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно п. 3 ст 181, ст. 183 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька за вибором того із батьків, з ким разом проживає дитина.

Тобто аліменти повинен сплачувати той з батьків, який проживає окремо від дитини.

Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_4 проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_1 та знаходиться на її повному утриманні, крім того, з відповідача згідно рішення суду від 14.11.2017 року на користь ОСОБА_1 на утримання дитини стягнуто аліменти, відповідач проживає окремо від них за іншою адресою, отже позовна вимога про звільнення ОСОБА_1 від сплати аліментів, які стягуються з неї за рішенням суду є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про звільнення ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментах, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні у цій частині позову, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду від 18 січня 2018 року по справі № 706/136/16-ц суд дійшов висновку про те, що платник аліментів може бути звільнений за рішенням суду від сплати заборгованості за аліментами, у разі якщо

доведе суду наявність тяжкої хвороби або іншої обставини, що має істотне значення. На обґрунтування своїх доводів щодо звільнення від сплати заборгованості за аліментами позивач посилався на те, що його син проживав разом із ним. При цьому Верховний Суд звернув увагу, що позивачем не було надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження наявності будь-яких передбачених частиною другою статті 197 Сімейного Кодексу України обставин, що мають істотне значення та могли б слугувати перешкодою для позивача скористатися своїм правом на звернення до суду з позовом про припинення стягнення аліментів на утримання сина.

У спірних правовідносинах по цій справі позивачем також не було надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження наявності будь-яких передбачених частиною другою статті 197 Сімейного Кодексу України обставин, що мають істотне значення та могли б слугувати перешкодою для позивача скористатися своїм правом на звернення до суду з позовом про припинення стягнення (звільнення від сплати) аліментів на утримання сина. Єдиною підставою для звільнення її від сплати заборгованості по аліментам позивач вважає проживання сина разом з нею, проте вказана обставина не є істотною, об'єктивною та непереборною в аспекті сплати аліментів. Позивачка не сплачувала аліменти виключно з власної ініціативи.

Отже, у задоволенні вимоги позивача про звільнення його на підставі ст. 197 СК України від сплати заборгованості за аліментами належить відмовити за недоведеністю позовних вимог в цій частині.

При вирішенні питання про стягнення судового збору, суд зазначає, що відповідачем надано свідоцтво серії НОМЕР_4 про те, що він є інвалідом 2 групи, отже відповідач є особою, яка звільнена від сплати судового збору, відповідно до ЗУ «Про судовий збір», тому судовий збір необхідно компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 76-81, 89 , 133 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352 ЦПК України,суд -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2), третя особа - орган опіки та піклування Зміївської районної державної адміністрації Харківської області (адреса: 63404, Харківська область, м. Зміїв, вул. Адміністративна, буд. № 9, код ЄДРПОУ 26420455) про звільнення від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини та звільнення від сплати заборгованості по аліментам - задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_1, від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 400 гр. щомісячно до досягнення повноліття дитини, стягнутих за рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 22.09.2014 року.

Виконавчий лист № 2- 621/1733/14ц. виданий 07.10.2014 року Зміївським районним судом Харківської області за рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 22.09.2014 року по справі про стягнення аліментів з ОСОБА_1, на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 400 гр. - визнати таким, що не підлягає виконанню і повернути до Зміївського районного суду Харківської області.

Судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп. на користь ОСОБА_1 компенсувати за рахунок держави.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене повністю або частково до Апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 30.04.2018 року.

Головуючий: