Рішення № 73689844, 27.04.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №463/739/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,

в становив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України щодо ненадання відповідей на адвокатські запити адвоката ОСОБА_2 від 29.12.2017;

- зобов'язати Міжрегіональну митницю Державної фіскальної служби України надати відповіді на адвокатські запити адвоката ОСОБА_2 від 29.12.2017.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 29.12.2017 адвокат ОСОБА_2, діючи в інтересах ОСОБА_1, звернувся до Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України з адвокатськими запитами, в яких просив протягом п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати йому відповідь разом із запитуваними документами та відкласти розгляд справи про порушення митних правил. Згідно повідомлення про вручення поштових відправлень вказані запити отримані Міжрегіональною митницею Державної фіскальної служби України 09.01.2018, у зв'язку з чим відповідач був зобов'язаний надати відповідь на адвокатські запити не пізніше п'яти днів з дня їх отримання, тобто в термін до 16.01.2018. Однак, відповідачем не надано відповіді по даний час.

Представником відповідача В.С. Олефір 18.04.2018 (Вх№10414) через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, який не відповідає вимогам, встановленим Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до такого виду заяв. В порушення вимог частини 4 статті 162КАС України відповідачем не надано документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

Судом 24.04.2018 вручено копію відзиву представнику позивача.

Ухвалою судді від 20.03.2018 позовна заява була залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 30.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, на підставі пункту 1 частини 1 статті 263 КАС України.

27.04.2018 від представника позивача надійшли додаткові пояснення щодо відзиву, однак згідно з частиною 3 статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив, про що було повідомлено сторонам в ухвалі від 30.03.2018 про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі.

Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

28.12.2017 між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатом ОСОБА_2 (представник, адвокат) укладено договір про надання правової допомоги.

28.12.2017 адвокатом видано позивачу ордер на надання правової допомоги серія ЛВ№039917.

29.12.2017 адвокатом ОСОБА_4, в інтересах ОСОБА_5, в порядку статей 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», направлено до Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України адвокатський запит.

Запит містив прохання протягом п'яти робочих днів надіслати відповідь на нього та долучити належним чином засвідчені копії усіх документів, що стосуються розгляду справи стосовно ОСОБА_1 про порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу України (в тому числі: декларації з усіма доданими до неї документами, письмові пояснення осіб, запит Міжрегіональної Митниці ДФС до АТ «Рено Україна», а також відповіді АТ «Рено Україна на даний запит», розрахунки різниці митних платежів).

Також у запиті було клопотання про відкладення розгляду справи про порушення митних правил з метою надання можливості ознайомитись із усіма матеріалами даної справи.

29.12.2017 адвокатом ОСОБА_4, інтересах ОСОБА_5, в порядку статтей 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», направлено до Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України адвокатський запит.

Запит містив прохання протягом п'яти робочих днів надіслати відповідь на нього та долучити належним чином засвідчені копії усіх документів: документу (рішення, наказу тощо) на підставі якого здійснювалась перевірка за митною декларацією № UА209190/2017/100009 від 01.03.2017; Положення про Міжрегіональну митницю ДФС; Положення про Управління протидії митним правопорушенням Міжрегіональної митниці ДФС; Положення про сектор адміністрування митних платежів Міжрегіональної митниці ДФС; Посадові обов'язків інспектора відділу оперативного реагування № 1 Управління протидії митним правопорушенням Міжрегіональної митниці ДФС Гойдоша Івана Івановича; Посадові обов'язки особи, уповноваженої на розгляд справи про порушення митних правил за статтею 485 МК України стосовно гр. ОСОБА_1 за протоколом про порушення митних правил № 0015/12600/17 від 09.10.2017; Посадові обов'язки особи сектору адміністрування митних платежів Міжрегіональної митниці ДФС, що провела розрахунок різниці митних платежів за митною декларацією № UА 209190/2017/100009 від 01.03.2017; документу, на підставі якого сектор адміністрування митних платежів Міжрегіональної митниці ДФС провів розрахунок різниці митних платежів за митною декларацією №UА209190/2017/100009 від 01.03.2017.

Також у запиті було клопотання про відкладення розгляду справи про порушення митних правил з метою надання можливості ознайомитись із документами, що стосуються даної справи, та надання пояснень та заперечень по суті справи.

Листом від 10.01.2018 №30-70-10-14 Міжрегіональна митниця Державної фіскальної служби України повідомила адвоката ОСОБА_2, що відповідно до положень статті 500 Митного кодексу України надання запитуваної інформації та забезпечення процесуальних прав буде здійснено після подання належним чином засвідченого витягу з договору, оскільки до адвокатських запитів від 29.12.2017 не надано витягу з договору, засвідченого підписами сторін, в якому зазначено повноваження адвоката або обмеження на вчинення окремих дій як захисника у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту восьмого частини першої статті 4 КАС України позивач особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Пунктом 4 частини першої статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відтак завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Однак, порушення вимог Закону діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

З огляду на те, що адвокатом ОСОБА_2 направлено адвокатські запити від 29.12.2018 з метою захисту прав клієнта ОСОБА_1, то ненадання Міжрегіональною митницею Державної фіскальної служби України відповіді на адвокатський запит порушує права ОСОБА_1

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 31.01.2018 у справі К/9901/1141/18 802/2678/15-а .

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.01.2012 (далі - Закон № 5076-VI), який є спеціальним законом відносно інших нормативно-правових актів щодо регулювання правовідносин, які виникають в процесі здійснення адвокатом адвокатської діяльності.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону № 5076-VIпід час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Статтею 24 Закону № 5076-VI встановлено, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Таким чином, Законом № 5076-VI визначено вичерпний перелік документів, що додаються до адвокатського запиту, та встановлено заборону вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів.

Судом встановлено, що адвокатом ОСОБА_2 при направленні адвокатських запитів від 29.12.2017 долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 07.09.2012 №1943, копію посвідчення адвоката ОСОБА_2, копію ордера на надання правової допомоги від 28.12.2017 серія ЛВ №039917.

Вказане свідчить, що адвокатом дотримано вимог Закону № 5076-VI при надсиланні адвокатських запитів від 29.12.2017.

Суд також зазначає, що стаття 24 Закону № 5076-VI є імперативною та передбачає обов'язок, а не право органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів.

Вказаним Законом визначено єдину підставу для відмови у наданні запитуваної інформації, а саме якщо така інформаціє та запитувані документи є з обмеженим доступом.

Строки розгляду адвокатського запиту та надання відповідь на адвокатський запит встановлено Законом № 5076-VI, незалежно від того чи надається адвокату запитувана інформація або копії документів.

Як встановлено судом, що відповідачем на адвокатські запити від 29.12.2017не представлено адвокату запитуваної інформації, та не надано відповіді, що така інформація та запитуванні в адвокатському запиті документи є з обмеженим доступом.

Вказане свідчить про те, що Міжрегіональною митницею Державної фіскальної служби України порушено вимоги статті 24 Закону № 5076-VI щодо строку та порядку надання відповіді на адвокатський запит, що зумовлює висновок суду про протиправну бездіяльність відповідача.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності ненадання відповіді на адвокатські запити адвоката ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_1

Посилання представника відповідача при розгляді адвокатського запиту на положення статті 500 Митного кодексу України суд не бере до уваги, оскільки спірні правовідносини регулюються Законом № 5076-VI , який в даному випадку є спеціальним законом по відношенню до Митного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку діям Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України щодо ненадання інформації запитуваної у адвокатських запитах адвоката ОСОБА_2, що діяв в інтересах ОСОБА_1, від 29.12.2017, суд дійшов переконання, що вони не відповідають критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України та вимогам Закону № 5076-VI, тому позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України щодо ненадання відповідей на адвокатські запити адвоката ОСОБА_2 від 29.12.2017 підлягає до задоволення..

Статтею 245 визначено повноваження суду при вирішенні справи.

Відповідно до пункту 4 частини другої вказаної статті у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Ураховуючи висновок суду про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень та виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, суд вважає за можливе зобов'язати Міжрегіональну митницю Державної фіскальної служби України надати відповіді на адвокатські запити адвоката ОСОБА_2 від 29.12.2017.

Оцінюючи зібрані по справі докази в сукупності, суд дійшов переконання про обґрунтованість позовних вимог, тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1409, 60 грн.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 01003, м. Київ, вул. Саксаганського, 66,ЄДРПОУ:40924552) щодо ненадання відповідей на адвокатські запити адвоката ОСОБА_2 від 29.12.2017.

Зобов'язати Міжрегіональну митницю Державної фіскальної служби України місцезнаходження: 01003,м. Київ, вул. Саксаганського, 66, ЄДРПОУ:40924552) надати відповіді на адвокатські запити адвоката ОСОБА_2 від 29.12.2017.

Стягнути з Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 01003,м. Київ, вул. Саксаганського, 66, ЄДРПОУ:40924552) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) 1 409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн 60 к. судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.П. Хома