Ухвала суду № 73690334, 27.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1483/18

УХВАЛА

27 квітня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши матеріали позовної заяви заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до Управління містобудування та архітектури Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування будівельного паспорту,-

В С Т А Н О В И В:

03.04.2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до Управління містобудування та архітектури Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1, у якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправними дії щодо видачі Управлінням містобудування та архітектури Одеської міської ради будівельного паспорту від 06.10.2016 року, реєстраційний № 01-07/236 щодо будівництва індивідуального дачного будинку та навісу на земельній ділянці площею 0,0374 га. (кадастровий номер 5110136900:47:003:0055) за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 111/А, замовник - ОСОБА_1

2. Скасувати будівельний паспорт від 06.10.2016 року, виданий Управлінням містобудування та архітектури Одеської міської ради, реєстраційний № 01-07/236 щодо будівництва індивідуального дачного будинку та навісу на земельній ділянці площею 0,0374 га. (кадастровий номер 5110136900:47:003:0055) за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 111/А, замовник - ОСОБА_1

Окрім цього, заступник прокурора Одеської області надав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, у якій підставою поважності пропущеного строку зазначає те, що прокуратурі стало відомо про вищевказані правопорушення після отримання спірного будівельного паспорту 14.03.2018 року та співвідношення інформації, що міститься у ньому з діючою у м.Одесі містобудівною документацією.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року судом на підставі положень ч.1 ст. 169 та ст.122 КАС України даний позов залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

В ухвалі суду від 10 квітня 2018 року судом роз’яснено позивачу, що виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви та засвідчених належним чином письмових доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також шляхом надання до суду заяви із наведенням підстав поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом.

26 квітня 2018 року до суду за вх. №11717/18 надійшов лист від заступника прокурора області із належним чином оформленим адміністративним позовом та належним чином засвідченими додатками (із доказами надсилання сторонам). У листі заступник прокурора області зазначає, що заява заступника прокурора області про поновлення пропущеного строку звернення до суду строку підлягає задоволенню, оскільки причини пропуску строку є поважними. З твердженням суду щодо неповажності пропуску строку звернення до суду не погоджується. При пред’явленні вказаного адміністративного позову прокурором не заперечувався факт пропуску строку звернення до адміністративного суду, на якому наголошує увагу суд в своїй ухвалі, у зв’язку з чим прокурором подано відповідну заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. В ухвалі суду не зазначені обставини що стали підставою висновку про неповажність причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення визначених законом вимог.

Згідно з п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

В ухвалі від 10.04.2018 року чітко обґрунтовано причини визнання неповажним пропуск заступником прокурора Одеської області строку звернення до суду із даним позовом, зокрема зазначено, що строк звернення до суду обчислюється з дня порушення прав суб’єкта владних повноважень, а не з моменту, коли прокуратура, яка звертається до суду в інтересах суб’єкта владних повноважень, дізналась про порушення прав та законних інтересів останнього.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові по справі №6-1852цс16 від 12 квітня 2017 року.

Таким чином, заступником прокурора Одеської області не виконано вимоги ухвали суду від 10.04.2018 року та не надано суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом із наведенням обґрунтованих причин його поважності.

Щодо посилання заступника прокурора області на те, що питання законності видачі спірного будівельного паспорту не було предметом перевірок позивача, що свідчить про неналежне виконання функції контролю з боку останнього, про що прокурору достеменно стало відомо лише 14.03.2018 року, суд зазначає наступне.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень Одеським окружним адміністративним судом у справі №815/4053/17 за позовом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту ДАБІ в Одеській області ОСОБА_2 про визнання неправомірними та такою, що проведено із порушенням норм чинного законодавства позапланову перевірку дотримання вимог законодавства управління архітектури та містобудування Одеської міської ради та скасувати рішення Департаменту ДАБІ в Одеській області №№413,414,415,416,417,418 від 17.02.2017 року винесено рішення від 28 березня 2018 року, зі змісту якого вбачається, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівної діяльності Управлянням архітектури та містобудування Одеської міської ради стосовно видачі будівельного паспорта №01-07/236 від 06.10.2016 на будівництво індивідуального дачного будинку за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 111/А, за результатами якої ДДАБІ в Одеській області було складено Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 17.02.2017 року.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ще в лютому 2017 року дізнався про незаконність, як вказує заступник прокурора Одеської області, будівельного паспорту від 06.10.2016 року № 01-07/236 та протиправність дій Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, а тому, в даному випадку, позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду з моменту, коли повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на розгляд його справи судом.

Зі змісту п. 51 рішення Європейського Суду з прав людини від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», п. 570 рішення Європейського Суду з прав людини від 20 вересня 2011 року у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії», правової позиції викладеної Верховним Судом України у справі № 6-2469цс16 вбачається, що позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов’язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Строк звернення до адміністративного суду – це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно – правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Отже, з наведених доводів позивачем у заяві про поновлення строку для звернення до адміністративного суду суд не вбачає наявності поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Згідно ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачу.

Керуючись ст.ст.123, 241, 248, 294-295 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до Управління містобудування та архітектури Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування будівельного паспорту – повернути позивачеві, роз’яснивши що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з позовною заявою та всіма додатками до неї надіслати позивачеві.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 295 та п.15.5 розділу VІІ КАС України. Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст.256 КАС України.

Суддя Вовченко O.A.