Постанова № 73666384, 25.04.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 229/4773/17 Номер провадження 22-ц/775/621/2018

Головуючий в 1 інстанції Рагозіна С.О. Єдиний унікальний номер 229/4773/17

Суддя доповідач Новосьолова Г.Г. Номер провадження 22-ц/775/621/2018

Категорія 57

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Новосьолової Г.Г.

суддів: Новосядлої В.М., Космачевської Т.В.

за участю секретаря Ротар Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 01 лютого 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

12 грудня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про захист прав споживачів.

Позов мотивований тим, що згідно з ч.2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року він є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Відповідно до Закону України №1198-VІІ від 10 квітня 2014 року з травня 2014 року виконавцем послуг є Торецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу». Але цивільні правовідносини між сторонами не оформлені письмовим договором, а здійснюються на підставі ч.1 ст. 7 ЦК України. Тобто, позивачу надаються послуги з водопостачання та водовідведення, а він, в свою чергу, своєчасно, щомісячно сплачує їх відповідно до періодичних тарифів. Тобто, послуги за водопостачання позивач ОСОБА_1 сплачує на підставі показань справних та опломбованих лічильників обліку холодної води (КВ-1,5 заводський номер 564650 та КВ-1,5 заводський номер 564449), які були встановлені у його квартирі відповідно до акту прийому в експлуатацію засобів обліку холодної води від 12 листопада 2009 року.

20 листопада 2013 року ним до Торецького ВУВКГ комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» було подано заяву про проведення повірки лічильників холодної води. Але відповіді на заяву він не отримав та продовжував сплачувати послуги за показаннями лічильників.

20 жовтня 2016 року позивач подав до Торецького ВУВКГ комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» заяву про проведення повірки лічильників холодної води. 26 жовтня 2016 року позивач отримав відповідь за № 1112-11 про те, що на думку Торецького ВУВКГ встановлений законодавством порядок повірки лічильників холодної води проводиться за рахунок споживача. Отже, відповідач повірку лічильників не зробив, а тому позивач продовжував сплачувати послуги за показаннями лічильників.

У вересні 2016 року позивач виявив у вхідних дверях квартири письмове повідомлення від відповідача про те, що міжповірочний інтервал планової повірки лічильників холодної води сплинув, і відповідно до телефонограми КП «Компанія «Вода Донбасу» від 28 липня 2016 року № 25-60, з 01 серпня 2016 року позивач був переведений на розрахунок за нормативним водоспоживанням. Станом на 01 серпня 2016 року сума його переплати відповідно до особистого рахунку № 400351 складає 1665,11 гривень, а станом на 01 листопада 2017 року виник борг у загальній сумі 4859,99 гривень. Зазначив, що з 01 серпня 2016 року по 01 травня 2017 року йому продовжувалася нараховуватися житлова субсидія, яка, на його думку, незаконно списувалась з особового рахунку. Станом на 01 листопада 2017 року сума переплати повинна складати 3686,34 гривень. Але, з 01 серпня 2016 року позивач не сплачував незаконно нараховані йому суми за споживання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, оскільки на його рахунку на момент переведення на розрахунок за нормативним водоспоживанням була переплата та суми, відповідно до показань лічильників холодної води, які повинні були вираховуватися з суми його переплати.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, тому просив суд визнати незаконними дії відповідача щодо переведення його на розрахунок за нормативним водопостачанням та провести перевірку лічильників обліку за власні кошти, зобов'язати відповідача здійснити за власний рахунок періодичну повірку лічильників обліку холодної води, які встановлені в квартирі позивача, зобов'язати поновити його на абонентському обліку лічильники обліку холодної води, та зобов’язати відповідача провести перерахунок нарахувань за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення по особовому рахунку № 400351, відкритому на ім'я ОСОБА_1, з 01 серпня 2016 року з урахуванням показань лічильників холодної води КВ-1,5 які встановлені в квартирі позивача за адресою: АДРЕСА_1.

01 лютого 2018 року рішенням Дружківського міського суду Донецької області позовні вимоги ОСОБА_1 до комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про захист прав споживачів задоволено повністю.

Визнано незаконними дії Дружківського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» щодо нарахування оплати за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення за особовим рахунком № 400351 за нормами водоспоживання та проведення періодичної повірки лічильників холодної води за рахунок споживача.

Зобов'язано комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» поновити на абонентському обліку лічильники холодної води КВ-1,5 заводські номери 564650 та 564449, які встановлені в квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язано комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» здійснити за власний рахунок періодичну повірку, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж, лічильників холодної води КВ-1,5 заводські номери 564650 та 564449, які встановлені в квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов’язано комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» провести перерахунок нарахувань за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення по особовому рахунку № 400351, відкритому на ім'я ОСОБА_1, з 01 серпня 2016 року з урахуванням показань лічильників холодної води КВ-1,5 заводські номери 564650 та 564449, які встановлені в квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання КП «Компанія «Вода Донбасу» поновити на абонентському обліку лічильники холодної води КВ-1,5 заводські номери 564650 та 564449, які встановлені в квартирі за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання КП «Компанія «Вода Донбасу» здійснити за власний рахунок періодичну повірку, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж, лічильників холодної води КВ-1,5 заводські номери 564650 та 564449, які встановлені в квартирі за адресою: АДРЕСА_1; в частині зобов’язання КП «Компанія «Вода Донбасу» провести перерахунок нарахувань за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення по особовому рахунку № 400351, відкритому на ім'я ОСОБА_1, з 01 серпня 2016 року з урахуванням показань лічильників холодної води КВ-1,5 заводські номери 564650 та 564449, які встановлені в квартирі за адресою: Донецька область, м. Дружківка, вул. Козацька, буд. 76а, кв. 72.

Апеляційна скарга мотивована тим, що підставою для виникнення спірних правовідносин є несвоєчасна повірка приладу обліку води позивачем, згідно акту прийняття в експлуатацію прибору обліку від 01 вересня 2009 року строк повірки лічильника КВ-1,5, сплинув 12 листопада 2013 року. З 01 вересня 2016 року споживача переведено на нормативне водоспоживання. Також зазначено, що даними тарифами не передбачені витрати на проведення періодичної повірки та пов'язаних з нею обслуговування та ремонту засобів обліку води для мешканцівбагатоквартирного житлового фонду та приватного сектору. Крім того, безоплатне надання послуг з повірки та обслуговування приладів обліку води є порушенням ліцензійних умов ведення господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 279 від 10 серпня 2012 року, що тягне за собою застосування до підприємства адміністративно-господарських санкцій, а також необґрунтованих збитків. Витрати на встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного та розподільного обліку холодного водопостачання жодного разу до структури тарифів не входили.

Відзив поданий ОСОБА_1 на апеляційну скаргу КП «Компанія «Вода Донбасу» мотивований тим, що відповідно до п. 10 правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.

Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку. Також зазначив, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що в тарифах для КП «Компанія «Вода Донбасу» Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) не передбачені витрати на проведення періодичної повірки та ремонту засобів обліку води для мешканців багатоквартирного житловогофонду та приватного сектору є безпідставним і спростовується постановою НКРЕКП №2869 від 26 листопада 2015 року. Відповідно до додатку №1 до вказаної постанови зазначено структуру тарифу на централізоване водопостачання для КП «Компанія «Вода Донбасу», де в п.3 вказані витрати на збут, у тому числі інші витрати на суму 8491, 367 гривень на рік. Тому вважає , що саме відповідач несе відповідальність за своєчасну повірку лічильників холодної води у його квартирі.

У судовому засіданні апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, але надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до частини 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши суддю - доповідача, позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційний інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст.ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи.

Позивач ОСОБА_1 є споживачем послуг по постачанню холодної води та водовідведенню, які надає відповідач, у квартирі АДРЕСА_2, яка належить на праві власності (а.с.6-7).

Актами від 01 вересня 2009 року та від 25 листопада 2009 року було введено в експлуатацію два вузли обліку холодної води – лічильники за № 564650 та № 564449 (а.с.10-11).

Відповідно до повідомлення позивачу ОСОБА_1 від адміністрації Торецького ВУВКГ, по його особовому рахунку сплив строк повірки приборів обліку води до 01 липня 2016 року і нарахування за послуги водопостачання з 01 серпня 2016 року здійснюється за нормами водоспоживання, що складає на 1 людину 148,71 грн. в держсекторі (за нормою споживання 260 л/доба) та 88,25 грн. в приватному секторі (за нормою споживання 290 л/доба). З 01 серпня 2016 року розрахунок оплати по рахунку позивача за особовим рахунком з простроченим строком повірки приладу (а.с.19).

Суб'єктом господарювання, що здійснює господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення до квартири позивача є ОСОБА_2 (колишнє Торецьке) виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу». Цей факт сторонами визнається і відповідач його не оспорює.

ОСОБА_2 виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» є виконавцем послуг по водопостачанню та водовідведенню.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку що саме відповідач несе відповідальність за своєчасну повірку лічильника холодної води в квартирі позивача. Отже, у спірний період проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки повинне було здійснюватися за рахунок суб'єкта господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення, а витрати, понесені виконавцем, повинні були включатися у тариф на водопостачання і сплачуватися споживачем щомісячно у складі цих послуг. Суб'єктом господарювання, що здійснює господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення до квартири позивача є ОСОБА_2 (колишнє Торецьке) виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу». Цей факт сторонами визнається і відповідач його не оспорює. ОСОБА_2 виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» був і є виконавцем послуг по водопостачанню та водовідведенню. Відповідно до п. 3.4 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем)", затвердженого Постановою НКРЕКП від 10 березня 2016 року № 303, до складу витрат на збут послуг з централізованого постачання холодної води та/або водовідведення (далі - збут послуг) включаються витрати, безпосередньо пов'язані зі збутом послуг споживачам, а саме: витрати на проведення робіт з періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку холодної води для мешканців багатоквартирного житлового фонду, у тому числі на їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, а також витрати на формування обмінного фонду засобів обліку холодної води. Посилання відповідача в запереченнях на позов на те, що до теперішнього часу для КП «Компанія «Вода Донбасу» не встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) тарифи на послуги з централізованого постачання холодною водою, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) є безпідставним і спростовується постановою НКРЕКП № 2869 від 26 листопада 2015 року. Відповідно до додатку № 1 до вказаної постанови зазначено структуру тарифу на централізоване водопостачання для КП «Компанія «Вода Донбасу», де в п. 3 вказані витрати на збут, у тому числі інші витрати на суму 8 491,367 тис. гривень на рік.

Апеляційний суд погоджується с такими висновками суду першої інстанції.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суб'єкти господарювання зобов'язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку.

Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 5 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Пунктом 24 Постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" №869 від 01 червня 2011 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), так і станом на час розгляду справи, визначено, що до складу витрат на збут включаються витрати, безпосередньо пов'язані із збутом послуг з централізованого водопостачання та водовідведення споживачам, а саме витрати на періодичну повірку, опломбування, обслуговування та ремонт (включаючи демонтаж, транспортування і монтаж) засобів обліку води, які є власністю ліцензіата.

Отже, у спірний період проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки повинне було здійснюватися за рахунок суб'єкта господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення, а витрати, понесені виконавцем, повинні були включатися у тариф на водопостачання і сплачуватися споживачем щомісячно у складі цих послуг.

Відповідно до п. 3.4 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем)", затвердженого Постановою НКРЕКП від 10 березня 2016 року № 303, до складу витрат на збут послуг з централізованого постачання холодної води та/або водовідведення (далі - збут послуг) включаються витрати, безпосередньо пов'язані зі збутом послуг споживачам, а саме: витрати на проведення робіт з періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку холодної води для мешканців багатоквартирного житлового фонду, у тому числі на їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, а також витрати на формування обмінного фонду засобів обліку холодної води

Відповідно до додатку № 1 постанови НКРЕКП № 2869 від 26 листопада 2015 року, зазначено структуру тарифу на централізоване водопостачання для КП «Компанія «Вода Донбасу», де в п. 3 вказані витрати на збут, у тому числі інші витрати на суму 8 491,367 тис. грн. на рік.

Виходячи з встановлених обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги проведення повірки відповідачем правильно прийшов до висновку про те, що саме відповідач несе відповідальність за своєчасну повірку лічильника холодної води в квартирі позивача, а тому обґрунтованими є висновки щодо зобов’язання поновити на абонентському обліку лічильники холодної води і здійснити за власний рахунок відповідача періодичну повірку, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж лічильників холодної води КВ-1,5, заводські номери 564650 та 5644459, які встановлені у квартирі позивача .

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в частині зобов’язання провести перерахунок нарахувань за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення з 01 серпня 2016 року з урахуванням показань лічильників холодної води КВ-1,5, заводські номери 564650 та 5644459, які встановлені у квартирі позивача, правильно виходив з положень Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМ України № 630 від 21 липня 2005 року та зазначив, що відповідачем жодними доказами не доведена несправність засобів обліку води в квартирі позивача, що стало підставою для нарахування оплати за водопостачання та водовідведення за нормами споживання за кількістю осіб, зареєстрованих у квартирі. Суд першої інстанції також обґрунтовано прийшов до висновку , що виключення лічильників холодної води, розміщеного у квартирі АДРЕСА_3, з абонентського обліку з 01 серпня 2016 року було вчинено неправомірно, а тому зобов’язав поновити їх на абонентському обліку.

Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку. У разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

Виходячи з роз’яснень, викладених в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», при з'ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов'язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом, зокрема статтею 61 ЦПК.

Але, як у суді першої інстанції, так і апеляційної інстанції відповідачем не доведено належними та допустимими доказами несправність засобів обліку води в квартирі позивача, що стало підставою для нарахування оплати за водопостачання та водовідведення за нормами споживання за кількістю осіб, зареєстрованих у квартирі.

Тому, апеляційний суд вважає обґрунтованим рішення суду про задоволення позовних вимоги в частині зобов’язання у проведенні перерахунку нарахувань за послуги отримані від відповідача з 01 серпня 2016 року з урахуванням показань лічильників холодної води у квартири позивача.

Доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до переоцінки доказів у справі.

Оскільки судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, постановлено законне і обґрунтоване рішення, подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення – без змін.

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» залишити без задоволення.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 01 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку і строки, визначені статтями 389, 390 ЦПК України.

Повний текст постанови буде складений 27 квітня 2018 року.

Головуючий Новосьолова Г.Г.

Судді Новосядла В.М.

ОСОБА_3

Повний текст постанови складений 27 квітня 2018 року.

Суддя