Постанова № 73674800, 26.04.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №486/929/17 26.04.2018

Провадження №22-ц/784/573/18

Категорія 53

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року м. Миколаїв

Справа № 486/929/17

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів:

головуючого судді – Шаманської Н.О.,

суддів: Данилової О.О.., ОСОБА_1

із секретарем – Яценко Л.В.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом

ОСОБА_2

до

товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик МТС»,

про захист порушених трудових прав

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, ухвалене під головуванням судді Волкової О.І. 31 січня 2018 року в приміщенні цього ж суду, дата виготовлення повного тексту судового рішення не зазначена,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ТОВ «Логістик МТС» про захист порушених трудових прав.

В обґрунтування позову зазначав, що з 25 червня 2014 року він працював у ТОВ «Логістик МТС» на посаді водія. 15 січня 2016 року був звільнений за власним бажанням.

Посилаючись на те, що на час звільнення, з ним не було проведено розрахунок заборгованості по заробітній платі, який утворився за час його роботи на підприємстві, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі за період з 25 червня 2014 по 15 січня 2016 року на підставі довідки про його заробітну плату.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 31 січня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просив рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу для розгляду до суду першої інстанції іншим суддею.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на підставі наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 25 червня 2014 року був прийнятий у ТОВ «Логістик МТС» згідно наказу № 74-ОС від 25 червня 2014 року на посаду водія автотранспортних засобів автотранспортного підрозділу у місті Миколаїв з посадовим окладом згідно штатного розпису на умовах неповного робочого дня тривалістю 4 робочих години з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу (а.с. 30). З такими умовами праці ОСОБА_2 погодився, що вбачається з його заяви (а.с. 31).

Отже, позивача було прийнято на роботу з неповним робочим днем з погодинною оплатою праці згідно штатного розпису.

Відповідно до платіжних відомостей на перерахування заробітної плати працівникам ТОВ «Логістик-МТС» ОСОБА_2 на його картку № 26256001112498 кожного місяця, починаючи з червня 2014 року до грудня 2015 року нараховувалась заробітна плата (а.с.32-139)

Розрахунки по заробітній платі підтверджуються розрахунковими листами (а.с.140-143).

Документів, які б свідчили про інший розмір нарахування заробітної плати позивача матеріали справи не містять.

Наказом № 24-ОС від 15 січня 2016 року позивача звільнено за його власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП (а.с. 146).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

З матеріалів справи вбачається, що 15 січня 2016 року ТОВ «Логістік МТС» здійснило виплату на картковий рахунок № 26251009777386 в АТ «УкрСиббанк», що підтверджується копією відомості виплати заробітної плати за січень 2016 року та копією відомості нарахування коштів № 379 (заробітна плата та аванси) січень 2016 року на карткові рахунки співробітників.

Отже, з досліджених судом документів вбачається, що заробітна плата виплачувалась відповідачу своєчасно, та відповідач не має заборгованості по заробітній платі.

Проте, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, позивач посилався на те, що йому не в повному обсязі протягом роботи в ТОВ «Логістік МТС» виплачувалась заробітна плата та на день звільнення заборгованість по заробітній платі не була погашена. При цьому позивачем не зазначено ані розмір заборгованості, який підлягає виплаті, ані період за який вона утворилась.

В той же час, доказів, які б свідчили про те, що розмір заробітної плати позивача був іншим, ніж передбачено умовами трудового договору, зазначеними в наказі про прийняття на роботу (з посадовим окладом згідно штатного розпису на умовах неповного робочого дня тривалістю 4 робочих години з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу) матеріали справи не містять.

Не містять матеріали справи й доказів того, що тривалість робочого часу позивача була більше, ніж передбачено умовами трудового договору.

Відомості, в наданих позивачем в суді апеляційної інстанції товаро-транспортних накладних , про тривалість його робочого часу відсутні.

Відповідачем, на вимогу суду, не надано документів, які б свідчили про тривалість робочого часу позивача, кількість відпрацьованих ним годин за період його роботи в ТОВ «Логістік МТС», у зв’язку з їх відсутністю на підприємстві (лист директора ТОВ «Логістік МТС від 23 квітня 2018 року).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем своїх позовних вимог щодо наявності невиплаченої йому заборгованості по заробітній платі, а тому вірно відмовив у задоволенні позову.

Доводи позивача про те, що він працював на інших умовах, ніж зазначено відповідачем у наказі про прийняття його на роботу та розмір його заробітної плати мав складати біля 10 000 грн. на місяць, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки зазначені обставини жодними доказами не підтверджуються, а наказ про прийняття на роботу на інших умовах, позивачем у встановленому законом порядку не оспорювався.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Южноукраїнського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Н.О. Шаманська

Судді: О.О. Данилова

ОСОБА_1

Повний текст постанови складено 27 квітня 2018 року.