Ухвала суду № 73675282, 19.04.2018, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/5406/18

Провадження № 1-м/417/1/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2018 р. с. Марківка Луганської області

Марківський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Логвіненко Т.Г.,

за участі прокурора Харабари Т.Ю.

секретаря Гончарової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Марківка Луганської області клопотання представника Міністерства юстиції України ОСОБА_1 про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, корп.А засудженого вироком Нагатинського районного суду м.Москва від 11 лютого 2016 року до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 09 років 10 місяців з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.30, ч.5 ст. 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2018 року до Марківського районного суду Луганської області надійшло клопотання представника Міністерства юстиції України ОСОБА_1 про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, відносно громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 23.02.2018 наказом Міністерства юстиції України № 494/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_2 на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 06.12.2017 за № 06-150981/17.

ОСОБА_2, засуджено вироком Нагатинського районного суду м.Москви від 11 лютого 2016 року до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 09 років 10 місяців за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 30, ч.5 ст. 228.1 (готування до незаконного збуту наркотичних засобів в особливо великому розмірі групою осіб за попередньою змовою) Кримінального кодексу Російської Федерації, що також є карним діянням відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.

З метою забезпечення виконання в Україні покарання, призначеного громадянину України російським судом, заявник просить визначити статті, частини статей КК України, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_2 визнано винним вироком Нагатинського районного суду м. Москви від 11 лютого 2016 року, а також визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_2 за цим вироком в Україні.

В судове засідання представник Міністерства юстиції України не з'явився, до початку судового розгляду надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, вказавши, що згідно ч.1 ст.610 КПК України явка представника є необов'язковою.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, зазначивши, що воно є обґрунтованим та відповідає вимогам закону, запропонував визначити частини статей та статті КК України, які відповідають злочину вчиненому ОСОБА_2 - ч.1 ст.14, ч.3 ст. 307 КК України та призначити йому покарання у вигляді 6-ти років позбавлення волі.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 9 Конвенції про передачу засуджених осіб (Страсбург, 21 березня 1983 року), до якої Україна приєдналася на підставі Закону України «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 рік» № 337/95-ВР від 22.09.1995 р., що компетентні органи держави виконання вироку: a) продовжують виконання вироку одразу або на основі судової чи адміністративної постанови згідно з положеннями статті 10; або: b) визнають вирок з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Згідно з ч. 1 ст. 602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до частини третьої статті 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України протягом одного місяця з моменту його надходження. Судовий розгляд здійснюється за участю прокурора.

Як вбачається з розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 27/0/38-14 від 02.09.2014 р. відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції», на підставі подань Державної судової адміністрації України на зміну територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним та апеляційним судам, Марківському районному суду Луганської області була визначена підсудність справ Кам’янобрідського районного суду м.Луганськ.

Судом встановлено, що 11 лютого 2016 року у справі № 1-10/16 громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджено вироком Нагатинського районного суду м.Москви до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 09 років 10 місяців з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. ч.5 ст. 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації (а.с.5-12).

04.07.2016 суд апеляційної інстанції Московського міського суду вирок Нагатинського районного суду м.Москви від 11.02.2016 року відносно ОСОБА_2 залишив без змін (а.с.13-16).

Згідно розпорядження від 18.07.2016 вирок Нагатинського районного суду м.Москви від 11.02.2016 року відносно ОСОБА_2 набрав законної сили 04.07.2016 (а.с.17).

Вказані обставини підтверджуються копією вироку, ухвалою апеляційної інстанції та розпорядженням про виконання вироку, який набрав законної сили(а.с.5-17).

Під час відбування покарання на території Російської Федерації засуджений ОСОБА_2 30.10.2017 написав заяву, оригінал якої додається до клопотання, в якій попросив перевести його для подальшого відбування покарання в Україну (а.с.21).

23.02.2018 р. наказом Міністерства юстиції України № 494/5 було прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого ОСОБА_2 відповідно до ст. 606 КПК України, ст. 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 06.12.2017. за № 06-150981/17.

Як вбачається з довідки ФКУ ВК-1 УФСВП Росії по Тамбовській області, початок строку відбування покарання ОСОБА_2 є - 11 лютого 2016 року, кінець строку відбування покарання – 21 листопада 2024 року; в строк відбування покарання зараховано строк утримання під вартою з 22.01.2015 по 10.02.2016, станом на 30.10.2017 р. відбута частина строку покарання - 02 років 09 місяців 09 днів, а невідбутий строк на вказану дату склав 07 років 00 місяців 21 день (а.с.22).

В матеріалах подання також наявні медична довідка відносно ОСОБА_2 від 31.10.2017 згідно якої він має діагноз: посттравматична енцефалопатія. Синдром вертебрально-базилярної артерії. (а.с.25)

Згідно характеристики затвердженої в.о начальника ФКУ ВК - 1 УФСВП Росії по Тамбовській області, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 характеризується позитивно (а.с.23-24).

Згідно копії паспорту серії ЕМ 230879 виданого Білокуракинським РВУ МВС України в Луганській області ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець ІНФОРМАЦІЯ_4 є громадянином України (а.с.26)

Таким чином, на розгляд суду були надані всі необхідні документи згідно зі ст. 6 Конвенції про передачу засуджених від 21.03.1983 р. та ст. 610 ч. 2 КПК України.

Під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за злочин, вчинений засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.

Так згідно вироку Нагатинського районного суду м.Москви від 11 лютого 2016 року дії ОСОБА_2 кваліфіковані ч. 1 ст. 30, ч.5 ст. 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації, готування до незаконного збуту наркотичних засобів в особливо великому розмірі групою осіб за попередньою змовою.

Відповідальність за суспільно небезпечне діяння, за яке засуджено ОСОБА_2 в Російській Федерації, передбачена також законодавством України.

На момент вчинення інкримінованого ОСОБА_2 злочину, а також на момент вирішення питання про приведення вироку суду Російської Фендерації у відповідність із законодавством України його дії відповідно до Кримінального кодексу України слід кваліфікувати за ч.1 ст.14, ч.3 ст. 307 КК України готування до незаконного збуту наркотичних засобів в особливо великому розмірі.

Частиною 1 статті 9 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Статтею 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Разом з тим, суд застосовує положення ч.2 ст.68 КК України, яка вказує, що за вчинення готування до злочину строк або розмір покарання не може перевищувати половини максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Максимальний строк покарання передбачене санцією ч.3 ст. 307 КК складає 12 років. Крім того згідно п.1 ч.4 ст. 610 КПК України якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України. Таким чином аналіз вказаних правових норм законодавства України дає суду підстави задля висновку щодо необхідності встановлення ОСОБА_2 строку покарання у розмірі який складає 6 років позбавлення волі.

Щодо інформації вказаній у клопотанні стосовно судової практики Російської Федерації слід зазначити, що при винесенні вказаної ухвали суд керується нормами кримінального та кримінально-процесуального законодавтсва України, й визначення вказаного строку позбавлення волі ОСОБА_2 є таким, що йому відповідає, а тому відсутні правові підстави задля визначення йому покарання у такомуж розмірі яке визначено у вироку російського суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 слід відраховувати з 22.01.2015.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст.9-11 Страсбургської Конвенції «Про передачу засуджених осіб» від 21 березня 1983 року, ст.ст.372, 392, 395, 602, 610 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Міністерства Юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно ОСОБА_2 Олександровича- задовольнити повністю.

Вирок Нагатинського районного суду м.Москви від 11 лютого 2016 року, яким ОСОБА_2

ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.30, ч.5 ст.228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації та засуджено до 09 (дев’яти) років 10 (десяти) місяців позбавлення волі з відбуттям покарання у виправній колонії суворого режиму привести у відповідність із законодавством України.

Положенням КК України, яким передбачена відповідальність за злочини, у вчиненні якого ОСОБА_2 визнано винним вироком Нагатинського районного суду м.Москви від 11 лютого 2016 року визначити ч.1 ст.14, ч.3 ст.307 КК України.

ОСОБА_2 вважати засудженим за ч.1 ст.14, ч.3 ст.307 КК

України до покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з 22 січня 2015 року.

Копії ухвали направити до Міністерства юстиції України для повідомлення Міністерству юстиції Російської Федерації та організації прийняття засудженого в Україну, а також до Державної пенітенціарної служби.

Ухвала може бути оскаржена органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором до апеляційного суду Луганської області через Марківський районний суд Луганської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Марківського районного суду Т.Г.Логвіненко