Рішення № 73665839, 27.04.2018, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/332/18

Провадженя№ 2/266/397/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2018 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Шишиліна О.Г., за участі секретаря Воропаєвої О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі Позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, вказуючи на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 24.11.2008 року ОСОБА_2 (далі Відповідач ) отримала кредит у розмірі 3100,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Свої зобов'язання за Договором Позивач виконав у повному обсязі, надавши Відповідачу кредит. В порушення умов Договору Відповідач не виконав свої зобов'язання, у разі чого станом на 30.11.2017 року має заборгованість в розмірі 37653,53 гривень, яка складається з наступного: 3044,23 гривень заборгованість за кредитом; 32578,18 гривень – заборгованість по процентам за користування кредитом; 250 гривень – штраф (фіксована частина); 1781,12 гривень – штраф (процентна складова). Просив стягнути з Відповідача вказану заборгованість та судові витрати в розмірі 1762,00 гривень.

Згідно ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 12, ч.1, 2 ст.13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

Ухвалу суду від 05.02.2018р. про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідачу направлено за визначеною адресою та визначено строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с.27-30)

Крім того ухвалу суду від 10.04.2018р. про призначення у справі судового засідання відповідачу направлено за визначеною адресою (а.с.34)

У визначений строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, доказів на спростування вимог, що викладені в позовній заяві в порядку ст. 83 ЦПК України суду не надав.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, але ним у позовній заяві зазначено про розгляд справи у його відсутності, задоволення позову, крім того представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилася без поважних причин, хоча про час, місце та дату розгляду справи була повідомлена належним чином замовною кореспонденцією та через оголошення на сайті Судової влади України, про причини неявки суд не повідомила, відзив не подала. Приймаючи до уваги думку представника позивача, який не заперечував проти заочного вирішення справи, суд ухвалив рішення про заочний розгляд справи відповідно до положень ст. ст. 280-283 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши докази, дійшов наступного висновку.

Судом встановлені наступні обставини, що згідно договору № б/н від 24.11.2008 року, який був укладений між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_2, останній було надано кредит в сумі 3100,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % на місяць на суму залишку заборгованості, що відповідає строку дії картки. Термін дії Кредитного ліміту збігається з терміном дії Кредитної картки відповідно Умов та правил надання банківських послуг. Своїм підписом в заяві позичальника відповідач власним підписом засвідчив, що з зазначеними умовами надання кредиту йому надано повну інформацію (а. с. 9). Як вбачається з п.п.9.12 умов та правил надання банківських послуг строк дії договору протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку ні одна із сторін не проінформує другу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгирується на той же строк. ( а. с. 14). Згідно до п.3.2. п. 3.3. умов та правил надання банківських послуг банк в любий момент має право змінити( зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт ( а. с. 11).

Своїм власним підписом в анкеті - заяві позичальника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанкі Відповідач засвідчив, що з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифи банку відповідачу були надані для ознайомлення в письмовому вигляді, а також повідомлено, що вони розміщені у мережі Інтернет за адресою http://privatbank.ua/. Дана інформаціє є загальнодоступною, однаковою для всіх клієнтів банку та викладена у вигляді стандартних форм з зазначеними умовами надання кредиту йому надано повну інформацію і йому відомо (а.с. 9 оборотна сторона).

Тобто договір укладений між сторонами є за своєю формою фактично договором приєднання, відповідно до приписів ст. 634 ЦК України.

Таким чином, підписавши заяву ОСОБА_2.К. підтвердила про своє ознайомлення з додатками до договору та приєднався до нього на умовах визначених банком, з чого в свою чергу випливає, що Заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Отже, даний договір про надання банківських послуг є чинним та згідно приписів ст. 204 ЦК України правомірним, а тому його умови є обов'язковими для сторін.

Судом встановлено, що Позивач свої обов’язки за договором виконав та надав Відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 3100,00 грн., шляхом передачі цієї картки 24.11.2008 року, що підтверджується особистим підписом Відповідача в заяві (а. с. 9).

Після укладання договору, Відповідач користувався виданою карткою, здійснюючи платежі, розрахунки та поновлюючи рахунок, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 6-8).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Відповідач в порушення умов договору свої обов’язки виконав частково, затримав сплату кредиту та процентів за його користування і станом на 30.11.2017р. має заборгованість за кредитом сумі 3044,23 грн., процентів за користування кредитом в сумі 32578,18 грн.

За таких підстав, коли встановлено, що з вини Відповідача зобов’язання перед Позивачем не виконано, Відповідач в односторонньому порядку відмовився виконувати взяті на себе зобов‘язання, щодо погашення кредиту та відсотків, суд приходить до висновку, що Позивач набув право вимагати від Відповідача повернення кредиту в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов‘язання.

Згідно наданого Позивачем розрахунку заборгованості, Відповідач станом на 30.11.2017 року має заборгованість за тіло кредиту в розмірі 3044,23 гривень (а.с.6-8).

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як встановлено базова відсоткова ставка за Кредитним лімітом на момент підписання Договору складає 2,5 % на місяць.

Відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, які разом із заявою відповідача складають банківський договір (кредитний договір), банк має право проводити зміни, які викладені на банківському сайті htt://privatbank.ua/terms/pages/70/, а також на зміну інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов’язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку. Якщо протягом 7 днів банк не отримає повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови (а.с.13 ).

П 5.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід’ємних частин Договору.

Відповідно до п. 6.3 до обов’язків позичальника відносяться отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

Так відсоткова ставка була змінена з 01.09.2014 р. на 34,80 річних, з 01.04.2015 р. на 43,20 % річних.

Отже, враховуючи, що сторони погодили умови договору про зміну процентної ставки, обов’язок позичальника отримувати виписки про стан картрахунків та про здійснення операції по картрахункам, виходячи з того, що відповідач після підвищення процентної ставки продовжував користуватись кредитом та частково погашав заборгованість, протягом 7 днів після підвищення тарифів не пред’являв вимоги щодо незгоди з ними та розірвання кредитного договору, вбачається, що банк дотримався умов щодо підвищення процентної ставки.

Крім того, у справі відсутні будь-які дані про те, що відповідач не погодився з діями банку щодо зміни процентної ставки, оскаржував ці дії, що також свідчить про те, що він погодився зі зміною процентної ставки, заперечень на позов не подавав.

З огляду на наведене підстав вважати незаконним нарахування позивачем процентів за користування кредитом відповідачу за підвищеною ставкою у справі не вбачається.

Враховуючи наявність порушень з боку Відповідача по поверненню кредиту, за користування кредитом підлягають сплаті відсотки за користування кредитом 32578,18 грн.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача штраф (фіксована частина) у розмірі 250,00 грн., штраф (процентна складова) у розмірі 1781,12 грн.

Згідно ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку де проводилась антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Національний банк України своїми листами від 13 жовтня 2014 року № 47-411/58939 та 05 листопада 2014 року № 18-112/64483 наголошував банкам України про неухильне дотримання вимог Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року щодо не нарахування пені та штрафів за договорами кредиту під час антитерористичної операції.

Як проголошено в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. У п.3.4. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України(справа про охоронюваний законом інтерес) від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 (Справа N 1-10/2004) зазначено, що виходячи зі змісту частини першої статті 8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.

Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року №1053-р та від 02.12. 2015 року № 1275-р, місто Маріуполь (Маріупольська міська Рада) відноситься до населеного пункту, на території якого здійснювалась антитерористична операція.

Національний банк України своїми листами від 13 жовтня 2014 року №47-411/58939 від 05 листопада 2014 року та №18-112/64483 наголошував банкам України про неухильне дотримання вимог Закону України №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення анти терористичної операції» від 02.09.2014 року щодо не нарахування пені та штрафів за договорами кредиту під час проведення антитерористичної операції.

Отже, незважаючи на те, що дія Переліку пунктів, де проводиться антитерористична операція, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №1079-р була зупинена, в подальшому було прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12. 2015 року за № 1275-р, Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року, в тому числі стаття 2, яка забороняє нарахування пені та/або штрафних санкцій на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами, підлягає застосуванню, оскільки цей закон не скасований, а також у зв’язку із тим, що прийняті інші нормативні акти, що визначають райони проведення АТО.

Отже, враховуючи те, що відповідач є громадянином України, який зареєстрований та постійно проживає в населеному пункті, де проводилась антитерористична операція, на підставі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», штрафні санкції за укладеним ним кредитним договором нараховувати заборонено, а тому позов банку в частині стягнення штрафу, які нараховані після 14.04.2014 року, є необґрунтованим та задоволенню не підлягають.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем по кредиту становить 35622,41 гривень, яка складається з наступного: 3044,23 гривень - заборгованість за кредитом, 32578,18 гривень – заборгованість по процентами за користування кредитом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з частковим задоволенням позову суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог 35622,41/ 376,53=95%, а саме судовий збір (1762*95%=1673,90) в розмірі 1673 грн. 90 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1,2,5,7, 141, 274,278,279 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ( іпн НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 24.11.2008 року станом на 30.11.2017 року, яка складається з наступного: 3044,23 гривень - заборгованість за кредитом, 32578,18 гривень – заборгованість по процентами за користування кредитом та судовий збір у розмірі 1673,90 гривень.

В задоволені іншої частині позовних вимог – відмовити.

Копію судового рішення направити сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем може бути подана апеляційна скарга на рішення суду, яка подається до апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Шишилін О. Г.