Рішення № 73680624, 26.04.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/259/2018 Справа № 641/7017/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Колодяжної І.М.

за участю секретаря - Ягодіної М.С.

справа №641/7017/17

за участю :

позивача- ОСОБА_3.

представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Слобідського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом , в якому просить позбавити батьківських прав відповідача у відношенні неповнолітньої дитини -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути аліменти на утримання неповнолітньої дитини щомісячно , але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму до виповнення доньці 18 років.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_4. Відразу після народження дитини відповідач пішов з сім,ї , із того ж часу з позивачем та донькою не спілкується. Зараз доньці 5 років , відповідач дитині не приділяє уваги, не виконує своїх батьківських обов'язків ,матеріально не забезпечує. 11 вересня 2015 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , від шлюбу у них народилися діти: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3. До офіційної реєстрації шлюбу позивач з чоловіком прожили три роки , він виховує доньку ОСОБА_4 ,як свою рідну доньку , вона його називає батьком. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини ,ухиляється від виконання обов,язків по вихованню дитини .

Позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач перешкоджає відповідачу спілкуватися з дитиною. Матеріальну допомогу на утримання дитини він не надавав та не надає . Відповідач не працює, перебуває в іншому шлюбі, від якого має неповнолітню дитину 2016 року народження , крім того на даний час його дружина вагітна.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Слобідського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради в судове засідання не з,явився, надав заяву про слухання справи без представника органу опіки та піклування , позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи , допитавши свідків, з,ясувавши обставини справи та дослідивши докази в їх сукупності , прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено , що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах , від яких мають неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В свідоцтві про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, в графі батьки вказані: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки КП «Жилкомсервіс» дільниця №22 позивач та її донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1.

Ст. 180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину по досягненню нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України , за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 182 СК України , при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

Як зазначено відповідачем в судовому засіданні , він ніде не працює, має неповнолітню доньку 2016 року народження.

Таким чином , суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі підлягають задоволенню частково, а саме: в розмірі 746 грн. щомісяця , враховуючи , що прожитковий мінімум для неповнолітньої дитини віком до 6років відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» складає 1492,00 грн. , суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 746 грн. щомісяця, починаючи з 18 жовтня 2018 року і до повноліття дитини , або зміни матеріального становища сторін.

Згідно довідки КЗ «Дошкільний навчальний заклад (ясла -садок) №335 ХМР від 17.10.2017 року дитина ОСОБА_4 , 2012 р.н., дійсно виховується у дошкільному закладі з 01.09.2015 року. Зі слів вихователя , батько дитини жодного разу у закладі не з,являвся , батьківські збори не відвідував, участі у навчально - виховному процесі доньки не приймав , навчанням та вихованням дитини у педагогів закладу не цікавився.

Позивач ОСОБА_3 11 вересня 2015 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , про що Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції зроблено актовий запис №789.

Згідно акту від 14.10.2017 року ,який підписаний сусідами , дитина ОСОБА_4 , 2012 року народження, з народження мешкає з матір,ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Батька дитини не бачили з моменту її народження.

Згідно листа Департаменту служб у справах дітей Виконавчого комітету ХМР від 15.02.2018 року , в департаменті служб та його структурних підрозділах за період з 01.01.2013 року по 15.02.2018 року не обліковується звернень , скарг за прізвищем ОСОБА_2 , щодо вчинення йому перешкод в спілкуванні та побаченні з дитиною ОСОБА_4 , 2012 року народження.

Відповідно до відповіді КЗОЗ «Харківська міська дитяча поліклініка №1» , дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває під наглядом фахівців закладу з народження. Станом здоров,я дитини та забезпеченням належного догляду опікується мати ОСОБА_3 Батько дитини з питань ,які стосуються здоров,я дитини , до лікувального закладу не звертався.

Як вбачається з акту від 12.01.2018 року умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , квартира ізольована , трикімнатна, зі всіма зручностями. Умови проживання задовільні , в кімнатах є всі необхідні меблі та техніка для побуту . У дітей є власна кімната з власними спальними ліжками , шафа для речей , два письмових стола , шкільне приладдя. В квартирі мешкають мати ОСОБА_3 діти: ОСОБА_4, 2012 року народження, ОСОБА_6, 2016 року народження , ОСОБА_9, 2017 року народження , ОСОБА_10, 2007 року народження, та чоловік позивача ОСОБА_5

З висновку від 30.01.2018 року № 72 вбачається, що Департамент служби у справах дітей Виконавчого комітету ХМР Харківської області вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , відносно дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11, ОСОБА_5 ОСОБА_12 , кожен окремо підтвердили, що відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки ОСОБА_4, 2012 року народження , не надає , вихованням не займається , у житті дитини участі не приймає.

Відповідно до ч.1 п.2 ст. 164 Сімейного кодексу України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Так, батьки вважатимуться такими, що ухиляється від обов'язків по вихованню дитини, якщо вони не проявляють про неї щонайменшої батьківської турботи, хоча мають таку можливість.

Відповідно до ч.1 п.2 ст. 164 Сімейного кодексу України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Так, батьки вважатимуться такими, що ухиляється від обов'язків по вихованню дитини, якщо вони не проявляють про неї щонайменшої батьківської турботи, хоча мають таку можливість.

Стаття 150 Сімейного кодексу України, передбачає обов'язок батьків піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька, матері, так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. Позбавленню батьківських прав можуть передувати превентивні заходи впливу на батьків, а саме: бесіди, попередження з боку органів опіки і піклування, органів внутрішніх справ, надання сім*ї необхідної допомоги, накладення адміністративної відповідальності, відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав.

Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перерахована в ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

У п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3 зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов»язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов»язками.

За змістом ст.3,9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27.09.1991р., у всіх діях щодо дітей, у тому числі коли дитина розлучається з одним з батьків, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов,язків.

Судом встановлено, що дійсно відповідач ОСОБА_2 не сумлінно виконує свої батьківські обов,язки, щодо малолітньої дитини , однак як вбачається з пояснень відповідача в судовому засіданні він змінив своє ставлення до виховання дитини та бажає виконувати свої батьківські обов,язки та матеріально їй допомагати .

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи пояснення відповідача , суд прийшов до висновку, що викладені обставини по справі , не дають підстав для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої дитини, а тому суд вважає, що в задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, слід відмовити.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує на підставі ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Слобідського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 746 (сімсот сорок шість) грн. щомісяця , починаючи з 18 жовтня 2017 року і до повноліття дитини , або зміни матеріального становища сторін.

Стягнути з ОСОБА_2 , судовий збір на користь держави у розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

В іншій частині позовних ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Слобідського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, , про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав - відмовити.

Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Розмір аліментів , визначений судом у твердій грошовій сумі , підлягає індексації відповідно до закону.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач:

ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_12 , ІПН НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 22.10.2015 року Комінтернівським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, адреса: АДРЕСА_1.

Відповідач:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_13, ІРН НОМЕР_2, паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 10.04.2004 року Харківським РВУМВС України в АДРЕСА_2.

Третя особа:

Служба у справах дітей Слобідського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, №26421130, м. Харків, вул. Плеханівська, 42 .

Повний текст судового рішення складено 27 квітня 2017 року .

Суддя: І. М. Колодяжна