Рішення № 73690278, 27.04.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/538/18

РІШЕННЯ

іменем України

27 квітня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення №0001/22-01-40-01/НОМЕР_1 від 15.01.2018,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області про застосування фінансових санкцій від 15.01.2018 №0001/22-01-40-01/НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26.01.2018 отримала рішення про застосування фінансових санкцій від 15.01.2018 №0001/22-01-40-01/НОМЕР_1, згідно якого застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн за продаж алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення прийняте за результатами перевірки відповідачем стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів на підставі протоколу про адміністративне правопорушення №356997 від 17.05.2017 та постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Нетішинської міської ради від 07.07.2017, відповідно до яких встановлено реалізацію в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2", однієї пляшки горілки "Хлібний дар" та пиво "Львівське 1715", неповнолітній особі.

При цьому, позивач вважає, що відносно неї будь-яка перевірка щодо виконання вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" не проводилася, адміністративний протокол не складався, на засідання адміністративної комісії її ніхто не викликав.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що прийняте Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області рішення про застосування фінансових санкцій №0001/22-01-40-01/НОМЕР_1 від 15.01.2018 прийняте без дотримання норм чинного законодавства, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 27.02.2018 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 14.03.2018 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №822/538/18, відповідно до якого позивач просить на підставі п.3 ч.1 ст.236 КАС України зупинити провадження у даній справі до вирішення справи №679/174/18 за позовом ОСОБА_2 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Нетішинської міської ради Хмельницької області, третя особа на стороні позивача - фізична особа підприємець ОСОБА_1, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою суду від 26.03.2018 вказане вище клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі №822/538/18 залишено без задоволення.

Від відповідача на адресу суду 16.03.2018 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що на підставі отриманих від Головного управління Національної поліції України у Хмельницькій області матеріалів адміністративної справи листом від 23.10.2017 №3170/121/20- Ю17 (протокол про адміністративне правопорушення №356997, постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті Нетішинської міської ради від 07.07.2017 року, (рапорти, та пояснення), які підтверджують, що 10.05.2017 близько 17:00 годин в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2" суб'єкта господарювання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за адресою: АДРЕСА_1, де реалізовано одну ляшку горілки "Хлібний дар" ємністю 1 літр, 40% спирту та алкогольного напою - пиво "Львівське 1715" ємністю 1,5 літра, 4,8% спирту, неповнолітній особі ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 чим порушено пункт 2 частини 1 статті 15-3 Закону України від 19.12.1995 юку №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідач зазначає, що вказана норма, яку порушив позивач містять заборону щодо реалізації алкогольних напоїв особі, що не досягла 18 річного віку.

Одночасно з цим відповідач посилається на постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області, щодо неповнолітніх за ч.1 ст. 178 КУпАП, які розпивали алкогольні напої в публічних місцях, зокрема щодо ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, учня Нетішинського професійного ліцею який здійснив купівлю одну пляшку горілку "Хлібний дар" ємністю 1 літр, 40% спирту та алкогольного напою - пиво "Львівське 1715" ємністю 1,5 літра, 4,8% спирту.

Відповідач вказує, що всі вищевказані факти свідчать про порушення позивачем ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", в зв'язку із чим просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На адресу суду від позивача 23.03.2018 надійшла відповідь на відзив в якій зазначає, що продавець ОСОБА_2 не могла 10.05.2017 продати для неповнолітнього ОСОБА_3, алкоголь по тій причині, що знаходилася у вказаний день у відпустці, що підтверджено рішенням Нетішинського міського суду від 27.02.2018 у справі № 679/174/18, яке набрало законної сили.

Згідно цього ж рішення суду, постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті Нетішинської міської ради 07.07.2017 по справі про адміністративне правопорушенні була скасована, а справу про адміністративне правопорушення закрито з підстав не підтвердження належними доказами факту продажу продавцем ОСОБА_2 неповнолітньому алкогольних напоїв.

Також, позивач вказує на розбіжність в імені неповнолітньої особи, а саме, - в протоколі та в постанові вказано, що алкоголь було продано неповнолітньому ОСОБА_3, 2004 р.н., у поясненні вказано ОСОБА_3, 2000 р.н., однак згідно учнівського квитка - ОСОБА_4, згідно постанови Нетішинського міського суду від 12.05.2017 до адміністративної відповідальності притягнуто за ч. 1 ст. 178 КУпАП ОСОБА_4 2000 року народження.

З огляду на вищенаведене, позивач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Від відповідача на адресу суду 30.03.2018 надійшло заперечення на відповідь на відзив, згідно якого відповідач не погоджуючись із висновками викладеними у відповіді на відзив та зазначає, що позивач вказує у своїй відповіді, що продавець ОСОБА_2 не могла 10.05.2017 продати для неповнолітнього ОСОБА_4 алкоголь по тій причині, що знаходилася у вказаний день у відпустці, що підтверджено рішенням Нетішинського міського суду від 27.02.2018 у справі № 679/174/18. Однак, відповідач зазначає, що у справі відсутні підтверджуючі документи відсутності продавця на робочу місці.

Що відноситься до правильного ім'я ОСОБА_4, відповідач вважає, що єдине вірним є ім'я яке вказано у свідоцтві про народження неповнолітнього. А тому невеликі неточності не впливають на об'єктивність винесеного рішення, протоколу та постанови.

Враховуючи наведене вище, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив а також заперечення на відповідь на відзив, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши належні та допустимі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність, а саме: 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Інспектором ЮП Нетішинського ВП ДВ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5, складений протокол про адміністративне правопорушення № 356997 від 17.05.2017, згідно якого о 17 годині гр. ОСОБА_2, перебуваючи на своєму робочому місці в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2", що по АДРЕСА_1 здійснила продаж алкогольних напоїв, а саме: одну пляшку горілки "Хлібний дар" ємністю 1 літр, 40% спирту та одну пляшку пива "Львівське 1715" ємністю 1,5 літра, 4,8% спирту. неповнолітньому ОСОБА_3, 2004 року народження, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Нетішинської міської ради розглянуто вказаний протокол та ухвалено постанову від 07.07.2017 згідно якої, ОСОБА_2, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень.

Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області на підставі отриманих від Головного управління Національної поліції України у Хмельницькій області матеріалів адміністративної справи листом від 23.10.2017 №3170/121/20- Ю17 (протокол про адміністративне правопорушення №356997, постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті Нетішинської міської ради від 07.07.2017 року, рапорти, та пояснення) копії яких містяться в матеріалах справи, якими підтверджується, що 10.05.2017 року близько 17 годин в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2" суб'єкта господарювання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за адресою: АДРЕСА_1) де реалізовано одну ляшку горілки "Хлібний дар" ємністю 1 літр, 40% спирту та алкогольного напою - пиво "Львівське 1715" ємністю 1,5 літра, 4,8% спирту, неповнолітній особі ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7, чим порушено пункт 2 частини 1 статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", проведено перевірку стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1).

Позивач посилаючись на рішення Нетішинського міського суду №679/174/18 від 27.02.2018, яким скасовано постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Нетішинської міської ради від 07.07.2017 про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.2 ст.156 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн зазначає, що справу про адміністративне правопорушення було закрито.

Однак, за результатами перевірки стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів 15.01.2018 року Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області винесено рішення про застосування фінансових санкцій №0001/22-01-40-01/НОМЕР_1, яким до ФОП ОСОБА_1. застосовано фінансові санкції в сумі 6800 грн. за продаж алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років.

Не погоджуючись з таким рішенням суб'єкта владних повноважень позивач звернулась до адміністративного суду з позовною заявою в якій просить визнати протиправним та скасувати вказане вище рішення, яким накладено на неї штраф за продаж алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років, оскільки вказане рішення порушує її права та інтереси.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України регулюються Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року № 481/95 (далі - Закон №481/95).

Абзацом 7 статті 1 Закону №481/95, алкогольними напоями є продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до частини 12 статті 15 Закону №481/95, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно пункту 2 абзацу 1 частини 1 статті 15-3 Закону №481/95, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Частиною 4, 5 статті 15-3 Закону №481/95 передбачено, що продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Згідно частини 2 ст.17 Закону №481/95 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема: у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень, за порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

На порушення вище вказаних норм продавцем магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в якому здійснює господарську діяльність, як найманий працівник ФОП ОСОБА_1 здійснено продаж алкогольних напоїв неповнолітньому ОСОБА_3. Дані обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення від 17.05.2017 №356997, постановою адміністративної комісії при виконкомі Нетішинської міської ради Хмельницької області від 07.07.2017, а також поясненнями неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7

На підставі викладеного вище, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд не бере до уваги доводи позивача про те, що у зв'язку із скасуванням постанови адміністративної комісії при виконкомі Нетішинської міської ради Хмельницької області від 07.07.2017 відповідно до рішення Нетішинського міського суду по справі від 27 лютого 2018 року №679/174/18 факт реалізації алкогольного напою не було доведено враховуючи наступне.

За змістом частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас передбачене частиною 4 статті 78 КАС України, звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною 4 статті 78 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 90 КАС України.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Частиною 6 статті 78 КАС України установлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Диспозиція наведеної правової норми, на відміну від норми частини 4 статті 78 КАС України, прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Разом із тим розглядувана норма встановлює межі обов'язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу.

Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов'язковою для адміністративного суду.

Це стосується також і правової кваліфікації, наведеної у чинних рішеннях судів в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі.

Відповідно висновки інших судів щодо правомірності чи протиправності дій особи, поведінка якої є предметом розгляду в адміністративній справі, не є обов'язковими для адміністративного суду, який таку справу розглядає.

Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення, тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.

Суд встановив, що факт продажу алкогольних напоїв неповнолітньому ОСОБА_8 у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, підтверджується власноруч написаними поясненнями самого ОСОБА_8

При цьому, суд не приймає докази надані позивачем на підтвердження факту перебування продавця ОСОБА_2 у відпустці, у зв'язку із чим остання не могла здійснити продаж алкогольних напоїв неповнолітньому а саме : наказ про надання відпустки №5/05/17-к від 05.05.2017, відомості про виплату грошей (відпускних), табель обліку використовування робочого часу за травень 2017 року, оскільки факт реалізації алкогольних напоїв було встановлено в приміщенні магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується матеріалами справи та пояснення неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7

При цьому, аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, а саме: наказ про надання відпустки №5/05/17-к від 05.05.2017, відомості про виплату грошей (відпускних), табель обліку використовування робочого часу за травень 2017 року, які не узгоджуються із обставинами зазначеними в протоколі, тому суд вважає, що такі докази не можуть бути допустимими та покладеними в основу судового рішення.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність свого рішення, яке спрямоване на обмеження шкідливого впливу споживання алкогольних напоїв та зменшенню споживання алкогольних напоїв неповнолітніми особами, в той час як позивачем не спростовано законність та обґрунтованість рішення про застосування фінансової санкцій, оскільки жодних обґрунтованих доводів в позовній заяві для цього не наведено, а тому у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 необхідно відмовити в повному обсязі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (30100, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (29000, м.Хмельницький, вул.Пилипчука, 17, ідентифікаційний код - 39492190) про визнання протиправним та скасування рішення №0001/22-01-40-01/НОМЕР_1 від 15.01.2018 - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Головуючий суддя О.П. Шевчук