Ухвала суду № 73675369, 26.04.2018, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/5566/18

1-кс/417/182/18

УХВАЛА

Іменем України

"26" квітня 2018 р. с. Марківка Луганської області

Слідчий суддя Марківського районного суду Луганської області Логвіненко Т.Г., при секретарі Колесник В.В., за участю прокурора – Романенка О.В., слідчого – Горобченко О.В., підозрюваного – ОСОБА_1, захисника – ОСОБА_2, розглянувши клопотання заступника начальника СВ Марківського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_3, погоджене начальником Марківського відділу Старобільської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 Краснодарського краю, Російської Федерації, українець, громадянин України, не працюючий, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого в силу ст. 89 КК України, депутатом не являється, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично мешкає за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Гераськівка, вул. Молодіжна, 28, особа посвідчується паспортом громадянина України серії ЕН 404088, виданий 15.06.2005 Марківським РВ ГУМВС України в Луганській області,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, -

В с т а н о в и в:

26.04.2018року до Марківського районного суду Луганської області надійшло заступника начальника СВ Марківського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_3, погоджене начальником Марківського відділу Старобільської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне виготовлення, зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу 05.04.2018 в ранковий час більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, знаходячись за адресою свого проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, за допомогою спеціальних засобів виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб – концентрат з макової соломи, який в подальшому зберігав при собі з метою збуту.

Продовжуючи реалізовувати свої злочинні дії, спрямовані на збут особливо небезпечного наркотичного засобу, ОСОБА_1 05.04.2018 приблизно 10 годині 35 хвилин, знаходячись на відкритій ділянці місцевості, розташованій на відстані 100 метрів від Центрального кладовища, по вул. 40 років перемоги, смт. Марківка Луганської області збув ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 наркотичний засіб, який згідно висновку експерта № 19/113/8-2/324е від 12.04.2018 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – концентрат з макової соломи, маса якого в перерахунку на суху речовину склала 0,15 грама, отримавши від ОСОБА_5 грошову винагороду у сумі 500 гривень, наступними купюрами:

- 1 купюра номіналом 200 гривень серії ЄИ № 8679503;

- 1 купюра номіналом 100 гривень серії ЗХ № 0706039;

- 1 купюра номіналом 50 гривень серії ФБ № 9672103;

- 1 купюра номіналом 20 гривень серії ЧА № 3108785;

- 1 купюра номіналом 100 гривень серії МЄ № 7515518;

- 1 купюра номіналом 5 гривень серії РД № 2603303;

- 1 купюра номіналом 20 гривень серії ТГ № 1611578;

- 1 купюра номіналом 5 гривень серії СЄ № 5773441.

26.04.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Вбачається, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів, не пов’язаних з позбавленням волі є недоцільним, враховуючи те, що органами досудового розслідування доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження являється доцільним обрати ОСОБА_1 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий СВ Марківського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 з підстав, викладених у клопотанні.

Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити клопотання та вказував на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконне впливання на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Окрім того, обгрунтував ризики та той факт, що ОСОБА_1, має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, що не дасть можливості здійснення дієвого контролю за його поведінкою та виконання ним покладених судом обов’язків у разі застосування більш м’яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов’язання, особиста порука, чи то домашній арешт, оскільки усвідомлює ступінь тяжкості інкримінованого його кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді реального позбавлення волі. Підставами вважати, що ОСОБА_1 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду є те, що він раніше неодноразово притягувався Марківським РВ ГУМВС Луганської області до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 309 КК України та в нього може виникнути умисел на переховування від слідства та уникнення покарання. Перебуваючи на волі та усвідомлюючи про неминучість покарання у вигляді позбавлення волі за вчинення злочину може переховуватися від органів досудового розслідування, виходячи з того, що ОСОБА_1 фактично проживає в області, яка безпосередньо межує з територією Російської Федерації, в зв’язку з чим може виїздити за межі України, тобто має можливість безперешкодно залишити місце свого постійного проживання, не одружений, не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не має міцних соціальних зв’язків. Також ОСОБА_1 має можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, по якому йому 26.04.2018 оголошено про підозру.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати його підзахисному більш м’який запобіжний захід.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав обставини викладені у клопотання, однак заперечував проти його задоволення. Вказав, що не працює, не одружений, дітей не має, свій майновий стан охарактеризував як незадовільний. Прохав обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та докази, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Ч.2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 слідчий посилається на те, що має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, що не дасть можливості здійснення дієвого контролю за його поведінкою та виконання ним покладених судом обов’язків у разі застосування більш м’яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов’язання, особиста порука, чи то домашній арешт, оскільки усвідомлює ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді реального позбавлення волі. Підставами вважати, що ОСОБА_1 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду є те, що він раніше неодноразово притягувався Марківським РВ ГУМВС Луганської області до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 309 КК України та в нього може виникнути умисел на переховування від слідства та уникнення покарання. Перебуваючи на волі та усвідомлюючи про неминучість покарання у вигляді позбавлення волі за вчинення злочину може переховуватися від органів досудового розслідування, виходячи з того, що ОСОБА_1 фактично проживає в області, яка безпосередньо межує з територією Російської Федерації, в зв’язку з чим може виїздити за межі України, тобто має можливість безперешкодно залишити місце свого постійного проживання, не одружений, не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не має міцних соціальних зв’язків. Також ОСОБА_1 має можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, по якому йому 26.04.2018 оголошено про підозру. В разі застосування до ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу, не пов’язаного з позбавленням волі, останній перебуваючи на будучи на волі, матиме можливість незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_5, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Щодо обґрунтованості ризиків, то вони мають бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами, які б в сукупності свідчили про наявність підстав, що були достатніми для застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких, зокрема слідчий суддя встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (справа «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Матеріали клопотання підтверджують існування на час розгляду клопотання обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК україни.

Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, його особу, обставини кримінального правопорушення, вбачається за необхідне застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і визначений вичерпний перелік випадків можливості застосування такого заходу.

У п.4 ч.2 ст.183 КПК України вказано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути обраний, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Обираючи вид заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, її вік, майновий стан, дані, що характеризують її особу, обставини вчинення кримінального правопорушення та його тяжкість.

При цьому, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

За таких обставин, застосування до підозрюваного більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме спробам : переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконне впливання на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Також суд враховує те, що ОСОБА_1 не працює, не одружений, дітей не має, має незадовільний матеріальний стан, задовільно характеризується у побуті, раніше неодноразово судимий, в тому числі й за скоєння злочинів пов’язаних з незаконним обігом наркотичних речовин.

Вказані обставини у сукупності із ризиками вказаними прокурором передбаченими ст. 177 КПК України дають привід прийти до висновку про обгрунтованість клопотання й відповідно про необхідність обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Разом з тим, слідчий суддя, визнаючи наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема щодо сукупності обставин, а також критеріїв, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави, оцінюючий сімейний та майновий стан підозрюваного, а саме розмір його прибутків, а також те, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні (справа «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, справа «Єлоєв проти України»), приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави саме в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 140960 (сто сорок тисяч дев’ятсот шістдесят) гривень 00 коп. у національній грошовій одиниці, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України, у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, а саме Луганська область, Марківський район, с. Гераськівка, віл. Молодіжна,28 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати за кожною вимогою до слідчих слідчого відділу Марківського ВП ГУНП в Луганській області, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1201830480000033;

- повідомляти слідчих слідчого відділу Марківського ВП ГУНП в Луганській області, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- здати на зберігання слідчим слідчого відділу Марківського ВП ГУНП в Луганській області, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182 183, 184, 193, 196, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У х в а л и в:

Клопотання заступника начальника СВ Марківського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_3, погоджене начальником Марківського відділу Старобільської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця ст. Темиргоєвська, Курганинського району Краснодарського краю, Російської Федерації, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого в силу ст. 89 КК України, депутатом не являється, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично мешкає за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Гераськівка, вул. Молодіжна, 28, запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в слідчому ізоляторі строком 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання, з 25 квітня 2018 року – по 23 червня 2018 року.

Розмір застави визначити у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 140960 (сто сорок тисяч дев’ятсот шістдесят) гривень 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Одержувач – ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ – 26297948, Банк одержувача – Держказначейська служба України м. Київ, МФО – 820172, Рахунок – 37317017002672. Призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду – ( код ЄДРПОУ, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (суду).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, а саме: Луганська область, Марківський район, с. Гераськівка вул. Молодіжна,28 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати за кожною вимогою до слідчих слідчого відділу Марківського ВП ГУНП в Луганській області, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №1201830480000033 ;

- повідомляти слідчих слідчого відділу Марківського ВП ГУНП в Луганській області, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- здати на зберігання слідчим слідчого відділу Марківського ВП ГУНП в Луганській області, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Марківського районного суду Луганської області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Марківського районного суду Луганської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Марківського відділу Старобільської місцевої прокуратури Луганської області.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Луганської області протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: Т.Г.Логвіненко