Рішення № 73671684, 27.04.2018, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/8501/17

Провадження №2-а/367/20/2018

РІШЕННЯ

Іменем України

18 квітня 2018 року Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючої судді Оладько С.І

при секретарі Мидловець М

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ірпінь справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бучанської міської ради Київської області про визнання протиправним скасування рішення ради

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду із позовом,відповідно до якого зазначила,що вона 15 березня 2017 року звернулася до Бучанської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Бучанської міської ради Київської області в межах населеного пункту, з метою отримання у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,10 га.Також, на виконання вимог чинного законодавства, нею було додано до заяви документи, передбачені законом, а саме графічні матеріали з позначенням запитуваної ділянки, копії паспорту Позивача, копію реєстраційної картки платника податків Позивача, тощо. В своїй заяві (клопотанні) Позивач також вказував, що на території України земельних ділянок з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) безоплатно із земель державної або комунальної власності у приватну власність не отримував.Відповідачем, було розглянуто відповідну заяву (клопотання) з порушенням строків, зазначених законом, і в результаті такого розгляду було винесено рішення про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1, викладену у Рішенні Бучанської міської ради Київської області від 2/ квітня 201/ року № 1323-28-VIІ «Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1Г.». Підстава для відмови «невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації».

Вказане рішення позивач вважає незаконним та зазначає,що Рішенням від 17.03.2015 року №2124-67-VI «Про затвердження Генерального плану №2124-67-VI міста Буча Київської області» було затверджено.

З 01.01.2013 року вступили в дію зміни до стаття 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в якій зазначено, що в разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб та зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території або детальному плану території забороняється.

План зонування території та її детальний план розробляється на основі генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб. За порушення вимог, встановлених планом зонування території, фізичні та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону. Тобто, за відсутності генерального плану населеного пункту неможливо надати земельні ділянки у власність чи користування фізичній та юридичній особі для містобудівних потреб із земель державної та комунальної власності.

Позивач зазначає,що з оскаржуваного рішення відповідача не зрозуміло, невідповідність місця розташування об'єкта є невідповідністю якому саме нормативно-правовому акту:- вимогам законів;- прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;- генеральних планів населених пунктів;- іншої містобудівної документації.

Також позивач зазначає,що Відповідач відмовив в наданні відповідного дозволу ще і на таких підставах про «суперечливі висновки Ірпінського міського суду Київської області, викладені в рішенні від 17.10.2014 року у справі № 367/4187/14-ц».

Однак позивач не була учасником у цій справі в розумінні ЦПК України, та вважає, що таке рішення не може мати для неї юридичних наслідків.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Бучанської міської ради Київської області від 27 квітня 2017 року №1323-28-VII «Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1Г.».Зобов'язати Бучанську міську раду Київської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 04360586, адреса: 08292, Київська область, м. Буча, вул. Енергетиків, будинок 12) у місячний термін з дня набрання рішенням суду законної сили повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 15.03.2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,10 га.Стягнути з Бучанської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1280,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з»явився,про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд,заслухавши пояснення учасників процесу,дослідивши письмові докази по справі,вважає позов таким,що підлягає до задоволення.

Згідно ст.5 ч 1 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом кожна особа, яка вважає, що рішенням,дією чи бездіяльністю суб»єкта владних повноважень порушені її права,свободи або інтереси.

У судовому засіданні було встановлено,що 15 березня 2017 року позивач звернулася до Бучанської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Бучанської міської ради Київської області в межах населеного пункту, з метою отримання у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,10 га.

Рішенням Бучанської міської ради Київської області від 27 квітня 2017 року № 1323-28-VIІ «Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1Г.» позивачу було відмовлено у заяві.

Суд вважає зазначене рішення Бучанської міської ради від 27 квітня 2017 року № 1323-28-VIІ «Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1Г.» незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.. 81 ЗК України « громадяни України набувають права власності на земельні ділянки серед іншого на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Статтею 116 ЗКУ визначено підстави набуття права власності на земельні ділянки державної та комунальної власності. Частиною 3 цієї статті встановлено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗКУ. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ЗКУ, провадиться один раз по кожному виду використання.

Положеннями статті 121 Земельного кодексу України визначено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Так відповідно до цих норм громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у певних розмірах. Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селищі надається земельна ділянка не більше 0,15 гектара.

Частиною 6 статті 118 ЗКУ визначено порядок отримання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян в межах безоплатної приватизації. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання _ до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Положеннями ч. 7 ст. 118 ЗК України встановлено виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» «Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції».

Відповідно до п.10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 року відзначено, що в разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право. Суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Право на ефективний засіб юридичного захисту підтверджене практикою Європейського суду з прав людини у рішеннях «Волохи проти України», «Афанасьєв проти України», «Єфименко проти України» та багато інших.

Зокрема у рішенні у справі «Афанасьєв проти України» Європейський суд з прав людини зазначає, що зміст зобов’язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Суд вважає зазначене рішення Бучанської міської ради від 27 квітня 2017 року № 1323-28-VIІ «Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1Г.» в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1Г дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку,господарських будівель і споруд площею 0,10га,поскільки у порушення вимог ст.. 118 ЗК України відповідач у оскаржуваному рішенні не зазначив жодних підстав чи мотивів для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Як вбачається зі змісту оспорюваного рішення,підставою для відмови у заяві позивача зазначено «невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації» а також «суперечливі висновки,які містяться в мотивувальній частині рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17.10.2014р у справі № 367/4187/14-ц».

Однак,рішення Бучанської міської ради від 27 квітня 2017 року № 1323-28-VIІ не містить обґрунтування в тій частині, яким саме вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів не відповідає місце розташування земельної ділянки,на яку просила позивач надати їй дозвіл на виготовлення технічної документації. А також не мотивовано рішення і в тій частині, яке відношення має позивач до рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17.10.2014р у справі № 367/4187/14-ц та які суперечливі висновки має дане рішення суду,що потягло за собою відмову позивачу у її заяві від 15.03.2017р.

Враховуючи викладене ,суд вважає за необхідне визнати незаконним та скасувати рішення Бучанської міської ради Київської області № 1323-28-У11 від 27.04.2017р «Про розгляд клопотання ОСОБА_1Г»

Зобов»язати Бучанську міську раду Київської області у місячний термін з дня набрання даним рішенням суду законної сили повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 І,Г від 15.03.2017р про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку,господарських будівель і споруд площею 0,10 га та за наслідками розгляду вказаної заяви прийняти вмотивоване рішення у відповідності до норм ст.. 118 Земельного Кодексу УКраїни.

Поскільки суд задовольняє позов позивача,то до відшкодування підлягають судові витрати позивача,понесені на оплату судового збору,у зв»язку з чим суд стягує із Бучанської міської ради на користь ОСОБА_1Г судові витрати 1280грн.

На підставі ст..19 Конституції України,ст..116, 118 ,122 ЗК України,ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ,керуючись ст..ст. 5,9,10,118-123, 246-240 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Бучанської міської ради Київської області № 1323-28-У11 від 27.04.2017р «Про розгляд клопотання ОСОБА_1Г» .

Зобов»язати Бучанську міську раду Київської області у місячний термін з дня набрання даним рішенням суду законної сили повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 І,Г від 15.03.2017р про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку,господарських будівель і споруд площею 0,10 га та за наслідками розгляду вказаної заяви прийняти вмотивоване рішення у відповідності до норм ст.. 118 Земельного Кодексу УКраїни.

Стягнути із Бучанської міської ради на користь ОСОБА_1Г судові витрати 1280грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня складання повного тексту рішення суду..

Повний текст рішення суду буде складений 28.04.2018р.

Суддя: С.І. Оладько