Ухвала суду № 73688648, 18.04.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/28592/17

Провадження № 2/761/2535/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Голопич Н.Р.,

розглянувши у підготовчому засіданні в м. Києві клопотання ОСОБА_1 про залишення позовних вимог без розгляду в частині у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1. заявив клопотання про залишення без розгляду позовних вимог до відповідача, зважаючи на наступне. Відповідно до договору поруки, укладеного банком з ОСОБА_1 31.03.2008 р. за № 386/186/08-Пор, який є забезпеченням виконання зобов»язань за кредитним договором заборгованість за яким є предметом розгляду цивільної справи, а саме п. 5.2. договору поруки у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про Третейські суди» домовились про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. М. Раскової, 15. Відповідно до правових висновків зазначених в Постанові ВСУ від 24.05.2017 р. по справі № 6-580цс17 порука є способом забезпечення зобов»язань боржника перед кредитором і має похідну правову природу від правовідносин, що виникають з кредитного договору. Поручитель за змістом договору поруки не є споживачем послуг банку з кредитування, а навпаки, є особою, яка своєю відповідальністю забезпечує відповідальність боржника в договорі споживчого кредиту, тобто споживача. Договір поруки не є договором на придбання, замовлення, використання продукції для особистих потреб, не пов»язаних з підприємницькою діяльністю, виконанням обов»язку найманого працівника, або договором про намір здійснити такі дії. Отже, поручитель не може розглядатися у договорі поруки як споживач послуг банку, а тому у цих правовідносинах на нього не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів». Таким чином, оскільки у справі, яка розглядається, догові поруки містить третейське застереження, то спір між банком та поручителем про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту, за виконання зобов»язань за яким останній поручився, підвідомчий третейському суду, що відповідно до положень ЦПК України є підставою для залишення позову і цій частині без розгляду за наявності заперечень відповідача щодо розгляду такої вимоги в суді загальної юрисдикції.

ОСОБА_1 підтримала клопотання свого представника.

Представник позивача, інші учасники справи не з»явились у підготовче засідання, про день та час його проведення повідомлялись належним чином. Поважність причин неявки не повідомили.

Вислухавши доводи представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи представник ПАТ «Укрсоцбанк» просить стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1, заборгованість за договором кредиту № 380/949/08-А у розмірі 13 481,02 долари США.

При цьому вимоги до ОСОБА_1 заявлені у зв»язку із тим, що в забезпечення виконання умов договору кредиту № 380/949/08-А від 31.03.2008 р. укладеного між банком та ОСОБА_2, між банком та відповідачем 31.08.2008 р. було укладено договір поруки № 380/186/08-Пор.

Під час укладання договори поруки сторони домовились (п. 5.2. договору), що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів Сторони, керуючись положеннями ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовились про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. М.Раскової, 15.

За положеннями ст. 1 Закону України «Про третейські суди» цей Закон регулює порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні та встановлює вимоги щодо третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, відповідно до ст. 6 Закону України «Про третейські суди» за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки) (в редакції від 03.02.20111 р.).

На день укладання договору поруки ст. 6 Закону України «Про третейські суди», обмеження стосовно розгляду справ третейськими судами у спорах захисту прав споживачів були відсутні.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що третейське застереження сторін договору поруки визнавалось недійсним.

Вирішуючи клопотання по суті, суд має зазначити наступне.

Верховний Суд України в своїй постанові від 25.05.2017 р. у справі № 6-580цс17 зробив наступний правовий висновок.

Порука є способом забезпечення зобов'язань боржника перед кредитором і має похідну правову природу від правовідносин, що виникають з кредитного договору.

Поручитель за змістом договору поруки не є споживачем послуг банку з кредитування, а, навпаки, є особою, яка своєю відповідальністю забезпечує відповідальність боржника у договорі споживчого кредиту, тобто споживача.

Договір поруки не є договором на придбання, замовлення, використання продукції для особистих потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, виконанням обов'язку найманого працівника, або договором про намір здійснити такі дії.

Отже, поручитель не може розглядатись у договорі поруки як споживач послуг банку, а тому у цих правовідносинах на нього не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, оскільки у справі, яка переглядається, договір поруки містить третейське застереження, то спір між банком і поручителем про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту, за виконання зобов'язань за яким останній поручився, підвідомчий третейському суду.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Справа перебуває в провадженні суду з 01.09.2017 р. розгляд справи по суті, в розумінні положень ЦПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017 р.) розпочато не було.

Як свідчать матеріали справи, заперечення відповідача про розгляд справи в суді надходили від відповідача 01.02.2018 р.

02.02.2018 р. судом, з урахуванням думки сторін, вирішено питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у зв»язку із змінами до ЦПК України, в редакції від 03.10.2017 р.

За таких обставин клопотання про залишення частини позовних вимог без розгляду подано у межах здійснення підготовчого провадження.

Беручи до уваги вищенаведене, зважаючи на те, що від відповідача надійшли заперечення щодо вирішення справи в суді та з огляду на положення ст. 257 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.

Залишити без розгляду вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в частині вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1.

Ухвала суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п»ятнадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали скуду складено 23.04.2018 року.

Суддя: