Ухвала суду № 73665927, 27.04.2018, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 187/854/14-а

6-а/0187/4/18

У Х В А Л А

"27" квітня 2018 р. смт Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Іщенко І.М., при секретарі Клисак Н.Г., розглянувши, у відсутності осіб, які беруть участь у справі, заяву представника заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про заміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі № 2а/0187/18/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Петриківської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості по щорічній допомозі на оздоровлення за 2014 рік, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії,

В С Т А Н О В И В

18.04.2018 року представник заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про необхідність зміни чи встановлення способу виконання постанови Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2014 року, на підставі якої видано виконавчий лист (дублікат) від 17.07.2017 року, що знаходиться на виконанні у відділі примусового виконання рішень та який частково виконаний, а саме: нарахована недоплачена сума у розмірі 14802 грн, але зазначені грошові кошти не перераховано, в частині із зобов'язати Управління соціального захисту населення Петриківської РДА виплатити ОСОБА_1 на стягнути з Управління соціального захисту населення Петриківської РДА на користь ОСОБА_1 нараховану суму у розмірі 14802 грн.

Представник заявника ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без участі заявника ОСОБА_1 та його представника (а.с. 12).

Представник відповідача - Управління соціального захисту населення Петриківської РДА в судове засідання не з’явився, надав листа, в якому просить розгляд справи проводити у його відсутності (а.с. 11).

Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України не прибуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Розглянувши письмові матеріали справи, суд вважає, що заява представника ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Петриківським районним судом Дніпропетровської області 21 липня 2014 року винесено постанову по справі № 187/854/14-а за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Петриківської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості по щорічній допомозі на оздоровлення за 2014 рік громадянину, як особі постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії.

Адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2014 рік як особі, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії 3-ї групи інвалідності у розмірах менших, ніж передбачено ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму за щорічною разовою допомогою на оздоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії 3-ї групи інвалідності у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат відповідно до ч. 7 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 19.12.1991 року, де розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 21.07.2014 року залишено без змін.

Постанова суду вступила в законну силу.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3 ВП № 55692963 від 17.04.2018 року повернуто стягувачу ОСОБА_1 виконавчий лист № 2-а/0187/18/14 виданий 17.07.2017 року Петриківським районним судом про зобов’язання Управління соціального захисту населення Петриківської РДА перерахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму за щорічною разовою допомогою на оздоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І-ї категорії 3-ї групи інвалідності, у зв’язку з неможливістю виконання відповідного рішення у повному обсязі, а саме в частині виплати грошових коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з ч. 3. ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім’ї, її матеріальне становище; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання рішення в адміністративній справі суд змінює строк подання суб’єктом владних повноважень звіту про виконання такого рішення. Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Підставою для застосування правил цих норм є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Повертаючи виконавчий документ стягувачу, державний виконавець у своїй постанові посилається на обставини, що ускладнюють виконання постанови Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2014 року, зокрема на неможливість застосування до боржника штрафних санкцій, оскільки боржником є державна установа, що фінансується державою та відповідає за зобов’язаннями лише при наявності бюджетних призначень виділених на ці цілі, а за відсутності таких призначень у боржника відсутній умисел на невиконання рішення суду.

Посилання відділу ДВС на неможливість виконання рішення суду зобов’язального характеру щодо проведення соціальних виплат у зв’язку з відсутністю такого виду рішень у визначеному статтею 2 Закону України від 5 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» переліку рішень, виконання яких гарантовано державою, не заслуговують на увагу, оскільки з огляду на положення статті 124 Конституції України та статті 14 КАС України постанови в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України незалежно від обраного судом способу захисту порушеного права позивача (зобов’язання відповідача вчинити певні дії чи стягнення з нього коштів).

У справі, що розглядається, суд для відновлення права ОСОБА_1 на щомісячну разову допомогу на оздоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І-ї категорії 3-ї групи інвалідності, передбачену ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, прийняв постанову про зобов’язання Управління соціального захисту населення Петриківської районної державної адміністрації перерахувати та виплатити недоплачену суму за щорічною разовою допомогою на оздоровлення в установленому законом розмірі, що відповідало заявленим у позові вимогам. Розрахунок суми належної ОСОБА_1 соціальної допомоги за спірний період судами не здійснювався, тому, змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов’язання виплатити зазначену допомогу на стягнення конкретної суми цієї допомоги, суд змінив постанову по суті, вийшовши при цьому за межі позовних вимог та вирішивши питання, що не були предметом дослідження судами всіх інстанцій при розгляді справи.

За приписами п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України).

Аналіз резолютивної частини постанови Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2014 року та синтез наведених процесуальних норм дають підстави зробити висновок про те, що зобов'язання, покладені на відповідача цим судом, є позовними вимогами як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, які суд задовольнив.

За вказаних обставин представник ОСОБА_2 просить змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови. В адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (ст. ст. 315, 349 КАС України).

Захист порушеного права у судовому рішенні і спосіб виконання судового рішення не є тотожними поняттями (процесуальними інститутами).

Змінивши спосіб виконання постанови із зобов'язання виплатити щорічну разову допомогу на оздоровлення на її стягнення, суд змінить постанову по суті, вийшовши при цьому за межі позовних вимог та вирішивши питання, що не були предметом дослідження судами конкретних інстанцій при розгляді справи. Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд України у своїй постанові № 21-394а14 від 11 листопада 2014 року.

Згідно викладеного, заява ОСОБА_2 про заміну чи встановлення способу виконання судового рішення є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 243, 248, 250, 378 КАС України суд,

У Х В А Л И В

Відмовити у задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 ОСОБА_4 ОСОБА_5 про зміну чи встановлення способу виконання постанови Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2014 року в адміністративній справі № 187/854/14-а за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Петриківської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості по щорічній допомозі на оздоровлення за 2014 рік, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:ОСОБА_6