Ухвала суду № 73670693, 25.04.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 336/157/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/778/846/18

Єдиний унікальний № 336/157/18 Головуючий в 1-й інстанції – Дацюк О.І.

Категорія – ст. 408 ч.1 КК України Доповідач в 2-й інстанції – ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі суддів:

головуючого Білоконева В.М.,

суддів Тютюник М.С., Рассуждай В.Я.,

при секретарі Волошині С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 4201708370000023 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає у с. Обіточне Чернігівського району Запорізької області, вул. Калініна, 9,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України,

за участю: прокурора Кльопова А.І., обвинуваченого ОСОБА_2,

за апеляційною скаргою процесуального прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 січня 2018 року,

в с т а н о в и л а:

в апеляційній скарзі прокурор вказує, що скарга подається у зв'язку з істотним порушенням вимог КПК та невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.

Вимоги вказані в ст. 291 КПК України слідчим, під час складання обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2, були дотримані, а відомості викладені у в повному обсязі. Таким чином підстав, для визнання обвинувального акту, у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2, таким, що не відповідає вимогам КПК України немає.

Проте Шевченківським районним судом м. Запоріжжя, в даному кримінальному провадженні, 29 січня 2018 року було постановлено ухвалу, відповідно якої вказаний обвинувальний акт визнаний таким, що не відповідає вимогам КПК виходячи з наступного.

В своєму рішенні, суд першої інстанції зазначив, що під час підготовчого судового засідання прокурору було вказано на можливість отримання належним чином засвідченої копії форми № 1 або іншим документом, за яким можна встановити особу обвинуваченого, та далі вказує, що 29.01.2018 під час підготовчого судового засідання, прокурором було повідомлено, про можливість встановлення особи обвинуваченого за ксерокопією документа, який ніким не засвідчений, а оригінал документа не є потрібним.

З таким викладенням обставин проведення судового засідання не можна погодитись, оскільки 29.01.2018 обвинуваченим, під час підготовчого судового засідання було надано, належним чином та у встановленому порядку завірену печаткою, копію форми №1, яка містить фотографії обвинуваченого, та його анкетні дані.

Крім того, під час судового провадження з перегляду судового рішення в апеляційному порядку стороною обвинувачення суду апеляційної інстанції буде надано копію форми №1, що надавалась обвинуваченим в суді 1 інстанції.

Крім того, в своєму рішенні, суд вказує, що обвинувальний акт не відповідає вимогам визначеним ст. 291 КПК України, оскільки в ході досудового розслідування не встановлено особу, а рівно і анкетні дані обвинуваченого, а в обвинувальному акті вказані відомості зазначені безпідставно, без належної перевірки. Також зазначено, що суд, за відсутності будь-якої можливості встановити особу обвинуваченого, також позбавлений можливості розглянути кримінальне провадження з дотриманням положень чинного законодавства.

Зазначений висновок суду не відповідає дійсності, оскільки органом досудового розслідування, на стадії досудового розслідування було вірно встановлено особу обвинуваченого, на підставі належним чином завіреної форми 1.

В свою чергу суд вірно зазначає, що неможливість встановити особу обвинуваченого, відповідно до ст. 342 КПК України унеможливлює розгляд кримінального провадження.

Проте, 29.01.2018 на вимогу судді надати належним чином завірену копію форми 1, з метою встановити особу обвинуваченого, обвинуваченим в свою чергу було надано вказаний документ, який судом не було прийнято до уваги, та повернутий обвинуваченому.

Враховуючи вище зазначене, слід дійти висновку, що суд першої інстанції, в своєму рішенні не навів жодної підстави, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, для повернення обвинувального акту прокурору та не обґрунтував у чому саме є невідповідність обвинувального акту вимогам ст.ст. 291, 292 КПК України.

Просить ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 січня 2018 року у кримінальному провадженні №42017080370000023 (єдиний унікальний №336/157/18), про повернення обвинувального акту прокурору, скасувати.

Направити обвинувальний акт у кримінальному провадженні на новий розгляд у Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в іншому складі суду.

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги;обвинуваченого та прокурора, які підтримали апеляційну скаргу; перевіривши матеріали провадження, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга процесуального прокурора підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.408 КК України, повернуто прокурору, яку такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Згідно зі змістом судового рішення, прокурором військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України 10.11.2017 року до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя було направлено кримінальне провадження з обвинувальним актом, складеним за звинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 408 ч. 1 КК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.11.2017 року було призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні на 04.12.2017 року.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд в своїй ухвалі вказав, що стороною обвинувачення мали бути встановлені обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.

Встановлення та перевірка вказаних обставин можлива лише за умови встановлення особи підозрюваного та його точних анкетних даних.

Натомість в ході досудового розслідування стороною обвинувачення, слідчим та прокурором, не було встановлено особу підозрюваного, не з'ясовані обставини, які підлягають встановленню в ході досудового розслідування. Натомість обвинувальний акт вищевказаним вимогам не відповідає, оскільки фактично в ході досудового розслідування не встановлено особу, а рівно і анкетні відомості обвинуваченого, а в обвинувальному акті вказані відомості зазначені безпідставно без належної перевірки. Суд, за відсутності будь-якої можливості встановити особу обвинуваченого, також позбавлений можливості розглянути кримінальне провадження з дотриманням положень чинного законодавства.

Колегія суддів вважає, що ухвала районного суду підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 314 КПК України, суд має право зі стадії підготовчого судового розгляду повернути обвинувальний акт прокурору в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Пунктами 1-9 частини 2 статті 291 КПК України визначено перелік тих відомостей, які має містити обвинувальний акт. Зокрема, обвинувальний акт обов’язково повинен містити: анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Отже, повернення обвинувального акту прокурору може бути лише в разі, якщо при його складанні були допущені порушення вимог ч. 2 ст. 291 КПК України.

Як вбачається з обвинувального акта відносно ОСОБА_2, в ньому зазначені всі обов’язкові відомості, про які йдеться в ч. 2 ст. 291 КПК України, зокрема вказано прізвище, ім’я, по батькові обвинуваченого, дата та місце його народження, місце проживання, громадянство (а.п. 3-4), тобто цей процесуальний документ за своєю формою та змістом повністю відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.

Доводи суду першої інстанції про те, що в ході досудового розслідування не встановлено анкетні відомості обвинуваченого, а в обвинувальному акті вказані відомості зазначені безпідставно без належної перевірки, є необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції фактично перейшов до оцінки анкетних відомостей щодо обвинуваченого, що на даній стадії кримінального провадження, заборонено. Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає також безпідставними доводи суду першої інстанції про те, що в ході досудового розслідування стороною обвинувачення не було встановлено особу обвинуваченого.

Посилання в ухвалі на можливість встановлення особи обвинуваченого тільки за допомогою оригіналів документів не відповідає вимогам закону, оскільки підставою для повернення обвинувального акту прокурору може бути порушення вимог ст. 291 КПК України, в якій жодним чином не відзначено про необхідність встановлення особи обвинуваченого тільки таким способом.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що особу обвинуваченого під час підготовчого судового засідання можливо було встановити на підставі належним чином та у встановленому порядку завіреною печаткою, копії форми №1, яка містить фотографії обвинуваченого ОСОБА_2 та його анкетні дані.

.

Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора щодо безпідставного повернення судом першої інстанції обвинувального акта відносно ОСОБА_2 є обґрунтованими і підлягають задоволенню, а ухвала суду першої інстанції, як така, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, - скасуванню, а обвинувальний акт поверненню до того ж суду на новий розгляд зі стадії підготовчого судового провадження.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України колегія суддів,

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 січня 2018 року, якою обвинувальний акт відносно ОСОБА_2, обвинуваченого за ч.1 ст. 408 КК України повернуто прокурору для приведення його у відповідність з вимогами закону, скасувати, а матеріали кримінального провадження направити до того ж районного суду на новий розгляд зі стадії підготовчого судового провадження.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді: