Постанова № 73662900, 24.04.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Копія:

Справа № 133/1526/17

Провадження № 22-ц/772/699/2018

Категорія: 30

Головуючий у суді першої інстанції Проць В. А.

Доповідач:Войтко Ю. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі колегії суддів:

головуючого: Войтка Ю.Б.,

суддів: Міхасішина І.В., Стадника І.М.,

з участю секретаря судового засідання: Безрученко Н.Р.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 25 січня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Проця В.А. в м. Козятині о 16 год. 50 хв., зі складенням його повного тексту 30 січня 2018 року,

в цивільній справі № 133/1526/17 за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Згідно пункту 8 розділу XIII «Перехідних положень» ЦПК України, в редакції Закону № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

08.08.2017 року ОСОБА_4 звернулася до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_5. Смерть її батька сталася під час виконання ним виробничих обов'язків на території виробничого підрозділу.

Її батько ОСОБА_5 працював монтером колії 3-го розряду Відокремленого підрозділу Козятинської дистанції колії ПАТ «Українська залізниця». ІНФОРМАЦІЯ_2 проводились роботи по середньому ремонту стрілочного переводу №5 ст. Чорнорудка. До виконання вказаних робіт були залучені працівники 15 околодку, до складу яких входив і її батько. Під час виконання робіт її батько був смертельно травмований рухомим складом поїзда № 66, який слідував сполученням «Кишинів - Москва». Як зазначено у лікарському свідоцтві про смерть НОМЕР_1 від 19 червня 2015 року, хвороба, що призвела до смерті - «пішохід травмований при зіткненні з поїздом».

Наказом від 22.06.2015 № 108-Р Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві на відокремленому підрозділі Козятинської дистанції колії було створено комісію по розслідуванню даного нещасного випадку. За наслідками розслідування було складено відповідний акт, який затверджено 15.09.2015 року в.о. начальника територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві Заболотним А.М. і зроблено наступний висновок: нещасний випадок з монтером колії 3-го розряду ОСОБА_5 визнано пов'язаним з виробництвом, як такий, що стався під час виконання виробничих обов'язків на території виробничого підрозділу і підпадає під дію п.15 підпункту 1 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011р. № 1232.

Основними причинами нещасного випадку вказувались такі: не видано попередження на поїзди про подачу сигналів пильності, не проконтрольовано своєчасний схід працівників з колії при наближенні поїзда, послаблено контроль за виконанням посадових обов'язків шляховими майстрами, порушено п.2.1.3 Правил безпеки праці під час виконання робіт у колійному господарстві та п.6, 18 Посадової інструкції шляхового майстра з поточного утримання колії, затвердженої наказом ВП Козятинська дистанція колії №517 від 31.12.2014., п.26 Посадової інструкції начальника ІV-ї механізованої дільниці, затвердженої наказом начальника ВП Козятинська дистанція колії №517 від 31.12.2014; невиконання вимог інструкцій з охорони праці.

Відповідно було складено акт №1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1, який було затверджено 15.09.2015 в.о. начальника територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві Заболотним А.М.

Факт нещасного випадку на виробництві і причина смерті її батька пов'язаний з виконанням трудових обов'язків.

За життя батька у неї було з ним повне взаєморозуміння, він піклувався про неї, виховував її бути доброю, поважати оточуючих, у неї з батьком були добрі, дружні стосунки, вона часто зверталася до нього за порадами, які завжди отримувала від нього.

Передчасна смерть батька стала для неї важкою психологічною травмою. Вона дуже душевно страждає з приводу втрати близької людини, її турбує безсоння, порушено нормальний спосіб життя, у зв'язку з чим вона докладає неймовірні зусилля для його налагодження та організації. Крім порушення нормального способу життя, вона постійно плаче, спогади про батька травмують її психіку, вона стала замкнутою, їй важко навчатися та планувати майбутнє, втративши допомогу і підтримку у житті з боку батька.

Її моральні страждання потягнули за собою такі негативні зміни, які виявилися у формі страху, суму, журби, смутку та інших негативних емоцій. Батько був сильною та суттєвою опорою для неї, описати ті страждання, які вона перенесла і до цього часу відчуває та усвідомлює те, що його ніколи не буде поруч.

Хоча її втрата батька є непоротною, однак вважала, що компенсацію на відшкодування завданої їй моральної шкоди, в сумі - 500000 гривень буде більш-менш справедливою компенсацією за завдані їй моральні страждання та допоможе їй якимось чином утвердитись в дорослому житті без допомоги батька.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 25 січня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_3 400000 (чотириста тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ПАТ «Українська залізниця» на користь держави судовий збір, в розмірі 6000 гривень.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Українська залізниця» просить рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 25 січня 2018 року скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким відмовити в позові в повному обсязі, оскільки висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи, не дотримано норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з'ясовано обставини, зокрема ступінь вини потерпілого, з боку якого мала місце груба необережність. При визначені розміру відшкодування судом не враховані вимоги розумності і справедливості. Позивачем не наведено достатню кількість доказів, що обґрунтовують вимоги позивача щодо розміру нанесеної моральної шкоди. Судом не враховано щире співчуття, розуміння ситуації та надання матеріальної допомоги сім'ї потерпілого відповідачем.

Судове засідання апеляційної інстанції призначене на 24 квітня 2018 року о 12 год. 30 хв. у режимі відеоконференції. Сторони повідомлені в установленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, до суду не з'явилися, позивач відзив на апеляційну скаргу суду не направила, що відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що факт нещасного випадку на виробництві і причина смерті пов'язані з виконанням трудових обов'язків батьком позивача.

В померлого ОСОБА_5 є донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданим 17.09.1999 року Сестринівською сільрадою Козятинського району.

Суд встановив, що передчасна смерть батька стала для її дочки важкою психологічною травмою, вона дуже душевно страждає з приводу втрати близької людини, її турбує безсоння, порушено нормальний спосіб життя, у зв'язку з чим вона докладає неймовірні зусилля для його налагодження та організації.

Крім порушення нормального способу життя, її дочка постійно плаче, спогади про батька травмують її психіку, вона стала замкнутою, їй важко навчатися та планувати майбутнє, втративши допомогу і підтримку у житті з боку батька. Моральні страждання її дочки, потягнули за собою такі негативні зміни, які виявилися у формі страху, суму, журби, смутку та інших негативних емоцій.

З огляду на встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що позивачу дійсно буда заподіяна моральна шкода, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача з урахуванням принципів розумності і справедливості, а також, тієї обставини, що доля вини у нещасному випадку є і у діях померлого батька позивача, а тому, з врахуванням всіх цих обставин, суд вважав, що сума - 400000 гривень буде справедливою компенсацією у відшкодування моральної шкоди позивача, оскільки внаслідок даного нещасного випадку на виробництві позивач понесла непоправну втрату близького родича - батька.

Переглядаючи в апеляційному порядку судове рішення, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ст. 16 ЦК України відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів судом.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Таким чином, ч. 1 ст. 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв'язку та вини заподіювача.

Частиною 2 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з актом про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, затвердженим 15 вересня 2015 року (форма Н-1), та актом спеціального розслідування нещасного випадку від ІНФОРМАЦІЯ_2, затвердженим 15 вересня 2015 року (форма Н-5), зроблено висновок, що нещасний випадок з монтером колії 3-го розряду ОСОБА_5 визнано пов'язаним з виробництвом як такий, що стався під час виконання виробничих обов'язків на території виробничого підрозділу і підпадає під дію п.15 підпункту 1 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011р. № 1232.

Основними причинами нещасного випадку визнано такі обставини: не видано попередження на поїзди про подачу сигналів пильності, не проконтрольовано своєчасний схід працівників з колії при наближенні поїзда, послаблено контроль за виконанням посадових обов'язків шляховими майстрами, порушено п.2.1.3 Правил безпеки праці під час виконання робіт у колійному господарстві та п.6, 18 Посадової інструкції шляхового майстра з поточного утримання колії, затвердженої наказом ВП Козятинська дистанція колії №517 від 31.12.2014., п.26 Посадової інструкції начальника ІV-ї механізованої дільниці, затвердженої наказом начальника ВП Козятинська дистанція колії №517 від 31.12.2014; невиконання вимог інструкцій з охорони праці.

Право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці встановлено ч. 4 ст. 43 Конституції України.

Як зазначають частини 1, 3 ст. 13 Закону України "Про охорону праці": роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 153 КЗпП України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Виходячи з аналізу зазначеної норми закону, вбачається, що право на відшкодування моральної шкоди чоловікові, дружині, батькам, дітям, а також особам, які проживали з померлим однією сім'єю виникає у разі, якщо встановлено причинний зв'язок між смертю фізичної особи та відсутністю безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві.

Також встановлено, що однією з причин нещасного випадку, який стався з монтером колії ОСОБА_5, є невиконання самим потерпілим вимог інструкцій з охорони праці, а саме, перехід колії не під прямим кутом та попередньо не впевнившись у відсутності рухомого складу (поїзда), що наближається (п. 2.10 Інструкції № 397 з охорони праці для монтера колії, затвердженої наказом Козятинської дистанції колії від 07.07.2014 № 281), що було враховано судом при визначенні розміру моральної шкоди.

Отже, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4, суд першої інстанції вірно вважав, що моральна шкода, завдана позивачу смертю її батька, підлягає відшкодуванню ПАТ «Українська залізниця» на підставі ст. 1167, ч. 2 ст. 1168 ЦК України.

Також колегія суддів погоджується з розміром моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, оскільки судом взято до уваги роз'яснення пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31.03.95 року з подальшими змінами "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" щодо визначення розміру моральної шкоди залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та визначено розмір моральної шкоди з урахуванням душевних страждань позивача. У зв'язку з чим колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги позивача щодо її незгоди з зазначеним судом першої інстанції розміром моральної шкоди.

Суд апеляційної інстанції відхиляє аргументи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не враховано розуміння ситуації та надання матеріальної допомоги сім'ї потерпілого відповідачем, оскільки моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, понесені судові витрати покладаються на учасника справи, який звернувся з апеляційною скаргою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 375, 379, 382, 384, 389 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 25 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складання повного тексту постанови.

Головуючий: (підпис) Войтко Ю.Б.

Судді: (підпис) Міхасішин І.В.

(підпис) Стадник І.М.

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду Войтко Ю.Б.