Постанова № 73676327, 25.04.2018, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Суський О.І.

Доповідач -Коротенко Є.В.

Справа № 433/316/17

Провадження № 22ц/782/246/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року

Апеляційний суд Луганської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Коротенка Є.В.,

суддів: Луганської В.М., Яреська А.В.,

за участю секретаря Перишкіна Т.М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2;

відповідач - Троїцька селищна рада Луганської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду Луганської області в м.Сєвєродонецьку в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області Бєлянського А., який діє в інтересах держави в особі Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області та Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 14 березня 2017 року (у складі судді Суського О.І.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Воєводської сільської ради Троїцького району Луганської області (правонаступник - Троїцька селищна рада Луганської області) про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Троїцького районного суду

Луганської області із вказаною позовною заявою до Воєводської сільської ради Троїцького району Луганської області про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що приватний підприємець ОСОБА_4 набув у власність будівлю, що розташована в АДРЕСА_1 (літера Б - будівля). Вказане нерухоме майно знаходилося на балансовому обліку колишнього КСП «50 років Жовтня» с. Зайцеве Троїцького району Луганської області. На даний час право власності на вказану будівлю перейшло до позивачки. При цьому реєстрація на вищевказану будівлю відсутня. Таким чином, враховуючи процедуру набуття у власність вказаного нерухомого майна приватним підприємцем ОСОБА_4 та переходу права власності до позивачки, на даний час відсутні належні підстави для нотаріального посвідчення відповідного правочину. Просила суд визнати за нею право власності на вказане нерухоме майно.

Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 14.03.2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Воєводської сільської ради Троїцького району Луганської області про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна були задоволені у повному обсязі. Суд визнав за ОСОБА_2 право власності на будівлю, що розташована в АДРЕСА_1

Не погодившись із вказаним рішенням, керівник Старобільської місцевої прокуратури Луганської області Бєлянський А., який діє в інтересах держави в особі Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області та Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, звернувся до суду з апеляційною скаргою на нього, вважає його незаконним, необґрунтованим, ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Воєводської сільської ради Троїцького району Луганської області про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна відмовити.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 25.04.2018 року на підставі ст.55 ЦПК України в якості правонаступника Воєводської сільської ради Троїцького району Луганської області була залучена Троїцька селищна рада Луганської області.

Апелянт та учасники справи про час та місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином (позивач - відповідно до положень ч.1 ст.1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції»).

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При апеляційному розгляді вказаної цивільної справи колегія суддів приймає до уваги положення частин 1 та 2 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що спірне нерухоме майно перейшло до позивачки у власність, правочин відповідає дійсній волі сторін, однак підстави для нотаріального посвідчення даного правочину відсутні з незалежних від позивачки обставин. Вказаний правочин на даний час не потребує державної реєстрації, а тому порушене право ОСОБА_2 може бути захищене в судовому порядку.

З таким висновком суду погодитись не можливо з наступних підстав.

Так, відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), власник майна дійсно може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивачка посилається на перехід до неї права власності на спірне нерухоме майно від приватного підприємця (фізичної особи-підприємця) ОСОБА_4.

Але при цьому ОСОБА_2 жодним чином не повідомила та не довела це у встановленому законом порядку належними доказами, коли та на якій правовій підставі (в порядку спадкування, на підставі правочину або інше) право власності на вказаний об'єкт нерухомості перейшло до неї.

Суд першої інстанції у мотивувальній частині оскаржуваного рішення посилався на те, що правочин відповідає дійсній волі сторін, але який саме правочин мав на увазі суд та чим підтверджується його укладання - в рішенні не зазначено.

Відсутня така інформація і в матеріалах справи.

Крім того, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що право власності на спірну будівлю будь-коли належало приватному підприємцю (фізичній особі-підприємцю) ОСОБА_4, що взагалі виключає можливість укладання (наявності) законного правочину між ним та позивачкою щодо переходу до останньої права власності на цей об'єкт нерухомості.

Також колегія суддів зауважує, що посилання місцевого суду в рішенні, що оскаржується, на перехід права власності на будівлю, що розташована в АДРЕСА_1 (літера Б - будівля), від приватного підприємця ОСОБА_4 до позивачки на підставі правочину, що не може бути в цей час нотаріально посвідчений з незалежних від ОСОБА_2 обставин, передбачає, з огляду на положення ст.ст.2, 4, 5, 13 ЦПК України та ст.ст.1, 2, 15 ЦК України, необхідність звернення позивачки з відповідним позовом саме до приватного підприємця (фізичної особи-підприємця) ОСОБА_4

Воєводська сільська ради Троїцького району Луганської області, правонаступником якої є Троїцька селищна рада Луганської області, у цьому разі взагалі не може бути належним відповідачем у справі.

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про можливість задоволення позову ОСОБА_2

Відповідно до п.1 ч.1 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а, згідно із п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України - порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на наведені обставини, а також з урахуванням положень п.п.1,4 ч.1 ст.376 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне рішення Троїцького районного суду Луганської області від 14.03.2017 року скасувати, ухваливши нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Воєводської сільської ради Троїцького району Луганської області (правонаступник - Троїцька селищна рада Луганської області) про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна відмовити.

Встановлено, що при апеляційному оскарженні рішення суду першої інстанції Прокуратурою Луганської області понесено судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 960 грн. (а.с. 37).

При таких обставинах, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 на користь прокуратури Луганської області на відшкодування судових витрат 960 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області Бєлянського А., який діє в інтересах держави в особі Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області та Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, задовольнити.

Рішення Троїцького районного суду Луганської області від 14 березня 2017 року скасувати.

Ухвалити нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Воєводської сільської ради Троїцького району Луганської області (правонаступник - Троїцька селищна рада Луганської області) про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь прокуратури Луганської області на відшкодування судових витрат за подання апеляційної скарги 960 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 27 квітня 2018 року.

Головуючий

Судді: