Постанова № 73677569, 26.04.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/2391/18

Провадження 3/524/2170/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2018 року суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Гусач О.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, працюючого: ТОВ «Агро-УТН», директор, проживає ІНФОРМАЦІЯ_1,

за ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення при перевірці ТОВ «Агро-УТН», директором якого є ОСОБА_1, було встановлено порушення ведення податкового обліку в результаті чого занижено ПДВ за 2016 рік на суму 72654787 грн., зменшено суму від»ємного значення об»єкту оподаткування на прибуток в сумі 76863127 грн. за 2016 рік та занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 17105000 грн. за жовтень, грудень 2016 року, що відображено в акті перевірки №300/16-31-14-03-14/37227503.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Його захисник адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила, що з висновками податкової не згодні. Рішення прийняті за результатами акта перевірки від 03.03.2018 року оскаржені в адміністративному порядку.

Вислухавши захисника, перевіривши матеріали справи приходжу до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. ст. 245,251,252,280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Стаття 280 КУпАП вказує, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Більш того, згідно ч. 1ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Диспозиція ч. 1ст. 163-1 КУпАПпередбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ та організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України. Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.

Об'єктивною стороною правопорушення передбаченого ч. 1ст. 163-1 КУпАП, є, в тому числі, порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку. Таке правопорушення є формою активних дій, які порушують встановлений законом порядок ведення податкового обліку.

За змістом зазначених норм, наявність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є обов'язковою умовою для притягнення її до адміністративної відповідальності.

Даних про об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, протокол не містить, оскільки не визначено у чому саме полягає порушення ведення податкового обліку, а зазначені лише наслідки порушення.

До того ж, відповідно до п. 54.5. ст. 55 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 56 Податкового Кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору та при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, наявність саме такого повідомлення, в розумінні податкового законодавства України, є підставою встановлення вини. З долученої до матеріалів справи копії скарги вбачається, що рішення ДФС за прийняте за результатами акту перевірки №300/16-31-14-03-14/37227503 оскаржені виконуючому обов»язки Голови Державної фіскальної служби України, у зв'язку із чим зазначені рішення на час розгляду судом цієї справи про адміністративне правопорушення є неузгодженими.

Сама по собі інформація про встановлення в ході податкової перевірки будь-яких фактів по окремим операціям не може бути доказовою базою до визнання податкового зобов'язання узгодженим у порядку, передбаченому ст. 56 Податкового кодексу України.

Внаслідок чого, акт перевірки не є належним доказом наявності факту порушення податкового обліку.

Оскільки визначені ДФС в акті перевірки грошові зобов'язання, на даний час є неузгодженими, зазначений протокол про адміністративне правопорушення не встановлює обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 163-1 КУпАП.

Крім того, з суб'єктивної сторони правопорушення, передбачене ч. 1ст. 163-1 КУпАПхарактеризується наявністю вини, як у формі умислу так і у формі необережності. Даних про наявність суб'єктивної сторони суду не надано. Протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали, свідчать про те, що на момент складання протоколу так і на момент розгляду справи відсутні дані, які б свідчили саме про порушення ОСОБА_1 норм чинного законодавства під час виконання своїх посадових обов'язків, та дійсно вказувало на наявність в її діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченогост. 163-1 ч. 1 КУпАП.

За змістом ст. 9 КУпАПадміністративне правопорушенняце вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Оскільки опис події вчиненого проступку, який зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції ст. 163-1 ч. 1 КУпАП, не зазначена об'єктивна та суб'єктивна сторона правопорушення, а матеріали справи не містять інших доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1, правопорушення, за яке передбачена відповідальністьст. 163-1 ч. 1 КУпАП, отже, є всі підстави вважати про відсутність складу правопорушення, що відповідно дост. 247 п. 1 КУпАП'є підставою для закриття провадження у справі.

Згідно п. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо у діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відсутні події і склад адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 247, ст. 284,285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 163-1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена на протязі 10 діб до судової палати Апеляційного суду Полтавської області в кримінальних справах через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо постанову не скасовано. Постанова може бути пред’явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

СУДДЯ О.М. Гусач