Ухвала суду № 73672178, 26.04.2018, Миронівський районний суд Київської області

26.04.2018 Єдиний унікальний № 371/354/18

Провадження № 2-з/371/16/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року м. Миронівка

Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Альфакоммерсгруп» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,

У С Т А Н О В И В :

В провадження Миронівського районного суду з 05 квітня 2018 року перебуває цивільна справа, в якій позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів в сумі 19000 гривень.

23 квітня 2018 року позивач подав заяву про забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що належать йому на праві приватної власності в межах суми заявленого цивільного позову.

Заяву обґрунтував тими обставинами, що невжиття заходів забезпечення позову зможе утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідач не бажає добровільно повертати отримані кошти, може скористатися отриманою сумою, зняти її з рахунку, закривши його взагалі.

Частиною 1 статті 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Учасники справи про розгляд заяви не повідомлялись.

Згідно правил частин 5 та 6 вказаної статті залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно правил статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття таких заходів може унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов’язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на ту особу, яка заявляє відповідне клопотання. Отже, за загальним правилом, заявник зобов’язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.

Згідно роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.

Встановлено, що між сторонами дійсно виник спір щодо перерахованих відповідачу за попереднім договором № 0141 від 31 січня 2018 року грошових коштів в розмірі 19000 гривень. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондує зі способами захисту порушеного права. Предмет позову має правовий характер і випливає з певних матеріально-правових відносин.

За загальним правилом достатньо обґрунтованою підставою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов’язання після пред’явлення вимоги чи подання позову до суду (витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви

При застосуванні заходів до забезпечення позову основним елементом є подання доказів на підтвердження обставин, на які посилається позивач, заявляючи клопотання про вжиття таких заходів. Для достатнього обґрунтування припущення щодо наявності реальної небезпеки зникнення грошових коштів, що призведе до неможливості виконання рішення суду в майбутньому, серед іншого, можуть бути подані докази вчинення відповідачем з грошовими коштами певних дій як в процесі розгляду справи, так і до початку її розгляду.

Подана заява не є обґрунтованою, мотивована тими обставинами, що невжиття заходів забезпечення позову зможе утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідач не має бажання повертати грошові кошти, може скористатися ними, а справа розглядатиметься не один місяць.

Фактично в заяві про забезпечення позову позивач вказує, що відповідач зневажливо ставиться до своїх зобов’язань. Позивач вважає, що відповідач вживе всіх можливих заходів щодо затягування розгляду справи, що може унеможливити виконання судового рішення, тобто позивач припускає, що відповідач дійсно може вчинити дії, які зменшать суми коштів на його рахунку, або закрити його.

Як вбачається зі змісту заяви, заява про вжиття заходів до забезпечення позову ґрунтується лише на особистому припущенні позивача щодо унеможливлення виконання рішення суду. При цьому, позивачем не подано жодних доказів в обґрунтування своєї заяви про забезпечення позову, в той час як відповідно до вимог чинного законодавства обов’язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Вимога про застосування заходу забезпечення позову у виді арешту грошових коштів, що знаходяться на розрахунковому рахунку № 2600811577001 в ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» м. Києва, не підтверджена доказами користування відповідачем вказаним рахунком та наявності на рахунку коштів.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості заяви позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову, ймовірності унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захистув разі невжиття таких заходів, адекватності вимог заявника про забезпечення позову, з урахуванням збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку про об’єктивну відсутність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача в межах позовних вимог, а саме: на гроші на рахунку відповідача.

Заявник не довів, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2 ст. 149 ЦПК України. Такі наслідки безпосереднього не випливають із суті спору.

Вказані обставини є підставою для відмови у вжитті заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Альфакоммерсгруп» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня складення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ «Перехідні положення» ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя підпис ОСОБА_2

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук