Ухвала суду № 73675857, 27.04.2018, Київський районний суд м. Одеси

____________________

справа № 520/3190/18

провадження № 2/520/4137/18

УХВАЛА

про залишення без руху позовної заяви в новій редакції

та встановлення строку усунення недоліків

м. Одеса

27.04.2018 року суддя Київського районного суду міста Одеси Літвінова І.А., вирішуючи питання щодо відкриття провадження у цивільній справі № 520/3190/18 за позовною заявою у новій редакції ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах малолітньої доньки – ОСОБА_3 про визнання права спадкування за законом, визнання права власності в порядку спадкування за законом (вхід. № 14307 від 24.04.2018),

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді від 06.04.2018 року позовну заяву (вхід. № 9218/18) ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах малолітньої доньки – ОСОБА_3 про визнання права спадкування за законом, визнання права власності в порядку спадкування за законом – залишено без руху та позивачеві встановлено строк усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня одержання копії ухвали.

Копію ухвали одержано позивачем 12 квітня 2018 року, що підтверджено підписом позивача.

24 квітня 2018 року до канцелярії Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 у новій редакції (вхід. № 14307).

Строки, встановлені ухвалою судді від 06.04.2018 року позивачем не порушені, підстави для повернення надісланих документів без розгляду відсутні.

При ознайомлені із позовною заявою у новій редакції суддя констатує невідповідність її оформлення встановленим процесуальним нормам.

Так, в ухвалі від 06.04.2018 року позивачу роз’яснювалося про вимоги процесуального закону, а саме - п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, яким крім іншого вимагається вказувати у позовній заяві реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі).

В ухвалі від 06.04.2018 року зазначені паспортні дані відповідача, які встановлювалися силами суду шляхом запиту до відповідних органів.

Незважаючи на доступність таких даних і їх відомість, позивач у новій редакції позовної заяви знову не зазначив такі дані, без пояснення причин ігнорування вимог закону та суду.

Також в ухвалі від 06.04.2018 року позивачу вказувалося на положення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, за якими позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Такі зазначення у позовній заяві ОСОБА_2 так і не вказані, знову ж без пояснення причин цього.

За ч. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Так, змінюючи частки майна, на які позивач ОСОБА_2 бажає набути права власності, - з 1/5 (редакція позовної заяви від 14.03.2018) на 1/10 (редакція позовної заяви від 24.04.2018) в обґрунтування цього позивач зазначає «з урахуванням кола спадкоємців…вважаю, що моя спадкова частка складає 1/10 спадкового майна». При цьому коло спадкоємців позивач не уточнює, зазначаючи єдиним відповідачем у двох редакціях позовних заяв ОСОБА_2, яка діє в особистих інтересах та в інтересах малолітньої дочки.

Логічним є, що про зміну кола спадкоємців суд повинен бути обізнаним, щоб вирішити питання стосовно учасників справи, а якщо це коло не змінюється та повинні бути зазначені обґрунтування, з яких виходить позивач, змінюючи частки з 1/5 на 1/10, оскільки це вплине на процедуру захисту прав позивача та визначення необхідних для цього доказів.

За положеннями ч. 6 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Стосовно інших потенційних спадкоємців - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, позивач зазначає «як мені відомо, відмовилися від спадкової долі на користь відповідача». При цьому не вказано звідки одержанні ці відомості та чому позивач вважає участь цих осіб у розгляді справи в якості третіх осіб недоцільною, не зазначаючи їх серед учасників справи. Такі обставини є важливими для суду при вирішенні питання щодо визначення кола третіх осіб у справі та залучення в порядку, встановленому процесуальним законодавством.

Звертається увага позивача на те, що встановлені національним законодавством вимоги щодо підготовки справи до початку судового розгляду не є зайвими, а спрямовані на можливість здійснення судочинства у встановлені законом строки та порядку.

Дисциплінованість та суворе додержання встановлених процесуальних норм судом та учасниками справи спрямовані на запобігання безладному руху справи та порушенню строків її розгляду.

Позивачу пропонується врахувати вказані обставини при підготовці до участі у справі після відкриття провадження.

Суд нагадує, що розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі обставин справи та враховуючи такі критерії: складність справи, поведінку заявника та відповідних державних органів та важливості предмета розгляду для заявника (див., серед багатьох інших справ, «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [GC], № 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VII).

Суд звертає увагу позивача, що відкриття судового провадження потягне певні обмеження, вплине на права та встановить обов’язки не тільки для позивача, а й для відповідачів й інших учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналізуючи зазначену норму Конвенції, слід зазначити, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

У справі Смірнова проти України Європейський суд зазначив, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. При цьому, нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Суд також зазначає, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності до правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Суд не ставить питання щодо забезпечення ОСОБА_1 безоплатною правовою допомогою, оскільки з матеріалів справи вбачається, що правову допомогу позивачу здійснює адвокат ОСОБА_6

На цій стадії відкриття провадження не є можливим, у зв’язку із наявністю підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 у новій редакції без руху з питань, пов’язаних із сплатою судового збору.

У новій редакції позовної заяви ОСОБА_1 визначає приблизну ціну позову у розмірі 1200000 (один мільйон двісті тисяч) гривень.

Ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою встановлені ч. 2 Закону України «Про судовий збір» та складають 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2018 році встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 р. № 2246-VIII. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року складає 1762 грн.

Отже, судовий збір за подання до суду позовної заяви ОСОБА_1 повинен бути сплачений у сумі 8 810 грн. (1762 грн. х 50).

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач ОСОБА_1 судовий збір не сплачує, посилаючись у тексті позовної заяви на скрутне матеріальне становище, та додаючи довідку про завершення у лютому 2018 року навчання. Докази майнового стану відсутні (відомості з податкових органів, органів соціального захисту, тощо).

Враховуючи майновий стан сторони суд може своєю ухвалою звільнити її від сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи на підставі ч. 1, ч. 3 ст. 136 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За положеннями ч. 3 ст. 177 ЦПК України, - у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Звертається увага позивача, що загальні вимоги до форми та змісту письмових заяв, клопотань, заперечень встановлені статтею 183 ЦПК України, згідно з якою будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);найменування суду, до якого вона подається;номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Отже, позивач ОСОБА_1 повинна звернутися до суду з заявою про звільнення від сплати судового збору (витрат) у встановленому порядку, додавши докази на підтвердження свого майнового стану чи сплати судовий збір у визначеному вище розмірі за реквізитами Київського районного суду міста Одеси (отримувач: УК у м. Одесі (Київський р-н), код отримувача: 38016923, Банк отримувача - УК у м. Одесі, код банку отримувача: 828011, рахунок №31218206700005, Кодкласифікації доходів бюджету: 22030101) та надати до суду оригінал платіжного документу.

Відповідно до частин першої та другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_2 в інтересах малолітньої доньки – ОСОБА_3, про визнання права спадкування за законом, визнання права власності в порядку спадкування за законом (нова редакція від 24.04.2018, вхід. № 14307) - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк усунення недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору у встановленому цією ухвалою розмірі чи надання заяви про звільнення від сплати судового збору (витрат) в порядку ст. 183 ЦПК України з доказами майнового стану – протягом десяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов’язати позивача надати зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви в редакції від 16.03.2018(вхід. № 9218/18) та в редакції від 24.04.2018 (вхід. № 14307).

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою до суду, роз’яснивши, що у випадку виконання ухвали та усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона буде вважатись поданою у день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява буде вважатися не поданою і повернута позивачеві разом із доданими до неї матеріалами, що не позбавить позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На підставі п. 13 ч. 1 ст. 353 ЦПК України ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Літвінова І. А.