Рішення № 73689258, 26.04.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2018 р. Справа№805/736/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1 лютого 2018 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов’язання вчинити певні дії. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач безпідставно не включив до пільгового страхового стажу для призначення пенсії певні періоди роботи позивача. З посиланням на статтю 19 Конституції України, статті 14, 62 Закону України від 05.11.1991 №1788 «Про пенсійне забезпечення», позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 21.12.2017 про відмову у призначенні йому пенсії,

- зобов’язати відповідача повторно розглянути його заяву про призначення пенсії від 21.09.2017 із зарахуванням при цьому у відповідності до статті 14 Закону України від 05.11.1991 №1788 «Про пенсійне забезпечення» до пільгового стажу періодів роботи на шахті ім. Ілліча з 23.12.1991 по 22.06.1994 , в 3-ому воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Макіївка Донецької області з 01.10.1996 по 04.04.2000 та з 04.01.2001 по 02.02.2009, в 2-ому воєнізованому гірничорятувальному загоні з 14.04.2000 по 31.12.2000, а також до страхового стажу період роботи в 3-ому воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Макіївка Донецької області з 04.01.2001 по 02.02.2009.

Позивач покликався на те, що згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Оскільки в трудовій книжці позивача містяться записи про всі спірні періоди роботи, відповідач не мав права не враховувати їх у пільговий стаж для призначення пенсії на умовах, визначених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач зазначав, що ним були подані уточнюючі довідки, видані на території тимчасово непідконтрольній уряду України, але відповідач, на його думку, всупереч визнаній міжнародній практиці безпідставно не прийняв їх до уваги, чим порушив його право на пенсійне забезпечення.

У відзиву проти адміністративного позову відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свою правову позицію посиланням на пункт 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 12.08.1993 №637 та статтю 24 (абзац 1 частини 1) Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Провадження у справі відкрито 5 лютого 2018 року та її розгляд був призначений за правилами загального позовного провадження.

12 березня 2018 року судом були витребувані докази від Української інженерно-педагогічної академії.

2 квітня 2018 року підготовче провадження було закрито і справа призначена до розгляду по суті на 16 квітня 2018 року.

16 квітня 2018 року сторони у судове засідання не з’явилися, розгляд справи було відкладено, оскільки суд не мав відомостей про вручення учасникам справи повідомлень про дату, час і місце судового засідання.

Позивачем подана заява про розгляд справи у його відсутність.

У судове засідання представник відповідача не з’явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд визнав за можливе розглянути справу в письмовому провадженні.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 народився 7 серпня 1971 року.

21 вересня 2017 року позивачем до Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України подана заява про призначення пенсії незалежно від віку згідно пункту 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». До заяви були додані:

копія трудової книжки від 04.07.1989 серія БТ-ІІ №5588462;

копія диплому серія В №011092 від 01.07.1989;

копія диплому серія КЖ №005167 від 30.06.1994;

копія додатку до диплома спеціаліста реєстр №ГФ-94-004 від 30.06.1994;

довідки від 22.03.2017 №57, №62, видані ПАТ «Алчевськкокс»;

копія наказу Алчевського коксохімічного заводу від 31.10.1994 №306 про атестацію робочих місць;

копія листа головного управління праці та соціального захисту населення Луганської ОДА від 22.01.2007 №11/0251-33 щодо атестації робочих місць за умовами праці;

копія особової картки таб.№242;

копія наказу АКХЗ про прийом на роботу від 21.09.1994 №438;

довідка від 12.07.2017 №346, видана ПАТ «Шахтобудмонтажне управління №1»;

копія листа Міністерства промислової політики України від 05.08.2008 №13/5-1-2626;

довідка про заробітну плату від 23.07.2017 №123 видана ПАТ «Алчевськкокс»;

копія паспорту;

копія картки платника податків;

копія розпорядження від 15.08.1996 №346;

довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 13.07. 2017№0000264582.

Додатково позивачем були надані:

копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1003087850 від 03.10.2017;

довідка від 10.10.2017 №508 на 2 аркушах, видана ПАТ «Шахтобудмонтажне управління №1»;

індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.01.2009 по 31.07.2017;

копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1003355964 від 15.12.2017;

копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1001758495 від 15.12.2017.

21 грудня 2017 року Красноармійським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України прийнято «Рішення про відмову в призначенні пенсії», яким позивачу було відмовлено в призначенні пенсії незалежно від віку згідно пункту 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішення обґрунтовано тим, що на момент звернення заявник не має необхідного пільгового стажу на підземних роботах 25 років.

Відповідно до наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 складає 17 років 11 місяців 11 днів, в тому числі стаж підземної роботи: за ст. 14-25 – 01 років 10 місяців 25 днів; за ст.14-25 ШАХТ – 05 років 11 місяців 29 днів.

До страхового стажу не зараховано:

- період навчання з 01.09.1989 по 30.04.1994, так як він співпадає з періодом роботи;

- період роботи в 3-ому воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Макіївка Донецької області з 01.01.2004 по 02.02.2009, так як відсутні дані в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

До пільгового стажу не зараховані періоди роботи:

- на шахті ім. Ілліча з 23.12.1991 по 22.06.1994;

- в 3-ому воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Макіївка Донецької області з 01.10.1996 по 04.04.2000 та з 04.01.2001 по 02.02.2009;

- в 2-ому воєнізованому гірничорятувальному загоні з 14.04.2000 по 31.12.2000, у зв’язку з відсутністю довідок, підтверджуючих пільговий характер роботи та даних по спецстажу в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

В трудовій книжці БТ-ІІ №55888462, виданій на ім’я ОСОБА_1 4 липня 1989 року, містяться наступні записи:

№4 10.08.1989 Зарахований до числа студентів 1-го курсу інженерно-педагогічного факультету Стаханівського філіалу Комунарського гірничо-металургійного інституту;

№6 30.06.1994 Відрахований у зв’язку із закінченням строку навчання і присвоєнням кваліфікації гірничого інженера-педагога.

№7 - 23.12.1991 Шахта ім. Ілліча. Прийнятий учнем гірничого робітника з повним робочим днем в шахті.

№8 - 04.02.1992 Переведений підземним гірничним робітником ІІІ розряду з повним робочим днем в шахті.

№9 - 22.06.1994 Звільнений за власним бажанням.

№14 - 01.10.1996 3-й воєнізований гірничорятувальний загін м. Макіївка Донецької області. Прийнятий на посаду помічника командира взводу.

№15 - 01.07.1997 Призначений на посаду командира взводу.

№16 - 04.04.2000 Звільнений згідно пункту 5 статті 36 Кодексу законів про працю України по переводу в 2-й воєнізований гірничорятувальний загін.

№17 - 14.04.2000 2-й воєнізований гірничорятувальний загін. Прийняти на посаду помічника командира взводу по переводу з 3 воєнізований гірничорятувальний загін.

№18 – 01.12.2000 переведений командиром взводу.

№19 - 31.12.2000 Звільнений по переводу в 3-й воєнізований гірничорятувальний загін, стаття 36 пункт 5 КЗпП України.

№20 - 04.01.2001 3-й воєнізований гірничорятувальний загін м. Макіївка Донецької області. Прийнятий на посаду командира взводу по переводу з 2-го воєнізованого гірничорятувального загону.

№21 - 01.07.2006 Переведений на посаду помічника командиру взводу на підставі складеного з ним контракту.

№22 - 04.10.2007 Призначений на посаду командира взводу на підставі складеного з ним контракту.

№23 - 02.02.2009 Звільнений згідно статті 36 пункту 5 КЗпП України по переводу до ОП «Шахта Бутівська» ДП «Макіїввугілля».

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09.07.2003 №1058-V «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закону №1058- V).

Закон №1788-ХІІ був ведений в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону, з 1 квітня 1992 року - в повному обсязі.

На день подання позивачем заяви про призначення пенсії (21 вересня 2017 року) Закон №1788-ХІІ діяв в редакції Закону України №1774-VIII від 06.12.2016.

Відповідно до діючої редакції статті 14 Закону №1788-ХІІ працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом ОСОБА_2 України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

За приписами статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується, зокрема, служба в гірничорятувальних частинах, незалежно від відомчої підпорядкованості та наявності спеціального або військового звання, та навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом ОСОБА_2 України.

1 січня 2004 року набув чинності Закон №1058-V, який на день звернення позивача із заявою про призначення пенсії діяв в редакції Закону України № 1774-VIII від 06.12.2016.

Відповідно до частини 2 статі 24 Закону №1058-V страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 4 статті 24 Закону №1058-V встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Система персоніфікованого обліку була введена в дію 1 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування» згідно постанов Кабінету ОСОБА_2 України №1854 від 12.12.2002 та №303 від 12.03.2003.

Судом встановлено, що при обчисленні страхового стажу відповідач не врахував періоди роботи позивача з 1991 року по 01.01.2004, тобто періоди роботи, які мали місце до впровадження системи персоніфікованого обліку.

Таким чином, при обчисленні страхового стажу позивача, до складу якого входять періоди роботи до впровадження системи персоніфікованого обліку, відповідач мав керуватися документами та порядком, визначеним законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-V, а саме трудовою книжкою та положеннями статей 56 та 62 Закону №1788-ХІІ.

Суд погоджується з твердження позивача про те, що період роботи учнем гірничого робочого підземного з повним робочим днем в шахті та служба у воєнізованих гірничорятувальних загонах зараховується у пільговий стаж для призначення пенсії за статтею 14 Закону №№1788-ХІІ.

Суд не приймає до уваги правову позицію відповідача у даному спорі з огляду на наступне.

«Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затверджений постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 12.08.1993 №637, застосовується тільки в разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Позивачем була надана трудова книжка, яка містила відповідні записи, а від так для підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії ОСОБА_3 відповідач мав використовувати саме трудову книжку.

Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на відсутність довідок, підтверджуючих пільговий характер роботи та даних по спецстажу в індивідуальних відомостях про застраховану особу, як на підставу для не зарахування до пільгового стажу періодів роботи на шахті ім. Ілліча з 23.12.1991 по 22.06.1994; в 3-ому воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Макіївка Донецької області з 01.10.1996 по 04.04.2000 та з 04.01.2001 по 01.01.2004; в 2-ому воєнізованому гірничорятувальному загоні з 14.04.2000 по 31.12.2000. Як вказувалася раніше, наявність трудового стажу за ці періоди встановлюється на підставі відповідних записів в трудовій книжці.

Разом з тим, суд погоджується з твердженнями відповідача про те, що з 1 січня 2004 року страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону №1058-V за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що «Рішення про відмову в призначенні пенсії» від 21 грудня 2017 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та враховує положення «Рекомендації Комітету ОСОБА_2 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень», прийняті Комітетом ОСОБА_2 11.03.1980, а саме суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Разом з тим, пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти (вчинити) певні дії, і це прямо вбачається з пункту 4 частини 1 статті 5 та пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ефективним засобом правого захисту у даній справі буде зобов’язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 вересня 2017 року, зареєстровану за №4840, про призначення пенсії незалежно від віку згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до пільгового стажу наступні періоди роботи:

на шахті ім. Ілліча з 23.12.1991 по 22.06.1994,

в 3-ому воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Макіївки Донецької області з 01.10.1996 по 04.04.2000 та з 04.01.2001 по 01.01.2004,

в 2-ому воєнізованому гірничорятувальному загоні з 14.04.2000 по 31.12.2000.

В задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання відповідача зарахувати в страховий стаж період роботи в 3-ому воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Макіївки Донецької області з 01.01.2004 по 02.02.2009 слід відмовити.

Питання розподілу судових витрат вирішити за правилами частини 1, 4 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 7-А, РНОКПП НОМЕР_1) до Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85302 Донецька область, м. Покровськ, вул. Центральна, б. 154, код ЄДРПОУ 37869345) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати «Рішення про відмову в призначенні пенсії», яким ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії незалежно від віку згідно пункту 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», прийняте 21 грудня 2017 року Красноармійським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області.

Зобов’язати Красноармійське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 вересня 2017 року, зареєстровану за №4840, про призначення пенсії незалежно від віку згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до пільгового стажу наступні періоди роботи:

на шахті ім. Ілліча з 23.12.1991 по 22.06.1994,

в 3-ому воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Макіївки Донецької області з 01.10.1996 по 04.04.2000 та з 04.01.2001 по 01.01.2004,

в 2-ому воєнізованому гірничорятувальному загоні з 14.04.2000 по 31.12.2000.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов’язання Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати в страховий стаж період роботи в 3-ому воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Макіївки Донецької області з 01.01.2004 по 02.02.2009 - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 469 (чотириста шістдесят дев’ять) гривень 87 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Повний текст рішення складений 26 квітня 2018 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Циганенко А.І.