Рішення № 73678494, 26.04.2018, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/593/18

Провадження № 2/545/635/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2018 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого – судді Шелудякова Л.В.,

за участю секретаря Нагорної І.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мачухівської сільської ради Полтавського району про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду із позовом про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування та просив суд визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування на майно колгоспного двору: житловий будинок А-1, а, літня кухня Б, сарай Б1, сарай б, погріб 61, сарай В, колодязь №1, хвіртка №2, огорожа №4, що знаходяться за адресою с. Мачухи, вул. Сонячна, 18 Полтавського району Полтавської області.

В судове засідання представник позивача та позивач не з’явилися, попередньо надавши суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали та прохали суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, попередньо надавши суду відзив на позов в якому зазначив про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнав.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, попередньо надавши заяви про розгляд справи у їх відсутності, при розгляді справи по суті покладалися на розсуд суду.

У відповідності до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Оскільки відповідач позов визнав та подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, суд приходить до висновку про ухвалення рішення по справі в підготовчому судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

29.10.2007 року померла рідна мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-КЕ №086713 (а.с.13).

25.03.2008 року Полтавською районною державною нотаріальною конторою

була відкрита спадкова справа №287/2008 за заявою позивача про прийняття

спадщини. Інших заяв про прийняття або про відмову від прийняття спадщини до

нотаріальної контори не надходило.

Позивач залишився єдиним родичем першої черги спадкування після смерті ОСОБА_2, оскільки її чоловік ОСОБА_3 помер 02.02.1981 року (а.с.14) та її інший син ОСОБА_4 помер 01.10.2015 року (а.с.16). Бабуся позивача ОСОБА_5 померла 15 лютого 2000 року (а.с.17)

20.03.2017 року позивачу було видане свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2, а саме на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Проте, коли ОСОБА_1 звернувся до Полтавської районної державної нотаріальної контори із заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: Полтавська область, Полтавський район, село Мачухи, вулиця Сонячна (стара назва вулиця Боженка), будинок 18, що належав ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 25.05.1988 року, то отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №02- 31/171 від 05.02.2018 року (а.с.19).

Так, у вищезазначеній постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії вказано: «правовий статус нерухомого майна, а саме: житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в с. Мачухи, вул. Сонячна, буд. 18 Полтавського району Полтавської області,- колгоспний двір, згідно довідки Мачухівської сільської ради Полтавського району та області членами колгоспного двору на 01.07.1990 року були: ОСОБА_2 (померла 29.10.2007 року), ОСОБА_4 (помер 01.10.2015 року), ОСОБА_6 (помер) та ОСОБА_7 (померла 15.02.2000 року) в зв’язку з необхідністю зміни кола спадкоємців, після встановленого законодавством терміну - дані факти унеможливлюють видачу свідоцтва про право на спадщину».

ОСОБА_6 не є членом сім’ї позивача та Голови колгоспного двору ОСОБА_2. Згідно відповіді начальника Полтавського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану, ОСОБА_6 помер 04.10.2008 року.

За життя, спадкодавець ОСОБА_2, будучи головою колгоспного двору, збудувала житловий будинок А-1, а (1971 рік забудови), літню кухню Б (1971 рік забудови), сарай Б1 (1971 рік забудови), сарай б (1980 рік забудови), погріб 61 (1971 рік забудови), сарай В (1974 рік забудови), колодязь №1 (1970 рік забудови) та хвіртку №2 (1980 рік забудови).

25 травня 1988 року було видано свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок, яке посвідчує, що в цілому житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в с. Мачухи, вул. Сонячна, 18, дійсно належить колгоспному двору, голова якого ОСОБА_2.

Двір відносився до колгоспного типу двора і таким залишався станом на 01.07.1990 року. На цю дату склад колгоспного двору був таким: ОСОБА_2 - голова двору, ОСОБА_4 - син голови двору; ОСОБА_6 - не є членом сім’ї голови двору; ОСОБА_7 - мати голови двору, що підтверджується довідкою Мачухівської сільської ради Полтавського району №162 від 30.01.2018 року.

Житловий будинок з господарськими будівлями відносився до суспільної групи господарств - колгоспний двір, головою якого була спадкодавець ОСОБА_2.

Відповідно до діючої на той час «Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP», реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP проводили бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих.

Відповідно до п.8 вищевказаної «Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP», у разі будівництва будинку на колгоспній землі, виконком місцевої Ради депутатів трудящих, на підставі витягу з рішення загальних зборів колгоспників або довідки правління колгоспу про надання земельної ділянки для будівництва, дозволу виконкому на будівництво та акту про закінчення будівництва і введення в експлуатацію будинку, разом з затвердженням цього акту вирішує питання про оформлення права власності і видачу свідоцтва про це.

У свідоцтві на право власності, яке видано колгоспному двору, вказується, що будинок належить колгоспному двору і зазначається голова цього двору.

Згідно ст. 120 ЦК УРСР(1963 року), який діяв на той час, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч.1, 2ст.123 ЦК УРСР 1963 року (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) розмір частки члена колгоспного двору в майні двору

визначається при виході його зі складу двору без утворення нового двору (виділ). Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток всіх членів двору включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Колгоспний двір був припинений 15.04.1991 року, коли введений в дію Закон України «Про власність».

Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» до правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність», застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до вказаної дати, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.

Відповідно до абз. 2 п.п «г» п.6 вказаної Постанови на витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності. Розгляд позову про право на майно колишнього колгоспного двору не залежить від вирішення питань землекористування.

Нині чинне законодавство не містить визначення поняття «колгоспного двору». Дане положення регулювалося відповідними положенням ЦК Української PCP, які були виключені у 1993 році (Закон від 16.12.1993 року № 3718-ХІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 18.01.1994 року).

Тобто, на сьогодні поняття «колгоспний двір» утратило своє правове значення. Але при наявності записів у погосподарських облікових книгах Мачухівської сільської ради про те, що двір відноситься до типу колгоспного, питання про право власності на будинок і господарські будівлі можна вирішити тільки шляхом звернення до суду та ухвалення рішення про визнання за позивачем, як єдиним спадкоємцем, права власності на визначене спадкове майно.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Колгоспний двір визначався як сімейно-трудове об’єднання осіб, всі або частина яких є членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці.

Отже, всі члени колгоспного двору, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 формально мали право згідно діючого на той час законодавства, на спільну власність у колгоспному дворі, а саме, по 1\4 частині нерухомого майна колгоспного двору, яке збереглося після його припинення.

Однак, ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_6, ані ОСОБА_7 не реалізували свого права на нерухоме майно колгоспного двору. Більше того, на сьогодні вже не залишилося в живих нікого з членів колгоспного двору, зазначених у довідці № 162 від 30.01.2018 року, що, окрім доданих свідоцтв про смерть, підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 02-31/171 від 05.02.2018 року.

Таким чином, враховуючи те, що члени колгоспного двору не реалізували і ніколи не вчиняли жодних дій для реалізації права на майно цього колгоспного двору, то вони його втратили, а позивач має законне право на оформлення права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в цілому.

Відповідно дост.1261 Цивільного кодексу України, ОСОБА_1 являється спадкоємцем першої черги за законом і в установленому законом порядку прийняв спадщину.

Відповідно до довідки, виданої Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району» Полтавської районної ради за вих. № 61 від 01.02.20018 року житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: Полтавська обл., Полтавський р-н., с. Мачухи, вул. Сонячна, 18, на сьогодні складається з житлового будинку А-1, а, літньої кухні Б, сараю Б1, сараю б, погребу 61, сараю В, колодязя №1, хвіртки №2, огорожі №4.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно частини 5 статті 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ст.ст. 316 Цивільного кодексу України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Іншого шляху реалізувати своє право на житловий будинок з господарськими будівлями, що залишилися після смерті ОСОБА_2 у позивача немає, тому він змушений звернутися з даною позовною заявою до суду.

Згідно з ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права. Саме у такий спосіб прошу суд захистити право власності на нерухоме майно ОСОБА_1.

Згідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою собою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі викладеного, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення.

Питання по судовим витратам вирішити на підставі ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 13, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 272, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 11, 15-16, 328, 346, 355-357, 370, 1268, 1270 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Мачухівської сільської ради Полтавського району про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування на майно колгоспного двору: житловий будинок А-1, а, літня кухня Б, сарай Б1, сарай б, погріб б1, сарай В, колодязь №1, хвіртка №2, огорожа №4, що знаходяться за адресою с. Мачухи, вул. Сонячна, 18 Полтавського району Полтавської області.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_8