Рішення № 73676031, 23.04.2018, Старобільський районний суд Луганської області

23.04.2018431/3938/17/5123/2018

Справа № 431/3938/17

Провадження № 2/431/48/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( повний текст)

23 квітня 2018 року Старобільський районний суд Луганської області

у складі: головуючого-судді Воронкіна О.А.,

за участі секретаря Савкової Т.Є.,

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старобільську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на дитину,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на дитину, у якому зазначила, що вона з 2009 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2. Від шлюбу з відповідачем мають двох малолітніх дітей – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які мешкають разом із позивачем. На теперішній час шлюб між сторонами розірвано. На підставі рішення Старобільського районного суду Луганської області від 11.08.2016 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь позивача аліменти на утримання синів, у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 05.07.2016 року і до їх повноліття. У зв'язку із законодавчою зміною визначення мінімального розміру аліментів на дитину, просила змінити розмір аліментів, що стягуються з відповідача та стягувати аліменти в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісяця.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю. Надав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого зазначив, що вказані позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Відповідач ОСОБА_2 працює у КП «Благоустрій» міста Старобільськ на посаді техніка з обліку Відповідно до довідки від 26.02.2018 року за № 1, виданої на ім,я ОСОБА_2 вказано, що за період з 01.07.2017 року по 31.12.2017 року його заробітна плата складає 27000,00 гривень, тобто 4500,00 гривень щомісячно. Також у довідці зазначено, що станом на 01.05.2018 року відповідач ОСОБА_2 має заборгованість по аліментам у сумі 3028,40 гривень. Інших джерел доходів відповідач ОСОБА_2 не має. Відсутність інших місць роботи у відповідача підтверджується копією його трудової книжки. Також, окрім вказаних доходів відповідач ОСОБА_2 має нести певні витрати. Так, 14.06.2016 року відповідач звернувся до КУ «Старобільське РТМО» з травмою, закрита травма груді, закритий перелом 9-10 ребер зліва, після чого періодично змушений амбулаторно лікуватись. Так, 12.12.2017 року та 23.02.2018 року звернувся до КУ «Старобільське РТМО» з травмою, болі у лівій половині грудної клітки. Діагноз встановлений – посттравматична лівостороння міжреберна невралгія. Викладені обставини підтверджуються відповідними записами у медичній картці стаціонарного хворого № 3202/765. Відповідно до фіскальних чеків від 14.12.2017 року та 26.02.2018 року відповідач для лікування придбав медичних препаратів на загальну суму 1699,31 грн. Окрім того, відповідач має комунальні витрати (вода, електрика, газ). Тобто, відповідач підсумовуючи зауважує, що його сукупний дохід за один календарний місяць складає 2127,07 гривень, а мінімальний прожитковий мінімум складає 1762 гривні, тобто залишається 365,07 гривень на сплату комунальних платежів та лікування. Тому просив суд відмовити в задоволенні позову за безпідставністю та необґрунтованістю.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала. Надала до суду відповідь на відзив відповідача на позовну заяву, згідно якої вказує, що 02.03.2018 року вона отримала від відповідача ОСОБА_2 відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог та надає довідку про свої доходи та стягненні аліменти з липня 2017 року по грудень 2017 року, де вказує на існування заборгованості по аліментам на 01.03.2018 року у розмірі 3028,40 грн. Довідка видана 26.02.2018 року. У довідці не вказані доходи та утриманні з них аліменти за січень та лютий місяць 2018 року. Беручи до уваги ці факти, заборгованості по аліментам станом на 01.03.2018 року не існує. Також відповідач вказує на звернення до КУ «Старобільське РТМО» 12.12.2017 року та 23.02.2018 року, де лікар встановив діагноз та призначив лікування, однак вказані в призначені лікаря медпрепарати та придбані в аптеці не співпадають. Крім того, у своєму відзиві відповідач вказує про наявність інших витрат – комунальних платежів, та позивач також зауважує, що теж сплачує комунальні платежі, та додає копії квитанцій. Також, при наявності двох малолітніх дітей, позивач ОСОБА_1 має старшого сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, який навчається у Харківському національному університеті радіоелектроніки, та відповідач несе витрати, пов,язані з навчанням, харчуванням та проживанням старшого сина. Тому просила суд позов задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні позивач та відповідача, дослідивши представлені докази, суд доходить наступного.

Відповідно до вимог ст.180, 181, 183 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до її повноліття; аліменти можуть бути визначені у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Згідно положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у останнього інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 2 ст.141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Згідно ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі, зміни матеріального або сімейного стану когось із них, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених кодексом.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Так, в судовому засіданні установлено, що сторони з 03.10.2009 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який 11.08.2016 року було розірвано (а.с.3-4).

Згідно копії свідоцтва про народження сторони є батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, про збільшення аліментів на утримання якого з відповідача заявлено вимогу позивачем (а.с.5).

Згідно копії свідоцтва про народження сторони є батьками ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, про збільшення аліментів на утримання якого з відповідача заявлено вимогу позивачем (а.с.6).

Відповідно до копії виконавчого листа №2/431/1127/16р, виданого Старобільським районним судом Луганської області від 11.08.2016 року з відповідача ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 05.07.2016 року та до повноліття дітей.

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані та представлені із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному та ніким не заперечуються, містять відомості, що безпосередньо стосуються заявленого предмету спору.

Суд при розгляді вимог позивача про збільшення розміру аліментів враховує те, що після ухвалення попереднього рішення суду про стягнення аліментів змінився визначений положеннями СК України мінімальний розмір аліментів, застосування якого наразі поширюється також на аліменти визначені у твердій грошовій сумі, відтак попередньо визначений судом оспорюваний розмір аліментів цим вимогам вочевидь не відповідає, а тому з вказаних підстав, що є визначеними СК України, спірні аліменти підлягають збільшенню.

У сукупності наведеного, судом визначається необхідним та достатнім збільшення оспорюваних аліментів, що присуджені з відповідача на користь позивачки, визначивши їх мінімальне обмеження в розмірі не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісячно, та забезпечуватиме можливість відповідачем сплаті аліментів у такому розмірі.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи, вимоги позивача про збільшення розміру аліментів, які стягуються із відповідача на утримання неповнолітніх дітей, відповідають вимогам закону, але підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 640 грн. судового збору з розрахунку його початкової ставки щодо заявлених вимог майнового характеру на час пред'явлення позову.

Керуючись ст.ст. 12-13, 220, 258-259, 263-268 ЦПК України, ст. 180-183, 191, 192 СК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на дитину– задовольнити повністю.

Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Старобільського районного суду Луганської області від 11 серпня 2016 року, та стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, аліментищомісячно на утримання неповнолітніх дітей – сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31 серпня 2017 року до повноліття дітей.

Виконання рішення Старобільського районного суду від 11.08.2016 року щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, в частині обмеження не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини - припинити з 31.08.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 640 гривень судових витрат із сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд шляхом подачі скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.А.Воронкін