Вирок № 73681083, 27.04.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/709/18

Номер провадження 1-кп/623/152/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі головуючого судді Герцова О.М.

за участю секретаря Рзаєвої І.С.

прокурора Козир М.В.

обвинувачених ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

законного представника ОСОБА_4

захисника Міщенко І.І.

представника органу опіки та піклування Бойко М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ізюмського міськрайонного суду кримінальне провадження № 1-кп/623/152/2018 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізюм Харківської області, українця, громадянина України, учня 9 класу Ізюмської ЗОШ ¹5 І-ІІІ ступенів, не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Харків, українця, громадянина України, не одруженого, учня 2-го курсу «Ізюмський регіональний центр професійної освіти», в силу ст.89 КК України не судимого; зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Ізюм Харківської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, не судимого; який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи неповнолітнім, 15.01.2018, приблизно о 14 годині, за попередньою змовою із ОСОБА_2, маючи умисел на крадіжку чужого майна через незачинені двері, проникли до складського приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3. яке згідно з договором дарування від 03.08.2017 року належить ОСОБА_7, звідки таємно викрали лом міді загальною вагою 52 кг вартістю, згідно з висновком судово- товарознавчої експертизи №398 від 25.01.2018, 7800 грн. та лом латуні загальною вагою 22 кг вартістю, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №398 від 25.01.2018, 1980 грн., чим завдали ОСОБА_7 матеріальну шкоду, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №398 від 25.01.2018, на загальну суму 9780 грн.

Крім того, ОСОБА_2, повторно, 31.01.2018, приблизно о 22 годині 30 хвилин, за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_3, знаходячись на вул. Київській в м. Ізюм Харківської області, діючи з корисливих мотивів, маючи єдиний умисел на викрадення чужого майна, з бетонних опор повітряної лінії зв'язку, розташованих між будинками №№17 - 23 по вул. Київській в м. Ізюм Харківської області, таємно викрав волоконно-оптичні кабеля «LanKore- UT4AI» (1-4) -1.ОкН, загальною довжиною 135 м вартістю 4 грн. 05 коп. за 1 погонний метр, чим заподіяв ТОВ «Ізюмтелеком» матеріальну шкоду, згідно з висновком судово- товарознавчої експертизи №698/18 від 24.02.2018, на загальну суму 546 грн. 75 коп.

Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вину у скоєнні злочину визнали повністю, не заперечували факти скоєння кримінальних правопорушень, за обставин, викладених вище. У скоєнні правопорушень покаялись.

Потерпілі в судове засідання не з'явились, просили суд розглядати справу за їх відсутності.

Заслухавши пояснення обвинувачених, якими не оспорюються фактичні обставини справи, кваліфікація кримінального правопорушення, суд у відповідності до засад кримінального провадження визначених у главі другій КПК України, забезпечуючи змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і доведеність перед судом їх переконливість передбаченими положеннями ст.22 КПК України, шляхом безпосереднього дослідження показань, речей і документів визначених положеннями ст.23 КПК України, розглядаючи кримінальне провадження на засадах публічності, диспозитивності, гласності та відкритості у відповідності до положень ст.ст.25 - 27 КПК України, з дотриманням положень ст.349 КПК України, щодо визначення обсягу та порядку дослідження доказів, дослідивши всі докази надані, як стороною звинувачення, так і стороною захисту, враховуючи визнання обвинуваченими своєї вини у інкримінованим кримінальних правопорушеннях, з повідомленням про обставини вчинення, на підставі досліджених письмових доказів та матеріалів провадження, які в повній мірі узгоджуються між собою та доповнюють одне одного, доходить висновку, про доведеність вини обвинувачених.

Суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч. 3 ст. 185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище.

ОСОБА_1 є учнем 9 класу Ізюмської ЗОШ №5 І-ІІІ ступенів, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, не судимий, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення.

Згідно з висновком амбулаторної комплексної судової психіатричної експертизи №260 від 06.03.2017 року, ОСОБА_1 2002 року народження, страждає несоціалізованим розладом поведінки на фоні педагогічної занедбаності. В період здійснення інкримінованого йому діяння міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_1 в момент здійснення інкримінованого йому діяння не перебував у тимчасово-хворобливому стані, яке позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. У ОСОБА_1, 2002 року народження, відсутні ознаки розумової відсталості (інтелектуального недорозвинення), які пов'язані з психічним розладом. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Згідно висновків досудової доповіді ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються як середні.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до тяжких злочинів.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого - вчинення злочину неповнолітнім, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого - не встановлено.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують його суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до підсудного ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, ніж передбаченого законом.

Підстав для застосування підсудному ст. 69-1 КК України - не вбачається.

Враховуючи неповнолітній вік ОСОБА_1, покарання має бути призначено з врахуванням вимог ст.104 КК України.

Суд вважає встановленим, що ОСОБА_3 вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_3 офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, не судимий, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення.

Згідно висновків досудової доповіді ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються як середні.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до злочинів середньої тяжкості.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого - не встановлено.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують його суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до підсудного ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, ніж передбаченого законом.

Підстав для застосування підсудному ст. 69-1 КК України - не вбачається.

Суд вважає встановленим, що ОСОБА_2 вчинив злочини передбачені ч. 2 ст. 185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, та ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище.

ОСОБА_2 офіційно не працює, учень 2-го курсу «Ізюмський регіональний центр професійної освіти», в силу ст.89 КК України не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення.

Згідно висновків досудової доповіді ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються як високі.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесені до злочинів середньої тяжкості та до тяжких злочинів.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого - не встановлено.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують його суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до підсудного ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, ніж передбаченого законом.

Підстав для застосування підсудному ст. 69-1 КК України - не вбачається.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винних, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засуджених, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що перевиховання обвинувачених ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та їх виправлення можливо без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов не заявлений.

Судові витрати згідно ч.2 ст. 124 КПК України, а саме витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи підлягають стягненню з обвинувачених.

Керуючись ст.ст.368,370, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання - у вигляді трьох років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_1 вимоги ст.75,104 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк один рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання - у вигляді двох років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_3 вимоги ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк один рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання

за ч.2 ст. 185 - у вигляді двох років позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 185 - у вигляді трьох років позбавлення волі;

Згідно ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді трьох років і шести місяців позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_2 вимоги ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк два роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та законного представника неповнолітнього ОСОБА_1 ОСОБА_4 судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №398 від 25.01.2018р. в сумі 286 грн. які підлягають перерахуванню до Державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №698/18 від 24.02.2018р. в сумі 2145 грн. які підлягають перерахуванню до Державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази - металевий навісний замок, що має надпис на передній частині «АРІКО», розміри корпуса: 83x89x49мм; латунну муфту з'єднувальну під водопровідний кран, довжиною 50мм, з різьбами на кінцях діаметром 20 та 25мм; два поліпропіленові мішки білого кольору з ломом міді загальною вагою 52 кг та один поліпропіленовий мішок білого кольору з ломом латуні загальною вагою 22 кг, на які ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18.01.2018 накладено арешт, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_7 вважати повернутими власнику та з них арешт;

- одна пара чоловічого взуття, яка на праві власності належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та на яку ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05.02.2018 накладено арешт, здано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів при Ізюмському ВП ГУНП в Харківській області повернути ОСОБА_2 та зняти з них арешт;

- рюкзак чорного кольору з візерунками жовтого, синього та сірого кольорів з написами «Ruilis Huang Si», а також три мотки кабеля з оптичного волокна марки «Lankore-UT4», довжиною 34 м, 35 м та 64 м, на які ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05.02.2018 накладено арешт, здані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів при Ізюмському ВП ГУНП в Харківській області повернути власникам та зняти з них арешт.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О.М.Герцов