Постанова № 73673504, 11.04.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 445/2077/17 Головуючий у 1 інстанції: Кіпчарський О.М.

Провадження № 22-ц/783/381/18 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

Категорія:81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Цяцяка Р.П., Шандри М.М.,

секретаря: Жукровської Х.І.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 28 грудня 2017 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-

в с т а н о в и л а:

в грудні 2017 року ОСОБА_2 звернулась в суд із позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.

В позовній заяві позивач просила вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії по відключенню від газорозподільної системи квартири по АДРЕСА_1 до набрання рішенням законної сили у даній справі.

Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 28 грудня 2017 року заяву ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Львівгаз» про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій було задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Львівгаз» про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, шляхом заборони Публічному акціонерному товариству «Львівгаз» (юридична адреса: АДРЕСА_1 вчиняти будь-які дії по відключенню квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від газорозподільчої системи та постачання природного газу, до набранням судовим рішенням у цій справі законної сили.

Ухвалу суду оскаржив відповідач ПАТ по ГГ «Львівгаз».

В апеляційній скарзі зазначає, що при постановленні ухвали суд першої інстанції прийшов до невірного висновку, оскільки суд першої інстанції не звернув увагу на те, що вид забезпечення позову про який просив позивач не відповідає позовним вимогам. Крім того, покликається на те, що правовідносини між ПАТ "Львівгаз" та споживачами регулюється спеціальною нормою права - "Кодексом газорозподільних систем", затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494 (надалі - Кодекс). Згідно п. 1 Глави 7 Розділу 6 Кодексу, Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання. Крім цього, вказує, що у разі виникнення заборгованості у споживача по договору розподілу природного газу, що у свою чергу завдасть збитків ПАТ «Львівгаз», Товариство фактично буде позбавлене права припинення газопостачання споживачу для оплати даної заборгованості. Відтак, заборона ПАТ "Львівгаз" (Оператору ГРМ) припиняти газопостачання споживачу є перешкодою у здійсненні господарської діяльності та порушенням законних прав, закріплених «Кодексом газорозподільних мереж». Враховуючи наведене просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги з позивача.

В судове засідання сторони не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, заяв про відкладення розгляду справи від сторін не поступило, поважності причин неявки в судове засідання ними не надано, а тому в силу вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення із врахуванням наступного.

Відповідно до п.8 ч.1 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно ч.6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно - територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-УІП від 03 жовтня 2017 року.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, районний суд виходив з того, що вжиття заходів забезпечення позову не створить негативних наслідків та не перешкоджатиме господарській діяльності ПАТ «Львівгаз».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції виходячи із наступного.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 звернулась із позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій (а.с. 1-7)

В позовній заяві просила вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії по відключенню від газорозподільної системи квартири по АДРЕСА_1 до набрання рішенням законної сили у даній справі (а.с. 7)

Згідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Перелік видів забезпечення позову передбачених ст. 150 ЦПК України не є вичерпний тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК позов забезпечується шляхом забороною вчиняти певні дії.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник.

Посилання в апеляційній скарзі про те, що районний суд не врахував того, що вжитті заходи забезпечення позову будь перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець, оскільки відповідач не буде позбавлений можливості обліковувати спожитий позивачем в ході розгляду справи природній газ та вимагати від неї оплати його вартості.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в заяві про забезпечення позову, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням вимог процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1.ч.1 ст.374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»- залишити без задоволення.

Ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 28 грудня 2017 року про забезпечення позову- залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 11.04.2018 року.

Головуючий : О.М. Ванівський

Судді: Р.П. Цяцяк

М.М. Шандра