Ухвала суду № 73666947, 23.04.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/463/18 Справа № 202/1409/18 Слідчий суддя - Слюсар Л.П. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_1

суддів Крот С.І., Піскун О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Чміль О.О.

прокурора Сорокіна О.О.

захисника ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2018 року задоволено клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_4, та застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 28 квітня 2018 року.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, про те, що обгрунтованість підозри ОСОБА_3 підтверджується протоколом обшуку у службовому кабінеті Індустріального районного відділу у м. Дніпро ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, під час якого виявлено грошові кошти, надані ОСОБА_5 у вигляді неправомірної вигоди, протоколом освідування особи від 30.01.2018, іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності. Враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_3, перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та беручи до уваги дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання у м. Дніпро де має міцні соціальні зв’язки, доведення прокурором наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні, та можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя, оцінивши в сукупності ступень тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, обставини вчинення кримінального правопорушення, дійшов висновку про те, що для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні, необхідне застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 просить постановити ухвалу, якою змінити його підзахисному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний проміжок часу.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилається на те, що підозра, пред’явлена ОСОБА_3, є необгрунтованою, оскільки із повідомлення про підозру та даного клопотання вбачається, що об'єктивною стороною даного кримінального правопорушення є саме питання видачі біометричного паспорту громадянина України, але не зазначено, які саме повноваження службова особа використовує з метою отримання неправомірної вигоди в рамках даного кримінального провадження, не можливо встановити, що та в якому сенсі порушено саме службовою особою, не можливо й визначити причинний зв'язок між діями обох підозрюваних щодо нібито отримання

неправомірної вигоди.

Щодо соціальних зв'язків підозрюваного, сторона захисту вважає за необхідне звернути особливу увагу на те, що останній раніше до кримінальної або іншої відповідальності не притягувався, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей (донька ІНФОРМАЦІЯ_4 та син 2009 р.н.), його дружина перебуває у декретній відпустці по догляду за другою дитиною, підозрюваний працює офіційно на двох підприємствах на посаді юриста (виключно з метою забезпечення своєї родини), відповідно до довідки має мінімальну заробітну плату, надає свідчення з приводу повідомленої йому підозри.

Також апелянт зазначає, що відповідно до довідок із двох підприємств, де працевлаштований підозрюваний ОСОБА_3 вбачається, що дані підприємства мають на меті підшукати іншого працівника замість ОСОБА_3, вже із 15 березня 2018 року, оскільки останній вже із 30.01.2018 року не перебуває на робочому місці, не виконує покладені на нього трудові функції. Тому, враховуючи те, що єдиним джерелом доходу сім’ї підозрюваного є заробітна плата останнього, захисник просить змінити його підзахисному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з цілодобового на нічний.

Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які апеляційну скаргу підтримали за викладених у ній підстав, прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;

3)недостатність застосування більш м’яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у його рішенні від 26.06.1991 р. у справі «Летельє проти Франції», попереднє ув’язнення не повинне бути передвісником наступного покарання у виді позбавлення волі та не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.

ОСОБА_6 того, Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у рішенні від 10.02.2011 р. у справі "Харченко проти України", рішенні від 29.09.2011 р. у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06.11.2008 р. у справі "Єлоєв проти України" зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов’язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

На думку колегії суддів, при обрані запобіжного заходу ОСОБА_3 ці вимоги закону були дотримані.

Так, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді суду першої інстанції про обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яка достатньою мірою підтверджується наданими матеріалами.

При цьому враховується, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред’явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об’єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Так, сам по собі факт вчинення інкримінованого цьому підозрюваному кримінального правопорушення та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при обрані запобіжного заходу ОСОБА_3, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі до десяти років, у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України дослідив та достатньою мірою взяв до уваги фактичні обставини, що підлягають врахуванню згідно ст.178 КПК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що всі обставини, враховані судом, у сукупності дають достатні підстави для обрання цьому підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Отже, всі обставини, враховані судом першої інстанції та дослідженні в апеляційному порядку, у сукупності дають достатні підстави для обрання цьому підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді суду першої інстанції про те, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту є достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного та дієвості кримінального провадження щодо нього.

При цьому також приймається до уваги, що на протязі часу з дня обрання запобіжного заходу, - 05 квітня 2018 року, - до дня апеляційного розгляду не виникло будь-яких підстав для висновку, що запобіжний захід у виді домашнього арешту не є дієвим та достатнім щодо підозрюваного ОСОБА_3

За викладених обставин, колегія суддів не вбачає порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді. Застосований судом щодо підозрюваного запобіжний захід відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а тому колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною, обґрунтованою та справедливою, а подана на неї апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_3 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ _____ _____

Г.П. ОСОБА_7 ОСОБА_6 Піскун