Рішення № 73692016, 26.03.2018, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3325/17

Провадження № 2/183/373/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2018 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Майної Г. Є.,

з секретарем – Данильченко Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа Новомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

14 липня 2017 року позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом, який в подальшому уточнила. В обґрунтування уточненого позову посилається на те, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15 грудня 2015 року, виданого згідно розпорядження начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська Міністерства Оборони України від 04 грудня 2015 року № 5001, їй та її чоловікові ОСОБА_2, на праві спільної сумісної власності належить квартира, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт Черкаське, вул. Лісна, 5/4. 04 листопада 2015 року КП "Новомосковське МБТІ" було виготовлено технічний паспорт на квартиру на їх імена.

01 червня 2016 року помер її чоловік ОСОБА_2, після смерті якого відкрилась спадщина на 1/2 частину вищезазначеної квартири, вона є спадкоємцем за законом після його смерті. В установлений законом строк вона звернулась до Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка та 10 липня 2017 року – із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак нотаріусом їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки спадкове майно є спільною сумісною власністю, а частки співвласників, в тому числі і померлого, є невизначеними.

У зв’язку з чим вона змушена звернутись до суду з даним позовом та просить:

- визначити частки ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2, померлого 01 червня 2016 року, як співвласників квартири загальною площею 59,9 м2, житловою площею 36,6 м2, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт Черкаське, вул. Лісна, 5/4, рівними – по ? частині кожному;

- визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири загальною площею 59,9 м2, житловою площею 36,6 м2, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт Черкаське, вул. Лісна, 5/4, та яка в цілому складається з: коридору 1 – 4,4 м2, кухні 2 – 9,1 м2, кімнати 3 – 17,8 м2, кімнати 4 – 10,9 м2, кімнати 5 – 7,9 м2, туалету 6 – 0,9 м2, ванної 7 – 2,6 м2, коридору 8 – 4,3 м2, балкону І – 0,7 м2, лоджії ІІ – 1,3 м2, стіни – з/бетон, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлого 01 червня 2016 року.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з'явились, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити (а.с. 65).

Представник відповідача – Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, але надав суду заперечення в яких посилався на те, що Черкаська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області жодного відношення до спірної квартири не має, не порушує права позивача та, як орган місцевого самоврядування не заперечує проти задоволення позовних вимог. Крім того, жодна квартира та жоден будинок у смт Черкаське не перебуває у комунальній власності селищної ради, житловий фонд належить Міністерству оборони України (а.с. 26).

Представник третьої особи – Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2017 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів (а.с. 34-35).

У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до переконання, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 (а.с. 10).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15 грудня 2015 року, виданого на підставі розпорядження начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська Міністрерства оборони України № 50001 від 04 грудня 2015 року, квартира загальною площею 59,9 м2, житловою площею 36,6 м2, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт Черкаське, вул. Лісна, 5/4, дійсно належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 7, 19), що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 54695566 від 16 січня 2016 року (а.с. 12, 50).

Відповідно до технічного паспорту, складеного 04 листопада 2015 року, зазначена квартира № 4, розташована на вул. Лісна, 5, в смт Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, перебуває у власності громадян: ОСОБА_2 та ОСОБА_1, розташована на другому поверсі п’ятиповерхового будинку та складається з 3 кімнат, житловою площею 36,6 м2, у тому числі: 1-а кімната – 17,8 м2, 2-а кімната – 10,9 м2, 3-я кімната – 7,9 м2, кухні площею 9,1 м2, ванної кімнати площею 2,6 м2, туалету площею 0,9 м2, коридору – 4,4 м2; 4,3 м2. Квартира обладнана балконом (терасою) – 0,7 м2 та лоджією – 1,3 м2. Загальна площа квартири – 59,9 м2, висота приміщень – 2,5 м, матеріал зовнішніх стін та перекриття – з/бетон (а.с. 8-9).

01 червня 2016 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 692431 від 06 червня 2106 року (а.с. 13, 41 зворот).

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Як встановлено судом, спору між співвласниками квартири з приводу розміру часток, належних кожному з них, за життя ОСОБА_2 у них не було.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що частки співвласників квартири є рівними, тобто ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належало по 1/2 частці квартири під № 4 на вул. Лісна, 5 в смт Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області.

Після смерті ОСОБА_2, 26 липня 2016 року позивач звернулась до Новомосковської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (а.с. 41) та 10 липня 2017 року – із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 46).

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_2 заповіт не складав, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 271/2016, відкритої після його смерті (а.с. 41-52).

Листом державного нотаріуса Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_4 стосовно видачі спадщини № 1515/02-14 від 10 липня 2017 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири № 4, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт Черкаське, вул. Лісна, 5, після смерті ОСОБА_2, померлого 01 червня 2016 року, у зв’язку з неможливістю визначення складу спадкового майна, оскільки зазначена квартира перебуває на праві спільної сумісної власності та їй рекомендовано звернутись до суду (а.с. 11, 51).

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 2 статті 1223 ЦК України передбачено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частина 1 ст. 1258 ЦК України встановлює, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Після смерті ОСОБА_2 позивач, як його дружина, прийняла спадщину після його смерті в розмірі 1/2 частки спадкової квартири.

З огляду на те, що спадкодавцю за життя належала 1/2 частина квартири № 4 на вул. Лісна, 5 в смт Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, позивач є спадкоємцем за законом після його смерті, яка прийняла спадщину, матеріали спадкової справи доказів наявності інших спадкоємців за законом чи заповітом, які звернулися протягом встановленого строку до нотаріуса з приводу прийняття спадщини не містять, доказів на підтвердження переходу права власності на спадкову квартиру після смерті спадкодавця матеріали справи не містять, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову і за позивачем належить визнати право власності на 1/2 частину спірної квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визначити, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) та ОСОБА_2, який помер 01 червня 2016 року, на праві спільної власності належить кожному по 1/2 частці квартири під № 4 на вул. Лісна, 5 в смт Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2), право власності на 1/2 частину квартири загальною площею 59,9 м2, житловою площею 36,6 м2, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт Черкаське, вул. Лісна, 5/4, та складається з 3 кімнат у тому числі: 1-а кімната – 17,8 м2, 2-а кімната – 10,9 м2, 3-я кімната – 7,9 м2, кухні площею 9,1 м2, ванної кімнати площею 2,6 м2, туалету площею 0,9 м2, коридору – 4,4 м2; 4,3 м2, балкону (тераси) – 0,7 м2 та лоджії – 1,3 м2, висота приміщень – 2,5 м, матеріал зовнішніх стін та перекриття – з/бетон, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлого 01 червня 2016 року.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.Є. Майна